Иеремия 20 глава

Книга пророка Иеремии
Библейской Лиги ERV → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

Священник Пашхур, сын Иммера, был служителем самого высокого ранга в храме Господнем. Пашхур слышал, как Иеремия проповедовал во дворе храма.
 
Як же Пасхор Еммеренко, сьвященник — а він був старший доглядник у Господньому дому, — почув Еремію, пророкуючого сими словами,

Он избил Иеремию и надел ему на руки и на ноги деревянные колодки. Это произошло у Верхних ворот Вениамина при храме.
 
Ударив Пасхор пророка Еремію, та й посадив його в колоду, що була в верхніх воротях Беняминових у дому Господньому.

На следующий день, когда Пашхур освободил Иеремию из колодок, Иеремия сказал ему: «Господнее имя для тебя не „Пашхур”, а „Повсеместный Ужас”.
 
Та другого дня випустив Пасхор Еремію з колоди, а Еремія промовив до його: Не Пасхором прозвав тебе Господь, але Магор Миссавив.

Таково имя твоё, потому что Господь сказал: „Я скоро сделаю так, что ты приведёшь в ужас не только самого себя, но и своих друзей. Ты будешь видеть, как твои враги убивают твоих друзей мечами. Я отдам весь народ Иудеи вавилонскому царю, и он уведёт их всех в Вавилон, а его солдаты мечами убьют всех людей Иудеи.
 
Так бо говорить Господь: Ось, я зроблю тебе страхом тобі самому і всїм приятелям твоїм, побачать бо твої очі, як вони поляжуть од ворожого меча. Та й всього Юду подам я на поталу цареві Вавилонському; він позаймає їх у полонь, одведе у Вавилон і повбиває мечем.

Жители Иерусалима много трудились, чтобы разбогатеть, но Я отдам их богатства врагам. Богат царь Иерусалима, но и его сокровища попадут в руки врагов, которые всё унесут в Вавилон.
 
І подам усї багацтва в сьому городї й ввесь добуток його, і всї дорогоцїнностї його й усї скарби царів Юдейських оддам у руки ворогам їх; і розхоплять їх і заберуть та й повезуть у Вавилон.

И тебя, Пашхур, и всех в твоём доме заберут в плен. Вас заставят уйти и умереть в Вавилоне, где вас и похоронят. Ты пророчествуешь ложь своим друзьям, говоря, что ничего не случится, но все твои друзья умрут и будут похоронены в Вавилоне”».
 
Ти ж, Пасхоре, й усї домовники твої пійдете в неволю, й прийдеш у Вавилон, і помреш там, і будеш там похований, ти й усї приятелї твої, що їм пророкував єси лож.

Ты обманул меня, Господь, и я действительно обманут. Ты победил, поскольку Ты сильней. Я стал посмешищем, и люди весь день смеются надо мной.
 
Ти звів мене, Господи, й я зведений; ти дужший за мене, та й подужав мене; я зробився щоденнім сьміховищем, кожен мене на глум піднімає.

Каждый раз я взываю к ним, кричу. Я всегда воплю, предупреждая о разрушении и насилии. Я людям весть Господа несу, но мне в ответ лишь оскорбления и насмешки.
 
Бо скоро тілько зачну говорити, зараз мушу кричати про напад, про спустошеннє, і так слово Господнє зробилось про мене приводом до наруги й насьмїху.

Я сам себе порою говорю: «Забуду Господа, не буду больше я говорить от имени Его», но каждый раз, когда я мысль такую допускаю, Господняя весть как будто огонь меня сжигает изнутри, она словно огонь в моих костях. Устал я, пытаясь весть Господнюю сдерживать внутри себя, я больше не в силах её в себе хранить.
 
І подумав я собі: не споминати му про него і в його імя не буду більше промовляти! Та в серцї в мене, мов би огонь запалав, втаєний в костях моїх; я силкувався з'упинити його, та й не здолїв.

Я слышал шёпот злобный и угрозы многих, и даже все друзья против меня. Все ждут, когда я оступлюсь, и говорят: «Давайте оклевещем его и скажем, что он согрешил. Быть может, мы обманем Иеремию и, от него избавившись, отомстим ему».
 
І чував я ворожі речі в натовпі, погрози навкруги: "Викажіть! Обвинуватимо його!" Ті самі, що з ними дружився, підстерігали, чи я не спіткнуся: Може попадеться, так ми переможемо його та й помстимось на йому.

Но Господь со мной как сильный воин, поэтому мои враги споткнутся и меня не победят, не сбудутся их планы, и будут навечно опозорены они.
 
Но Господь ізо мною, мов той невмірака-воін; то ж вороги мої спіткнуться та й не встануть. Осоромляться, бо дурним робом ходили; віковічнім, незабутним соромом окриються.

Господь Всесильный, Ты испытываешь добрых, Ты в сердце смотришь глубоко. Я всё Тебе сказал об этих людях. Позволь увидеть, как Ты воздаёшь им по заслугам.
 
Господи сил! ти, що вивідуєш праведного, що бачиш утробу й серце. Дай менї вбачати пімсту твою над ними, бо на тебе здав я справу мою.

Пой Господу и восхваляй Его! Господь спасает жизни бедных от злодеев!
 
О, сьпівайте Господеві, хвалїте Господа, бо він рятує душу вбогого з рук лиходїїв. —

Будь проклят день, когда родился я, пусть никогда благословен не будет день, в который мать родила меня на свет!
 
Нехай буде той день проклят, як я на сьвіт родився! Нехай не буде благословен той день, як породила мене мати моя!

Будь проклят человек, который моего отца обрадовал известием о моём рождении! Он сказал ему: «У тебя родился сын», что моего отца обрадовало очень.
 
Нехай буде й той чоловік проклят, що принїс мойму батькові звістку: Родилось тобі хлопятко, і тим його вельми звеселив.

Пусть этого человека постигнет та же судьба, что и города, которые Господь уничтожил, к ним жалости не зная. Да будет по утрам тот человек слышать клич, предвещающий сражение, а в полдень — боевые крики
 
Нехай станеться тому чоловікові таке, як тим містам, що їх порозвалював Господь та й не пожалував, та щоб він чув крик від ранку, а зойк від полудня, —

за то, что он меня не погубил во чреве материнском. Если бы он меня тогда убил, мне бы мать моя могилой стала и я бы не родился никогда.
 
За те, що він мене не вбив в материній утробі, — так, щоб моя мати була менї гробом, а тїло її остало було на все вагітним.

Зачем из тела матери я вышел? Ведь, кроме скорби и несчастья, больше ничего не видел я, и, несомненно, жизнь моя окончится позором.
 
Чи про те ж бо я вийшов із материної утроби, щоб дознавати самої працї, та печалї, та щоб коротати вік мій у зневазї?



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.