Второзаконие 1 глава

Пятая Книга Моисеева. Второзаконие
Библейской Лиги ERV → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

Вот какие слова сказал Моисей израильтянам, когда они находились в долине реки Иордан, в пустыне к востоку от реки Иордан, против Суфа, между пустыней Фаран и городами Тофелом, Лаваном, Асирофом и Дизагавом.
 
Се слова, що промовляв Мойсей до всього Ізраїля по сїм боцї Йорданї, в степу, на поділлї, проти Червоного моря, між Параном і Тофельом і Лабаном і Газеротом і Ди-Сагабом.

Путь из Хорива через горы Сеира в Кадес-Варну занимает всего одиннадцать дней,
 
Одинайцять день ходи від Гореба, по дорозї від Сеїр-гори до Кадес-Барнеї.

но с того времени, как израильский народ покинул Египет, и до того как израильтяне пришли на то место, прошло сорок лет. В первый день одиннадцатого месяца сорокового года Моисей говорил с народом и передал ему всё, что повелел Господь.
 
І сталося в сороковому роцї, в одинайцятому місяцї, на первий день місяця, що промовляв Мойсей до синів Ізраїля усе, що Господь заповідав йому про них.

Это произошло после победы Господа над Сигоном, царём аморрейским, который жил в Есевоне, и Огом, царём васанским, жившим в Аштарофе и Едреи.
 
Після того, як він побив Сигона, царя Аморійського, та Ога, царя Базанського, що жив в Астаротї і в Єдреї.

Израильский народ находился на восточном берегу реки Иордан в Моаве, когда Моисей начал объяснять, что повелел Господь:
 
По тїм боцї Йорданї, в Моаб землї, почав Мойсей викладати закон сей, говорючи:

«Господь, Бог наш, говорил с нами на горе Хорив и сказал: „Вы долго оставались на той горе,
 
Господь, Бог наш, промовив до нас на Горебі так:

так отправляйтесь же в горы, где живут аморреи, и по всей округе, идите в долину Иордана, в горы, на западные склоны, в Негев и на морское побережье. Пройдите через Ханаанскую землю и через Ливан до самой великой реки Евфрат.
 
Доволї побули ви під сією горою: Обернїтесь і рушайте та й ідїть до гори Аморіїв і до всїх сусїдів їх на поділлї, по горах і по долинах і на полуднї і на березї моря, в Канаан землю і до Либану, аж до великої ріки, до ріки Евфрата.

Я отдаю вам эту землю, идите и возьмите её. Я обещал дать эту землю вашим предкам, Аврааму, Исааку и Иакову, обещал отдать эту землю им и их потомкам”».
 
Дивітесь, надїлив я вам сю землю; ідїть і займіть землю, що про неї клявсь Господь батькам вашим, Авраамові, Ізаакові і Яковові, що оддасть їм і насїнню їх по них.

Моисей сказал: «Я и тогда сказал вам, что не смогу один быть вашим предводителем,
 
І того часу промовив я до вас так: Не здолїю один вести вас.

теперь же вас ещё больше! Господь, Бог ваш, умножил ваше число, и сегодня вас столько, сколько звёзд на небе!
 
Господь, Бог ваш, намножив вас, і нинї ви лїчбою як зорі небесні стали.

Пусть Господь, Бог предков ваших, умножит вас тысячекратно по сравнению с тем, сколько вас сейчас! Да благословит Он вас, как обещал!
 
Господь, Бог ваш, нехай прибавить до вас тисячу разів стілько, скілько вас тепер є, і нехай благословить вас, як говорив про вас!

Я же один не могу печься о вас и разрешать все ваши споры!
 
Як би міг я один нести тягарі ваші і журбу вашу і сварки ваші?

Изберите себе несколько человек из каждого колена, и я сделаю их вашими предводителями. Изберите тех, у кого есть опыт, мудрость и понимание людей.
 
Возьміть собі людей мудрих, і що знаєте їх, по ваших поколїннях, щоб я поставив їх головами над вами.

Вы же ответили: „Так и сделаем!”
 
І відказали ви менї кажучи: Добре так буде, як ти вчинити кажеш.

И тогда я взял мудрых и опытных людей, избранных вами из каждого колена, и сделал их вашими предводителями. Так я установил над вами тысячников, сотников, пятидесятников, десятников и также дал надзирателей каждому из ваших колен.
 
І взяв я голови з поколїнь ваших, людей мудрих і знаточних, і поставив їх головами над вами, тисячниками і сотниками і пятьдесятниками і десятниками, і правителями поколїнь ваших.

Тогда я сказал судьям: „Выслушивайте споры братьев и судите справедливо, спорят ли между собой двое израильтян или израильтянин и чужестранец.
 
І заповідав я суддям вашим того часу так: Вислуховуйте змагання між братами вашими і судїте праведно між чоловіком і братом його, і між ним і приходнем, що в його.

Не считайте, что один человек важнее другого, выслушивайте и малого, и великого. Никого не бойтесь, потому что суд — дело Божье; а если дело слишком трудно для вас, обратитесь ко мне, и я рассужу”.
 
Не вважати мете на лиця судячи; як малого, так і великого вислуховуйте, нї перед ким не бійтесь, бо суд Божий. А котра справа за важка для вас, передавайте до мене, щоб я вислухав її.

В то же время я дал вам повеление обо всём, что вам необходимо сделать».
 
І заповідав я вам того часу все, що чинити маєте.

«И тогда, повинуясь Господу, Богу нашему, мы отправились с горы Хорив в горную страну аморреев, прошли через огромную и страшную пустыню, которую вы видели, и пришли в Кадес-Варну.
 
І рушили ми від Гореба та й пійшли, як заповідав нам Господь, Бог наш, усїм оцїм великим і страшним степом, що вбачали ви, та й прийшли в Кадес-Барне.

Я вам сказал: „Вы пришли в горную страну аморреев, которую Господь, Бог наш, даёт нам.
 
І промовив я до вас: Дойшли ви до гір Аморіїв, що дав нам їх Господь, Бог наш.

Смотрите же, вот она! Поднимитесь и возьмите эту землю в своё владение! Господь, Бог ваших предков, повелел вам сделать это! Не бойтесь и ни о чём не беспокойтесь!”
 
Глань, Господь, Бог твій, надїлив тобі сю землю; ійди, займи її, як казав тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійсь і не падай духом!

Тогда вы пришли ко мне и сказали: „Давай сначала пошлём несколько человек, чтобы они осмотрели эту землю. Пусть разведают, в чём её сила и в чём слабость, а потом пусть возвратятся и скажут, какой дорогой нам идти и в какие города”.
 
Но всї ви приступили до мене і мовляли: Пошлемо поперед людей, щоб розгледїли нам сю землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись, і на які городи йти нам.

Эта мысль мне пришлась по душе, и я выбрал из вашего числа двенадцать человек, по одному от каждого колена.
 
І добре було по моїй думцї се дїло; і взяв я зміж вас дванайцять чоловіка, по чоловікові з поколїння.

Они ушли и, поднявшись в горы, пришли в долину Эшкол и осмотрели её.
 
І рушили вони і знялись на гори, та й дійшли до Єколь-долини, та й розгледїли землю.

Набрав плодов этой земли, они принесли их и рассказали нам об этой земле. „Господь, Бог наш, даёт нам хорошую землю”, — сказали они.
 
І набравши плодів землї, спустились вони до нас. І принесли нам вістку кажучи: Добра земля, що дає нам Господь, Бог наш.

Вы же отказались идти в ту землю, отказались повиноваться Господу, Богу вашему,
 
Та не хотїли ви ійти і противились слову Господа, Бога вашого.

разошлись по своим шатрам и стали жаловаться: „Господь, из ненависти к нам, вывел нас из Египетской страны только для того, чтобы нас истребили аморреи!
 
І стали ви бурмотїти по наметах ваших, мовляючи: Зненавидїв нас Господь і вивів нас із Египецької землї, щоб нас віддати в руки Аморіям та й вигубити нас.

Куда же нам теперь идти? Наши братья испугали нас своими рассказами. Народ там крупнее и выше нас! — восклицали они. — Города большие, и стены их до самого неба! И мы видели там исполинов!”
 
Куди нам ійти? Браттє наше взяло нам одвагу сказавши: Люд більший і рослїйший від нас, міста великі і утверджені під небо, і навіть синів Енакових ми там бачили!

Я сказал вам: „Не страшитесь и не бойтесь этого народа!
 
Тодї промовив я до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!

Господь, Бог ваш, пойдёт впереди вас и будет сражаться за вас, как сделал это в Египте. Вы видели, что Он шёл впереди вас там
 
Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він воювати ме за вас, як се вчинив в Египецькій землї перед очима вашими.

и в пустыне, видели, что Господь Бог нёс вас, как отец несёт сына, и привёл вас невредимыми к этому месту”.
 
І в степу, де бачив єси, що Господь, Бог твій, нїс тебе, як чоловік носить сина свого, по всїй дорозї, що нею йшли ви, поки дійшли до місця сього.

И всё-таки вы не верили Господу, Богу вашему!
 
Та не вірували ви Господеві, Богу вашому,

Во время ваших скитаний Он шёл впереди вас и находил вам место, где поставить стан, шёл впереди вас ночью в огне, а днём — в облаке, указывая вам путь».
 
Що йшов поперед вами в дорозї, щоб вишукати вам місце, де можна вам отаборитись; поночі в поломї, щоб бачити вам дорогу, що нею йшли ви, а за дня у хмарі.

«Господь услышал ваши речи, разгневался и поклялся, сказав:
 
І почув Господь голос ваших розмов, і запалав гнївом, і поклявся словами:

„Вы — народ, полный зла, и потому никто из вас не увидит доброй земли, обещанной Мной вашим предкам,
 
Не бачити ме нїхто з сїх людей, із сього злого кодла тієї доброї землї, що я клявся дати батькам вашим,

только Халев, сын Иефоннии, увидит её. Я дам Халеву и его потомкам землю, по которой он прошёл, потому что Халев исполнил всё, что Я повелел”.
 
Окрім Калеба Єфуненка! Він бачити ме її, і дам йому і синам його землю, по котрій ступав, він бо зовсїм йшов слїдом за Господом.

Из-за вас Господь разгневался и на меня и сказал: „Моисей, и ты тоже не вступишь на эту землю,
 
І на мене теж розгнївивсь Господь кажучи:

Иисус, сын Навина, твой помощник, вступит на эту землю. Ободряй Иисуса, потому что он поведёт за собой израильтян, чтобы они владели этой землёй”.
 
І ти не прийдеш туди! Йозей Нуненко, що стоїть перед тобою, він прийде туди; утверди його, він бо має віддати її в наслїддє Ізрайлеві.

Затем Господь обратился к нам с такими словами: „Вы сказали, что враг захватит ваших детей, но эти дети вступят на ту землю. Они ещё слишком молоды, чтобы отличить добро от зла, и потому Я отдам им эту землю, и ваши дети овладеют ею.
 
А дїточки ваші, що про них ви казали: на здобич будуть вони, і сини ваші, що тепер не розберуть ще добра від зла, вони прийдуть туди, і їм дам її, і вони запанують над нею.

А вы поверните и отправляйтесь обратно в пустыню по дороге, ведущей к Красному морю”.
 
Ви ж повернїтесь і рушайте в степ, в дорогу Червоного моря!

„Моисей, — признались вы тогда, — мы согрешили против Господа, но теперь мы пойдём и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш”. И каждый из вас взял своё оружие, думая, что вам будет легко захватить эту горную страну.
 
І відказали ви й промовили до мене: Согрішили ми перед Господом; пійдемо в гори і бити мемось, як заповідав Господь, Бог наш. І підперезавши кожен з вас зброю свою, пустились ви в гори, не обдумавши.

Господь же повелел мне: „Скажи людям, чтобы они не ходили в ту землю и ни с кем не сражались, потому что Меня не будет с ними и враги одолеют их”.
 
І рече менї Господь: Промов до них: Не йдїть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; щоб не побили вас вороги ваші!

Я говорил с вами, но вы не слушали и отказывались повиноваться Господу, считая, что можете полагаться на свои силы. Вы поднялись в горы,
 
І промовив я до вас, та ви не послухали; і спротивились ви слову Господньому, і як очайдухи пустились в гори.

но живущие там аморреи вышли сразиться с вами и преследовали вас словно пчелиный рой от Сеира до самой Хормы.
 
І вийшли проти вас Аморії, що жили на горах тих, та й гнались за вами ройом, і розпорошили вас від Сеїру до Горми.

Тогда вы пришли назад и воззвали к Господу о помощи, но Господь отказался слушать вас,
 
Вернувшись ви стали плакати перед Господом; та не слухав Господь голосу вашого і не вважав на вас.

и вы остались в Кадесе на долгое время».
 
І пробували ви в Кадесї довго, лїчивши днї, скільки ви були там.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.