Deuteronomy 1 глава

Deuteronomy
New Living Translation → Переклад Куліша та Пулюя

These are the words that Moses spoke to all the people of Israel while they were in the wilderness east of the Jordan River. They were camped in the Jordan Valleya near Suph, between Paran on one side and Tophel, Laban, Hazeroth, and Di-zahab on the other.

Се слова, що промовляв Мойсей до всього Ізраїля по сїм боцї Йорданї, в степу, на поділлї, проти Червоного моря, між Параном і Тофельом і Лабаном і Газеротом і Ди-Сагабом.

Normally it takes only eleven days to travel from Mount Sinaib to Kadesh-barnea, going by way of Mount Seir.

Одинайцять день ходи від Гореба, по дорозї від Сеїр-гори до Кадес-Барнеї.

But forty years after the Israelites left Egypt, on the first day of the eleventh month,c Moses addressed the people of Israel, telling them everything the LORD had commanded him to say.

І сталося в сороковому роцї, в одинайцятому місяцї, на первий день місяця, що промовляв Мойсей до синів Ізраїля усе, що Господь заповідав йому про них.

This took place after he had defeated King Sihon of the Amorites, who ruled in Heshbon, and at Edrei had defeated King Og of Bashan, who ruled in Ashtaroth.

Після того, як він побив Сигона, царя Аморійського, та Ога, царя Базанського, що жив в Астаротї і в Єдреї.

While the Israelites were in the land of Moab east of the Jordan River, Moses carefully explained the LORD’s instructions as follows.

По тїм боцї Йорданї, в Моаб землї, почав Мойсей викладати закон сей, говорючи:

“When we were at Mount Sinai, the LORD our God said to us, ‘You have stayed at this mountain long enough.

Господь, Бог наш, промовив до нас на Горебі так:

It is time to break camp and move on. Go to the hill country of the Amorites and to all the neighboring regions — the Jordan Valley, the hill country, the western foothills,d the Negev, and the coastal plain. Go to the land of the Canaanites and to Lebanon, and all the way to the great Euphrates River.

Доволї побули ви під сією горою: Обернїтесь і рушайте та й ідїть до гори Аморіїв і до всїх сусїдів їх на поділлї, по горах і по долинах і на полуднї і на березї моря, в Канаан землю і до Либану, аж до великої ріки, до ріки Евфрата.

Look, I am giving all this land to you! Go in and occupy it, for it is the land the LORD swore to give to your ancestors Abraham, Isaac, and Jacob, and to all their descendants.’”

Дивітесь, надїлив я вам сю землю; ідїть і займіть землю, що про неї клявсь Господь батькам вашим, Авраамові, Ізаакові і Яковові, що оддасть їм і насїнню їх по них.

Moses continued, “At that time I told you, ‘You are too great a burden for me to carry all by myself.

І того часу промовив я до вас так: Не здолїю один вести вас.

The LORD your God has increased your population, making you as numerous as the stars!

Господь, Бог ваш, намножив вас, і нинї ви лїчбою як зорі небесні стали.

And may the LORD, the God of your ancestors, multiply you a thousand times more and bless you as he promised!

Господь, Бог ваш, нехай прибавить до вас тисячу разів стілько, скілько вас тепер є, і нехай благословить вас, як говорив про вас!

But you are such a heavy load to carry! How can I deal with all your problems and bickering?

Як би міг я один нести тягарі ваші і журбу вашу і сварки ваші?

Choose some well-respected men from each tribe who are known for their wisdom and understanding, and I will appoint them as your leaders.’

Возьміть собі людей мудрих, і що знаєте їх, по ваших поколїннях, щоб я поставив їх головами над вами.

“Then you responded, ‘Your plan is a good one.’

І відказали ви менї кажучи: Добре так буде, як ти вчинити кажеш.

So I took the wise and respected men you had selected from your tribes and appointed them to serve as judges and officials over you. Some were responsible for a thousand people, some for a hundred, some for fifty, and some for ten.

І взяв я голови з поколїнь ваших, людей мудрих і знаточних, і поставив їх головами над вами, тисячниками і сотниками і пятьдесятниками і десятниками, і правителями поколїнь ваших.

“At that time I instructed the judges, ‘You must hear the cases of your fellow Israelites and the foreigners living among you. Be perfectly fair in your decisions

І заповідав я суддям вашим того часу так: Вислуховуйте змагання між братами вашими і судїте праведно між чоловіком і братом його, і між ним і приходнем, що в його.

and impartial in your judgments. Hear the cases of those who are poor as well as those who are rich. Don’t be afraid of anyone’s anger, for the decision you make is God’s decision. Bring me any cases that are too difficult for you, and I will handle them.’

Не вважати мете на лиця судячи; як малого, так і великого вислуховуйте, нї перед ким не бійтесь, бо суд Божий. А котра справа за важка для вас, передавайте до мене, щоб я вислухав її.

“At that time I gave you instructions about everything you were to do.

І заповідав я вам того часу все, що чинити маєте.

“Then, just as the LORD our God commanded us, we left Mount Sinai and traveled through the great and terrifying wilderness, as you yourselves remember, and headed toward the hill country of the Amorites. When we arrived at Kadesh-barnea,

І рушили ми від Гореба та й пійшли, як заповідав нам Господь, Бог наш, усїм оцїм великим і страшним степом, що вбачали ви, та й прийшли в Кадес-Барне.

I said to you, ‘You have now reached the hill country of the Amorites that the LORD our God is giving us.

І промовив я до вас: Дойшли ви до гір Аморіїв, що дав нам їх Господь, Бог наш.

Look! He has placed the land in front of you. Go and occupy it as the LORD, the God of your ancestors, has promised you. Don’t be afraid! Don’t be discouraged!’

Глань, Господь, Бог твій, надїлив тобі сю землю; ійди, займи її, як казав тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійсь і не падай духом!

“But you all came to me and said, ‘First, let’s send out scouts to explore the land for us. They will advise us on the best route to take and which towns we should enter.’

Но всї ви приступили до мене і мовляли: Пошлемо поперед людей, щоб розгледїли нам сю землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись, і на які городи йти нам.

“This seemed like a good idea to me, so I chose twelve scouts, one from each of your tribes.

І добре було по моїй думцї се дїло; і взяв я зміж вас дванайцять чоловіка, по чоловікові з поколїння.

They headed for the hill country and came to the valley of Eshcol and explored it.

І рушили вони і знялись на гори, та й дійшли до Єколь-долини, та й розгледїли землю.

They picked some of its fruit and brought it back to us. And they reported, ‘The land the LORD our God has given us is indeed a good land.’

І набравши плодів землї, спустились вони до нас. І принесли нам вістку кажучи: Добра земля, що дає нам Господь, Бог наш.

“But you rebelled against the command of the LORD your God and refused to go in.

Та не хотїли ви ійти і противились слову Господа, Бога вашого.

You complained in your tents and said, ‘The LORD must hate us. That’s why he has brought us here from Egypt — to hand us over to the Amorites to be slaughtered.

І стали ви бурмотїти по наметах ваших, мовляючи: Зненавидїв нас Господь і вивів нас із Египецької землї, щоб нас віддати в руки Аморіям та й вигубити нас.

Where can we go? Our brothers have demoralized us with their report. They tell us, “The people of the land are taller and more powerful than we are, and their towns are large, with walls rising high into the sky! We even saw giants there — the descendants of Anak!”’

Куди нам ійти? Браттє наше взяло нам одвагу сказавши: Люд більший і рослїйший від нас, міста великі і утверджені під небо, і навіть синів Енакових ми там бачили!

“But I said to you, ‘Don’t be shocked or afraid of them!

Тодї промовив я до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!

The LORD your God is going ahead of you. He will fight for you, just as you saw him do in Egypt.

Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він воювати ме за вас, як се вчинив в Египецькій землї перед очима вашими.

And you saw how the LORD your God cared for you all along the way as you traveled through the wilderness, just as a father cares for his child. Now he has brought you to this place.’

І в степу, де бачив єси, що Господь, Бог твій, нїс тебе, як чоловік носить сина свого, по всїй дорозї, що нею йшли ви, поки дійшли до місця сього.

“But even after all he did, you refused to trust the LORD your God,

Та не вірували ви Господеві, Богу вашому,

who goes before you looking for the best places to camp, guiding you with a pillar of fire by night and a pillar of cloud by day.

Що йшов поперед вами в дорозї, щоб вишукати вам місце, де можна вам отаборитись; поночі в поломї, щоб бачити вам дорогу, що нею йшли ви, а за дня у хмарі.

“When the LORD heard your complaining, he became very angry. So he solemnly swore,

І почув Господь голос ваших розмов, і запалав гнївом, і поклявся словами:

‘Not one of you from this wicked generation will live to see the good land I swore to give your ancestors,

Не бачити ме нїхто з сїх людей, із сього злого кодла тієї доброї землї, що я клявся дати батькам вашим,

except Caleb son of Jephunneh. He will see this land because he has followed the LORD completely. I will give to him and his descendants some of the very land he explored during his scouting mission.’

Окрім Калеба Єфуненка! Він бачити ме її, і дам йому і синам його землю, по котрій ступав, він бо зовсїм йшов слїдом за Господом.

“And the LORD was also angry with me because of you. He said to me, ‘Moses, not even you will enter the Promised Land!

І на мене теж розгнївивсь Господь кажучи:

Instead, your assistant, Joshua son of Nun, will lead the people into the land. Encourage him, for he will lead Israel as they take possession of it.

І ти не прийдеш туди! Йозей Нуненко, що стоїть перед тобою, він прийде туди; утверди його, він бо має віддати її в наслїддє Ізрайлеві.

I will give the land to your little ones — your innocent children. You were afraid they would be captured, but they will be the ones who occupy it.

А дїточки ваші, що про них ви казали: на здобич будуть вони, і сини ваші, що тепер не розберуть ще добра від зла, вони прийдуть туди, і їм дам її, і вони запанують над нею.

As for you, turn around now and go on back through the wilderness toward the Red Sea.e’

Ви ж повернїтесь і рушайте в степ, в дорогу Червоного моря!

“Then you confessed, ‘We have sinned against the LORD! We will go into the land and fight for it, as the LORD our God has commanded us.’ So your men strapped on their weapons, thinking it would be easy to attack the hill country.

І відказали ви й промовили до мене: Согрішили ми перед Господом; пійдемо в гори і бити мемось, як заповідав Господь, Бог наш. І підперезавши кожен з вас зброю свою, пустились ви в гори, не обдумавши.

“But the LORD told me to tell you, ‘Do not attack, for I am not with you. If you go ahead on your own, you will be crushed by your enemies.’

І рече менї Господь: Промов до них: Не йдїть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; щоб не побили вас вороги ваші!

“This is what I told you, but you would not listen. Instead, you again rebelled against the LORD’s command and arrogantly went into the hill country to fight.

І промовив я до вас, та ви не послухали; і спротивились ви слову Господньому, і як очайдухи пустились в гори.

But the Amorites who lived there came out against you like a swarm of bees. They chased and battered you all the way from Seir to Hormah.

І вийшли проти вас Аморії, що жили на горах тих, та й гнались за вами ройом, і розпорошили вас від Сеїру до Горми.

Then you returned and wept before the LORD, but he refused to listen.

Вернувшись ви стали плакати перед Господом; та не слухав Господь голосу вашого і не вважав на вас.

So you stayed there at Kadesh for a long time.

І пробували ви в Кадесї довго, лїчивши днї, скільки ви були там.

« 36 глава 2 глава »