Deuteronomy 1 глава

Deuteronomy
New Living Translation → Українська Біблія. Турконяк

These are the words that Moses spoke to all the people of Israel while they were in the wilderness east of the Jordan River. They were camped in the Jordan Valleya near Suph, between Paran on one side and Tophel, Laban, Hazeroth, and Di-zahab on the other.

Ось слова, які Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на заході, поблизу Червоного моря, між Фараном, Тофолом, Ловоном, Авлоном та Катахризеєм.

Normally it takes only eleven days to travel from Mount Sinaib to Kadesh-barnea, going by way of Mount Seir.

З Хориву до гори Сиїр, до Кадис-Варни подорож триває одинадцять днів.

But forty years after the Israelites left Egypt, on the first day of the eleventh month,c Moses addressed the people of Israel, telling them everything the LORD had commanded him to say.

І сталося, — сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей промовив до всіх ізраїльських синів, переказуючи все, що Господь заповів йому щодо них.

This took place after he had defeated King Sihon of the Amorites, who ruled in Heshbon, and at Edrei had defeated King Og of Bashan, who ruled in Ashtaroth.

Після розгрому Сеона, царя аморейців, який жив у Есевоні, та Оґа, царя Васану, який жив в Астароті й у Едраїні,

While the Israelites were in the land of Moab east of the Jordan River, Moses carefully explained the LORD’s instructions as follows.

в землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав роз’яснювати цей закон, кажучи:

“When we were at Mount Sinai, the LORD our God said to us, ‘You have stayed at this mountain long enough.

Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві, кажучи: Досить вам жити на цій горі!

It is time to break camp and move on. Go to the hill country of the Amorites and to all the neighboring regions — the Jordan Valley, the hill country, the western foothills,d the Negev, and the coastal plain. Go to the land of the Canaanites and to Lebanon, and all the way to the great Euphrates River.

Розвертайтеся, рушайте і йдіть на гору аморейців та в усі околиці Арави: на гору і на рівнину, на південь і на узбережжя, у землю ханаанців та в Антиливан, аж до великої ріки Євфрат.

Look, I am giving all this land to you! Go in and occupy it, for it is the land the LORD swore to give to your ancestors Abraham, Isaac, and Jacob, and to all their descendants.’”

Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть у неї й заволодійте землею, яку Я поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм та їхнім нащадкам після них.

Moses continued, “At that time I told you, ‘You are too great a burden for me to carry all by myself.

Того часу я звернувся до вас, кажучи: Я не в змозі носити вас сам.

The LORD your God has increased your population, making you as numerous as the stars!

Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що кількісно вас сьогодні — як небесних зірок!

And may the LORD, the God of your ancestors, multiply you a thousand times more and bless you as he promised!

Нехай Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас в тисячу разів більше, ніж вас є зараз, і нехай поблагословить вас, як Він і сказав вам, —

But you are such a heavy load to carry! How can I deal with all your problems and bickering?

та як я зможу сам нести ваші клопоти, ваш характер та ваші суперечки?

Choose some well-respected men from each tribe who are known for their wisdom and understanding, and I will appoint them as your leaders.’

Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами.

“Then you responded, ‘Your plan is a good one.’

А ви відповіли мені й мовили: Річ, що ти сказав учинити, — добра!

So I took the wise and respected men you had selected from your tribes and appointed them to serve as judges and officials over you. Some were responsible for a thousand people, some for a hundred, some for fifty, and some for ten.

Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас.

“At that time I instructed the judges, ‘You must hear the cases of your fellow Israelites and the foreigners living among you. Be perfectly fair in your decisions

Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим.

and impartial in your judgments. Hear the cases of those who are poor as well as those who are rich. Don’t be afraid of anyone’s anger, for the decision you make is God’s decision. Bring me any cases that are too difficult for you, and I will handle them.’

На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму.

“At that time I gave you instructions about everything you were to do.

І того часу я дав вам усі настанови, які ви маєте виконувати.

“Then, just as the LORD our God commanded us, we left Mount Sinai and traveled through the great and terrifying wilderness, as you yourselves remember, and headed toward the hill country of the Amorites. When we arrived at Kadesh-barnea,

Вирушивши з Хориву, ми пішли через усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили, до аморейської гори, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадис-Варни.

I said to you, ‘You have now reached the hill country of the Amorites that the LORD our God is giving us.

І я сказав вам: Ідіть до аморейської гори, яку Господь, ваш Бог, дає вам.

Look! He has placed the land in front of you. Go and occupy it as the LORD, the God of your ancestors, has promised you. Don’t be afraid! Don’t be discouraged!’

Ось Господь, ваш Бог, віддав вам перед вашим обличчям цю землю. Підіймайтеся, заволодійте нею, як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не будьте полохливі.

“But you all came to me and said, ‘First, let’s send out scouts to explore the land for us. They will advise us on the best route to take and which towns we should enter.’

Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлімо попереду себе чоловіків, нехай вони оглянуть для нас ту землю й нехай сповістять нам відомості про дорогу, якою ми підійматимемося, та про міста, в які ввійдемо.

“This seemed like a good idea to me, so I chose twelve scouts, one from each of your tribes.

Сподобалось мені те слово, тож я взяв з-поміж вас дванадцять чоловіків, — по одному чоловіку на плем’я.

They headed for the hill country and came to the valley of Eshcol and explored it.

Розвернувшись, вони піднялися на гору, пішли до Долини Виноградного Грона та обстежили її.

They picked some of its fruit and brought it back to us. And they reported, ‘The land the LORD our God has given us is indeed a good land.’

Відтак взяли у свої руки плодів тієї землі, принесли до нас та казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!

“But you rebelled against the command of the LORD your God and refused to go in.

Та ви не захотіли йти і не послухалися веління Господа, вашого Бога.

You complained in your tents and said, ‘The LORD must hate us. That’s why he has brought us here from Egypt — to hand us over to the Amorites to be slaughtered.

Ви нарікали по своїх наметах і казали: Господь вивів нас з Єгипетської землі з ненависті до нас, — щоб видати нас в руки аморейців, аби вигубити нас.

Where can we go? Our brothers have demoralized us with their report. They tell us, “The people of the land are taller and more powerful than we are, and their towns are large, with walls rising high into the sky! We even saw giants there — the descendants of Anak!”’

Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили.

“But I said to you, ‘Don’t be shocked or afraid of them!

Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!

The LORD your God is going ahead of you. He will fight for you, just as you saw him do in Egypt.

Господь, ваш Бог, Який іде попереду, перед вашим обличчям, — це Він воюватиме разом з вами проти них — саме так, як Він учинив із вами в Єгипетській землі

And you saw how the LORD your God cared for you all along the way as you traveled through the wilderness, just as a father cares for his child. Now he has brought you to this place.’

та в цій пустелі, де ви бачили, як Господь, твій Бог, вигодовував тебе, немов би хтось з людей вигодовував свого сина, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, поки дійшли до цього місця.

“But even after all he did, you refused to trust the LORD your God,

Та в цьому слові ви не повірили Господу, вашому Богові,

who goes before you looking for the best places to camp, guiding you with a pillar of fire by night and a pillar of cloud by day.

Який іде попереду вас під час подорожі, щоб вибирати для вас місце, ведучи вас вночі — у вогні, показуючи вам дорогу, якою вам іти, а вдень — у хмарі.

“When the LORD heard your complaining, he became very angry. So he solemnly swore,

Господь почув ваші слова і, розгнівавшись, поклявся, кажучи:

‘Not one of you from this wicked generation will live to see the good land I swore to give your ancestors,

Ніхто із цих чоловіків не побачить тієї доброї землі, яку Я поклявся дати їхнім батькам, —

except Caleb son of Jephunneh. He will see this land because he has followed the LORD completely. I will give to him and his descendants some of the very land he explored during his scouting mission.’

за винятком Халева, сина Єфонії: він побачить її, і йому та його синам Я дам землю, по якій він ходив, бо він тримався того, що Господнє.

“And the LORD was also angry with me because of you. He said to me, ‘Moses, not even you will enter the Promised Land!

Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!

Instead, your assistant, Joshua son of Nun, will lead the people into the land. Encourage him, for he will lead Israel as they take possession of it.

Ісус, Навина син, який стоїть поруч з тобою, — він туди ввійде! Підбадьор його, бо це він передасть її у спадщину Ізраїлю.

I will give the land to your little ones — your innocent children. You were afraid they would be captured, but they will be the ones who occupy it.

І всі малі діти, які сьогодні ще не знають добра і зла, — вони туди ввійдуть, їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.

As for you, turn around now and go on back through the wilderness toward the Red Sea.e’

Повернувши назад, ви пішли отаборитися в пустелю, у напрямку до Червоного моря.

“Then you confessed, ‘We have sinned against the LORD! We will go into the land and fight for it, as the LORD our God has commanded us.’ So your men strapped on their weapons, thinking it would be easy to attack the hill country.

Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом, нашим Богом. Ми піднімемось на гору і воюватимемо — саме так, як Господь, наш Бог, велів нам. Кожний з вас узяв своє військове знаряддя, і, зібравшись, ви піднялися на гору.

“But the LORD told me to tell you, ‘Do not attack, for I am not with you. If you go ahead on your own, you will be crushed by your enemies.’

Та Господь сказав мені: Скажи їм: Не підіймайтеся і не воюйте, бо Мене немає з вами, — щоб ви не були розгромлені перед вашими ворогами!

“This is what I told you, but you would not listen. Instead, you again rebelled against the LORD’s command and arrogantly went into the hill country to fight.

І я говорив вам це, та ви мене не послухали; ви переступили Господнє веління і, упершись, таки піднялися на гору.

But the Amorites who lived there came out against you like a swarm of bees. They chased and battered you all the way from Seir to Hormah.

Та назустріч вам вийшов амореєць, який жив на тій горі, і вони погнали вас, як це роблять бджоли, і громили вас від Сиїру аж до Ерми.

Then you returned and wept before the LORD, but he refused to listen.

Тоді, сівши, ви плакали перед Господом, та Господь не слухав вашого голосу і не зважав на вас.

So you stayed there at Kadesh for a long time.

І ви сиділи [1] в Кадисі багато часу — стільки часу, скільки ви тоді сиділи.

« 36 глава 2 глава »