Deuteronomy 1 глава

Deuteronomy
New Living Translation → Переклад Хоменка

These are the words that Moses spoke to all the people of Israel while they were in the wilderness east of the Jordan River. They were camped in the Jordan Valleya near Suph, between Paran on one side and Tophel, Laban, Hazeroth, and Di-zahab on the other.

Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;

Normally it takes only eleven days to travel from Mount Sinaib to Kadesh-barnea, going by way of Mount Seir.

одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.

But forty years after the Israelites left Egypt, on the first day of the eleventh month,c Moses addressed the people of Israel, telling them everything the LORD had commanded him to say.

В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;

This took place after he had defeated King Sihon of the Amorites, who ruled in Heshbon, and at Edrei had defeated King Og of Bashan, who ruled in Ashtaroth.

після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.

While the Israelites were in the land of Moab east of the Jordan River, Moses carefully explained the LORD’s instructions as follows.

По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:

“When we were at Mount Sinai, the LORD our God said to us, ‘You have stayed at this mountain long enough.

«Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.

It is time to break camp and move on. Go to the hill country of the Amorites and to all the neighboring regions — the Jordan Valley, the hill country, the western foothills,d the Negev, and the coastal plain. Go to the land of the Canaanites and to Lebanon, and all the way to the great Euphrates River.

Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.

Look, I am giving all this land to you! Go in and occupy it, for it is the land the LORD swore to give to your ancestors Abraham, Isaac, and Jacob, and to all their descendants.’”

Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.

Moses continued, “At that time I told you, ‘You are too great a burden for me to carry all by myself.

Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.

The LORD your God has increased your population, making you as numerous as the stars!

Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.

And may the LORD, the God of your ancestors, multiply you a thousand times more and bless you as he promised!

Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.

But you are such a heavy load to carry! How can I deal with all your problems and bickering?

Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?

Choose some well-respected men from each tribe who are known for their wisdom and understanding, and I will appoint them as your leaders.’

Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.

“Then you responded, ‘Your plan is a good one.’

І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.

So I took the wise and respected men you had selected from your tribes and appointed them to serve as judges and officials over you. Some were responsible for a thousand people, some for a hundred, some for fifty, and some for ten.

Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.

“At that time I instructed the judges, ‘You must hear the cases of your fellow Israelites and the foreigners living among you. Be perfectly fair in your decisions

Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.

and impartial in your judgments. Hear the cases of those who are poor as well as those who are rich. Don’t be afraid of anyone’s anger, for the decision you make is God’s decision. Bring me any cases that are too difficult for you, and I will handle them.’

Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд — Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.

“At that time I gave you instructions about everything you were to do.

І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.

“Then, just as the LORD our God commanded us, we left Mount Sinai and traveled through the great and terrifying wilderness, as you yourselves remember, and headed toward the hill country of the Amorites. When we arrived at Kadesh-barnea,

Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.

I said to you, ‘You have now reached the hill country of the Amorites that the LORD our God is giving us.

І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.

Look! He has placed the land in front of you. Go and occupy it as the LORD, the God of your ancestors, has promised you. Don’t be afraid! Don’t be discouraged!’

Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.

“But you all came to me and said, ‘First, let’s send out scouts to explore the land for us. They will advise us on the best route to take and which towns we should enter.’

Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.

“This seemed like a good idea to me, so I chose twelve scouts, one from each of your tribes.

Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.

They headed for the hill country and came to the valley of Eshcol and explored it.

Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.

They picked some of its fruit and brought it back to us. And they reported, ‘The land the LORD our God has given us is indeed a good land.’

Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.

“But you rebelled against the command of the LORD your God and refused to go in.

Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;

You complained in your tents and said, ‘The LORD must hate us. That’s why he has brought us here from Egypt — to hand us over to the Amorites to be slaughtered.

і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.

Where can we go? Our brothers have demoralized us with their report. They tell us, “The people of the land are taller and more powerful than we are, and their towns are large, with walls rising high into the sky! We even saw giants there — the descendants of Anak!”’

І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба — навіть синів Анака ми бачили там!

“But I said to you, ‘Don’t be shocked or afraid of them!

А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!

The LORD your God is going ahead of you. He will fight for you, just as you saw him do in Egypt.

Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;

And you saw how the LORD your God cared for you all along the way as you traveled through the wilderness, just as a father cares for his child. Now he has brought you to this place.’

та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.

“But even after all he did, you refused to trust the LORD your God,

Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,

who goes before you looking for the best places to camp, guiding you with a pillar of fire by night and a pillar of cloud by day.

який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.

“When the LORD heard your complaining, he became very angry. So he solemnly swore,

Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:

‘Not one of you from this wicked generation will live to see the good land I swore to give your ancestors,

Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,

except Caleb son of Jephunneh. He will see this land because he has followed the LORD completely. I will give to him and his descendants some of the very land he explored during his scouting mission.’

крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.

“And the LORD was also angry with me because of you. He said to me, ‘Moses, not even you will enter the Promised Land!

Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!

Instead, your assistant, Joshua son of Nun, will lead the people into the land. Encourage him, for he will lead Israel as they take possession of it.

Ісус Навин, твій слуга, — той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.

I will give the land to your little ones — your innocent children. You were afraid they would be captured, but they will be the ones who occupy it.

А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, — вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.

As for you, turn around now and go on back through the wilderness toward the Red Sea.e’

Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.

“Then you confessed, ‘We have sinned against the LORD! We will go into the land and fight for it, as the LORD our God has commanded us.’ So your men strapped on their weapons, thinking it would be easy to attack the hill country.

А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.

“But the LORD told me to tell you, ‘Do not attack, for I am not with you. If you go ahead on your own, you will be crushed by your enemies.’

Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!

“This is what I told you, but you would not listen. Instead, you again rebelled against the LORD’s command and arrogantly went into the hill country to fight.

Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.

But the Amorites who lived there came out against you like a swarm of bees. They chased and battered you all the way from Seir to Hormah.

От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.

Then you returned and wept before the LORD, but he refused to listen.

Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.

So you stayed there at Kadesh for a long time.

І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.»

« 36 глава 2 глава »