Deuteronomy 1 глава

Deuteronomy
New International Version → Переклад Хоменка

These are the words Moses spoke to all Israel in the wilderness east of the Jordan — that is, in the Arabah — opposite Suph, between Paran and Tophel, Laban, Hazeroth and Dizahab.

Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;

(It takes eleven days to go from Horeb to Kadesh Barnea by the Mount Seir road.)

одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.

In the fortieth year, on the first day of the eleventh month, Moses proclaimed to the Israelites all that the Lord had commanded him concerning them.

В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;

This was after he had defeated Sihon king of the Amorites, who reigned in Heshbon, and at Edrei had defeated Og king of Bashan, who reigned in Ashtaroth.

після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.

East of the Jordan in the territory of Moab, Moses began to expound this law, saying:

По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:

The Lord our God said to us at Horeb, “You have stayed long enough at this mountain.

«Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.

Break camp and advance into the hill country of the Amorites; go to all the neighboring peoples in the Arabah, in the mountains, in the western foothills, in the Negev and along the coast, to the land of the Canaanites and to Lebanon, as far as the great river, the Euphrates.

Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.

See, I have given you this land. Go in and take possession of the land the Lord swore he would give to your fathers — to Abraham, Isaac and Jacob — and to their descendants after them.”

Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.

At that time I said to you, “You are too heavy a burden for me to carry alone.

Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.

The Lord your God has increased your numbers so that today you are as numerous as the stars in the sky.

Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.

May the Lord, the God of your ancestors, increase you a thousand times and bless you as he has promised!

Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.

But how can I bear your problems and your burdens and your disputes all by myself?

Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?

Choose some wise, understanding and respected men from each of your tribes, and I will set them over you.”

Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.

You answered me, “What you propose to do is good.”

І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.

So I took the leading men of your tribes, wise and respected men, and appointed them to have authority over you — as commanders of thousands, of hundreds, of fifties and of tens and as tribal officials.

Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.

And I charged your judges at that time, “Hear the disputes between your people and judge fairly, whether the case is between two Israelites or between an Israelite and a foreigner residing among you.

Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.

Do not show partiality in judging; hear both small and great alike. Do not be afraid of anyone, for judgment belongs to God. Bring me any case too hard for you, and I will hear it.”

Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд — Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.

And at that time I told you everything you were to do.

І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.

Then, as the Lord our God commanded us, we set out from Horeb and went toward the hill country of the Amorites through all that vast and dreadful wilderness that you have seen, and so we reached Kadesh Barnea.

Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.

Then I said to you, “You have reached the hill country of the Amorites, which the Lord our God is giving us.

І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.

See, the Lord your God has given you the land. Go up and take possession of it as the Lord, the God of your ancestors, told you. Do not be afraid; do not be discouraged.”

Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.

Then all of you came to me and said, “Let us send men ahead to spy out the land for us and bring back a report about the route we are to take and the towns we will come to.”

Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.

The idea seemed good to me; so I selected twelve of you, one man from each tribe.

Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.

They left and went up into the hill country, and came to the Valley of Eshkol and explored it.

Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.

Taking with them some of the fruit of the land, they brought it down to us and reported, “It is a good land that the Lord our God is giving us.”

Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.

But you were unwilling to go up; you rebelled against the command of the Lord your God.

Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;

You grumbled in your tents and said, “The Lord hates us; so he brought us out of Egypt to deliver us into the hands of the Amorites to destroy us.

і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.

Where can we go? Our brothers have made our hearts melt in fear. They say, ‘The people are stronger and taller than we are; the cities are large, with walls up to the sky. We even saw the Anakites there.’ ”

І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба — навіть синів Анака ми бачили там!

Then I said to you, “Do not be terrified; do not be afraid of them.

А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!

The Lord your God, who is going before you, will fight for you, as he did for you in Egypt, before your very eyes,

Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;

and in the wilderness. There you saw how the Lord your God carried you, as a father carries his son, all the way you went until you reached this place.”

та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.

In spite of this, you did not trust in the Lord your God,

Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,

who went ahead of you on your journey, in fire by night and in a cloud by day, to search out places for you to camp and to show you the way you should go.

який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.

When the Lord heard what you said, he was angry and solemnly swore:

Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:

“No one from this evil generation shall see the good land I swore to give your ancestors,

Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,

except Caleb son of Jephunneh. He will see it, and I will give him and his descendants the land he set his feet on, because he followed the Lord wholeheartedly.”

крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.

Because of you the Lord became angry with me also and said, “You shall not enter it, either.

Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!

But your assistant, Joshua son of Nun, will enter it. Encourage him, because he will lead Israel to inherit it.

Ісус Навин, твій слуга, — той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.

And the little ones that you said would be taken captive, your children who do not yet know good from bad — they will enter the land. I will give it to them and they will take possession of it.

А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, — вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.

But as for you, turn around and set out toward the desert along the route to the Red Sea.a”

Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.

Then you replied, “We have sinned against the Lord. We will go up and fight, as the Lord our God commanded us.” So every one of you put on his weapons, thinking it easy to go up into the hill country.

А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.

But the Lord said to me, “Tell them, ‘Do not go up and fight, because I will not be with you. You will be defeated by your enemies.’ ”

Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!

So I told you, but you would not listen. You rebelled against the Lord’s command and in your arrogance you marched up into the hill country.

Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.

The Amorites who lived in those hills came out against you; they chased you like a swarm of bees and beat you down from Seir all the way to Hormah.

От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.

You came back and wept before the Lord, but he paid no attention to your weeping and turned a deaf ear to you.

Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.

And so you stayed in Kadesh many days — all the time you spent there.

І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.»

« 36 глава 2 глава »