Deuteronomy 1 глава

Deuteronomy
New American Standard Bible → Переклад Хоменка

These are the words which Moses spoke to all Israel across the Jordan in the wilderness, in the Arabah opposite Suph, between Paran and Tophel and Laban and Hazeroth and Dizahab.

Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;

It is eleven days’ journey from Horeb by the way of Mount Seir to Kadesh-barnea.

одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.

In the fortieth year, on the first day of the eleventh month, Moses spoke to the children of Israel, according to all that the LORD had commanded him to give to them,

В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;

after he had defeated Sihon the king of the Amorites, who lived in Heshbon, and Og the king of Bashan, who lived in Ashtaroth and Edrei.

після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.

Across the Jordan in the land of Moab, Moses undertook to expound this law, saying,

По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:

“The LORD our God spoke to us at Horeb, saying, ‘You have stayed long enough at this mountain.

«Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.

‘Turn and set your journey, and go to the hill country of the Amorites, and to all their neighbors in the Arabah, in the hill country and in the lowland and in the Negev and by the seacoast, the land of the Canaanites, and Lebanon, as far as the great river, the river Euphrates.

Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.

‘See, I have placed the land before you; go in and possess the land which the LORD swore to give to your fathers, to Abraham, to Isaac, and to Jacob, to them and their descendants after them.’

Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.

“I spoke to you at that time, saying, ‘I am not able to bear the burden of you alone.

Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.

‘The LORD your God has multiplied you, and behold, you are this day like the stars of heaven in number.

Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.

‘May the LORD, the God of your fathers, increase you a thousand-fold more than you are and bless you, just as He has promised you!

Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.

‘How can I alone bear the load and burden of you and your strife?

Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?

‘Choose wise and discerning and experienced men from your tribes, and I will appoint them as your heads.’

Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.

“You answered me and said, ‘The thing which you have said to do is good.’

І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.

“So I took the heads of your tribes, wise and experienced men, and appointed them heads over you, leaders of thousands and of hundreds, of fifties and of tens, and officers for your tribes.

Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.

“Then I charged your judges at that time, saying, ‘Hear the cases between your fellow countrymen, and judge righteously between a man and his fellow countryman, or the alien who is with him.

Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.

‘You shall not show partiality in judgment; you shall hear the small and the great alike. You shall not fear man, for the judgment is God’s. The case that is too hard for you, you shall bring to me, and I will hear it.’

Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд — Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.

“I commanded you at that time all the things that you should do.

І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.

“Then we set out from Horeb, and went through all that great and terrible wilderness which you saw on the way to the hill country of the Amorites, just as the LORD our God had commanded us; and we came to Kadesh-barnea.

Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.

“I said to you, ‘You have come to the hill country of the Amorites which the LORD our God is about to give us.

І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.

‘See, the LORD your God has placed the land before you; go up, take possession, as the LORD, the God of your fathers, has spoken to you. Do not fear or be dismayed.’

Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.

“Then all of you approached me and said, ‘Let us send men before us, that they may search out the land for us, and bring back to us word of the way by which we should go up and the cities which we shall enter.’

Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.

“The thing pleased me and I took twelve of your men, one man for each tribe.

Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.

“They turned and went up into the hill country, and came to the valley of Eshcol and spied it out.

Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.

“Then they took some of the fruit of the land in their hands and brought it down to us; and they brought us back a report and said, ‘It is a good land which the LORD our God is about to give us.’

Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.

“Yet you were not willing to go up, but rebelled against the command of the LORD your God;

Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;

and you grumbled in your tents and said, ‘Because the LORD hates us, He has brought us out of the land of Egypt to deliver us into the hand of the Amorites to destroy us.

і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.

‘Where can we go up? Our brethren have made our hearts melt, saying, “The people are bigger and taller than we; the cities are large and fortified to heaven. And besides, we saw the sons of the Anakim there.”’

І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба — навіть синів Анака ми бачили там!

“Then I said to you, ‘Do not be shocked, nor fear them.

А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!

‘The LORD your God who goes before you will Himself fight on your behalf, just as He did for you in Egypt before your eyes,

Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;

and in the wilderness where you saw how the LORD your God carried you, just as a man carries his son, in all the way which you have walked until you came to this place.’

та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.

“But for all this, you did not trust the LORD your God,

Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,

who goes before you on your way, to seek out a place for you to encamp, in fire by night and cloud by day, to show you the way in which you should go.

який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.

“Then the LORD heard the sound of your words, and He was angry and took an oath, saying,

Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:

‘Not one of these men, this evil generation, shall see the good land which I swore to give your fathers,

Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,

except Caleb the son of Jephunneh; he shall see it, and to him and to his sons I will give the land on which he has set foot, because he has followed the LORD fully.’

крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.

“The LORD was angry with me also on your account, saying, ‘Not even you shall enter there.

Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!

‘Joshua the son of Nun, who stands before you, he shall enter there; encourage him, for he will cause Israel to inherit it.

Ісус Навин, твій слуга, — той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.

‘Moreover, your little ones who you said would become a prey, and your sons, who this day have no knowledge of good or evil, shall enter there, and I will give it to them and they shall possess it.

А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, — вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.

‘But as for you, turn around and set out for the wilderness by the way to the Red Sea.’

Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.

“Then you said to me, ‘We have sinned against the LORD; we will indeed go up and fight, just as the LORD our God commanded us.’ And every man of you girded on his weapons of war, and regarded it as easy to go up into the hill country.

А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.

“And the LORD said to me, ‘Say to them, “Do not go up nor fight, for I am not among you; otherwise you will be defeated before your enemies.”’

Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!

“So I spoke to you, but you would not listen. Instead you rebelled against the command of the LORD, and acted presumptuously and went up into the hill country.

Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.

“The Amorites who lived in that hill country came out against you and chased you as bees do, and crushed you from Seir to Hormah.

От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.

“Then you returned and wept before the LORD; but the LORD did not listen to your voice nor give ear to you.

Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.

“So you remained in Kadesh many days, the days that you spent there.

І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.»

« 36 глава 2 глава »