Jonah 1 глава

Jonah
New American Standard Bible → Переклад Хоменка

The word of the LORD came to Jonah the son of Amittai saying,

Слово Господнє надійшло до Йони, сина Амітая:

“Arise, go to Nineveh the great city and cry against it, for their wickedness has come up before Me.”

«Встань, іди в Ніневію, оте велике місто, і проповідуй проти нього, бо злоба їхня піднялася до мене.»

But Jonah rose up to flee to Tarshish from the presence of the LORD. So he went down to Joppa, found a ship which was going to Tarshish, paid the fare and went down into it to go with them to Tarshish from the presence of the LORD.

Та Йона встав, щоб утікати в Таршіш, далеко від Господа. Прийшов він до Яффи, знайшов корабель, що плив у Таршіш, заплатив за переправу й вступив до нього, щоб відплисти з ними у Таршіш, далеко від Господа.

The LORD hurled a great wind on the sea and there was a great storm on the sea so that the ship was about to break up.

Але Господь кинув на море великий вітер, і на морі знялася страшна хуртовина, тож корабель ось-ось мав уже розбитись.

Then the sailors became afraid and every man cried to his god, and they threw the cargo which was in the ship into the sea to lighten it for them. But Jonah had gone below into the hold of the ship, lain down and fallen sound asleep.

Злякались моряки і закричали кожен до свого бога, а щоб облегшити корабель, викинули вантаж, що був на ньому, в море. Йона ж зійшов у саму середину судна, ліг і заснув глибоко.

So the captain approached him and said, “How is it that you are sleeping? Get up, call on your god. Perhaps your god will be concerned about us so that we will not perish.”

І підійшов до нього головний над моряками та й каже: «Як тобі спати? Вставай, візви до твого Бога, може він зглянеться над нами й ми де загинемо.»

Each man said to his mate, “Come, let us cast lots so we may learn on whose account this calamity has struck us.” So they cast lots and the lot fell on Jonah.

І говорили один до одного: «Ось киньмо лишень жереб, щоб довідатись, через кого сталось нам це лихо.» Кинули вони жереб і жереб упав на Йону.

Then they said to him, “Tell us, now! On whose account has this calamity struck us? What is your occupation? And where do you come from? What is your country? From what people are you?”

І кажуть вони до нього: «Скажи нам, будь ласка, через кого сталось нам це лихо? Яке твоє зайняття? Звідки ти йдеш, який твій край, з якого ти народу?»

He said to them, “I am a Hebrew, and I fear the LORD God of heaven who made the sea and the dry land.”

Він відповів їм: «Я — єврей і почитаю Господа небес, що сотворив море й землю.»

Then the men became extremely frightened and they said to him, “How could you do this?” For the men knew that he was fleeing from the presence of the LORD, because he had told them.

Злякались люди вельми й сказали до нього: «Що це ти зробив?» — довідались бо, що він утікав далеко від Господа, бо він їм признався.

So they said to him, “What should we do to you that the sea may become calm for us?” — for the sea was becoming increasingly stormy.

Далі його спитали: «Що нам з тобою чинити, щоб море, яке на нас розлютилось, утихло?» Море бо дедалі більше піднімалось і бушувало.

He said to them, “Pick me up and throw me into the sea. Then the sea will become calm for you, for I know that on account of me this great storm has come upon you.”

Він відповів їм: «Візьміть і киньте мене в море, й море перестане проти вас бушувати, бо я знаю, що то через мене прийшла на вас велика оця хуртовина.»

However, the men rowed desperately to return to land but they could not, for the sea was becoming even stormier against them.

І заходились люди веслувати до берега, та не могли, бо море дедалі більше піднімалось і проти них бушувало.

Then they called on the LORD and said, “We earnestly pray, O LORD, do not let us perish on account of this man’s life and do not put innocent blood on us; for You, O LORD, have done as You have pleased.”

Тоді вони візвали до Господа й сказали: «О Господи, не дай, благаємо тебе, щоб ми загинули за життя цього чоловіка, й не допусти, щоб на нас упала кров невинна, бо ти, о Господи, вчинив, як тобі було завгодно.»

So they picked up Jonah, threw him into the sea, and the sea stopped its raging.

Взяли вони Йону та й кинули в море, і море перестало бушувати.

Then the men feared the LORD greatly, and they offered a sacrifice to the LORD and made vows.

Люди вельми налякались Господа й принесли Господеві жертву та обреклись обітом.

And the LORD appointed a great fish to swallow Jonah, and Jonah was in the stomach of the fish three days and three nights.

« 1 глава 2 глава »