2 Samuel 1 глава

Samuel
New Living Translation → Переклад Куліша та Пулюя

After the death of Saul, David returned from his victory over the Amalekites and spent two days in Ziklag.

По Сауловій смертї, як Давид вернувсь, подужавши Амаликіїв, і перебув у Секелазї два днї,

On the third day a man arrived from Saul’s army camp. He had torn his clothes and put dirt on his head to show that he was in mourning. He fell to the ground before David in deep respect.

Приходить на третий день несподївано чоловік із табору Саулового; одїж на йому розідрана, а голова порохом посипана. Приступивши до Давида, припав він і поклонився до землї.

“Where have you come from?” David asked. “I escaped from the Israelite camp,” the man replied.

І питає його Давид: Звідки прийшов єси? А він відказує: Я втїк із табору Ізрайлевого.

“What happened?” David demanded. “Tell me how the battle went.” The man replied, “Our entire army fled from the battle. Many of the men are dead, and Saul and his son Jonathan are also dead.”

І питає Давид: Що там сталось? А той каже: Військо повтїкало з бою, і багацько військових полягло й померло; та й Саул і син його Йонатан померли.

“How do you know Saul and Jonathan are dead?” David demanded of the young man.

І питає Давид молодика, що принїс йому вість: Як ти взнав, що Саул та Йонатан померли?

The man answered, “I happened to be on Mount Gilboa, and there was Saul leaning on his spear with the enemy chariots and charioteers closing in on him.

І відказав молодик, що принїс вість: Довелось менї случаєм ійти Гелвуйськими горами, коли ж дивлюсь — Саул настромивсь на свого списа, а колесницї й комонник зближаються до його.

When he turned and saw me, he cried out for me to come to him. ‘How can I help?’ I asked him.

Обернеться він назад себе й, побачивши мене, покликав мене. Я озвавсь: Чую!

“He responded, ‘Who are you?’ “‘I am an Amalekite,’ I told him.

Питає він: Хто ти? Відказую: Амаликій.

“Then he begged me, ‘Come over here and put me out of my misery, for I am in terrible pain and want to die.’

І просить мене: Приступи до мене та завдай менї смерть, бо трівога смертня обняла мене, а душа ще вся в менї.

“So I killed him,” the Amalekite told David, “for I knew he couldn’t live. Then I took his crown and his armband, and I have brought them here to you, my lord.”

І приступив я й завдав йому смерть, бо я знав, що він не переживе свого впаду. Тодї зняв я з голови в його царський вінець, і запинку з руки в його та й принїс оце мойму панові.

David and his men tore their clothes in sorrow when they heard the news.

Тодї вхопив Давид одїж свою та й роздер її, а так само й його прибічники.

They mourned and wept and fasted all day for Saul and his son Jonathan, and for the LORD’s army and the nation of Israel, because they had died by the sword that day.

І сумували плачучи й постили до вечора по Саулові і по його синові Йонатанові і по людові Ізрайлевому й по домові Ізрайлевому, бо вони полягли від меча.

Then David said to the young man who had brought the news, “Where are you from?” And he replied, “I am a foreigner, an Amalekite, who lives in your land.”

І питає Давид у молодика, що принїс йому звістку: Звідки ти? А той відказав: Я син Амаликія-заволоки.

“Why were you not afraid to kill the LORD’s anointed one?” David asked.

Давид же питає: Як же ти не боявсь простягти руку, щоб убити помазанника Господнього?

Then David said to one of his men, “Kill him!” So the man thrust his sword into the Amalekite and killed him.

І покликнув Давид на одного слугу й приказав йому: Вбий його! Той рубнув, і вмер він.

“You have condemned yourself,” David said, “for you yourself confessed that you killed the LORD’s anointed one.”

Давид же сказав: Кров твоя на голові твоїй; засуд на себе видав ти словом своїм: Я завдав смерть помазанникові Господньому.

Then David composed a funeral song for Saul and Jonathan,

І зложив Давид плачевню пісьню над Саулом і над його сином Йонатаном,

and he commanded that it be taught to the people of Judah. It is known as the Song of the Bow, and it is recorded in The Book of Jashar.a

(І повелїв навчати синів Юдиних лука, як се написано в книзї праведного) і промовив:

Your pride and joy, O Israel, lies dead on the hills! Oh, how the mighty heroes have fallen!

Ой Ізраїлю! пробито (з лука) твою втїху в твоїх таки горах. Як се полягли хоробрі?

Don’t announce the news in Gath, don’t proclaim it in the streets of Ashkelon, or the daughters of the Philistines will rejoice and the pagans will laugh in triumph.

Не росказуйте у Гетї, не звіщайте по улицях Аскалону, щоб жіноцтво Филистійське не радувалось, щоб не веселились дочки необрізаних.

O mountains of Gilboa, let there be no dew or rain upon you, nor fruitful fields producing offerings of grain.b For there the shield of the mighty heroes was defiled; the shield of Saul will no longer be anointed with oil.

Ви ж гори, Гелвуйські, щоб на вас не впало нї дощу на ваші ниви, нї роси на поле, бо там покинений щит сильних, щит Саулів, мов би не мазано Саула сьвятою олїєю.

The bow of Jonathan was powerful, and the sword of Saul did its mighty work. They shed the blood of their enemies and pierced the bodies of mighty heroes.

Йонатанів меч не вертавсь назад без крові ранених, а й меч Саулів не вертався даром.

How beloved and gracious were Saul and Jonathan! They were together in life and in death. They were swifter than eagles, stronger than lions.

Любомирно з Йонатаном жив Саул на сьвітї, їх і смерть не розлучила; і бистрі й сильні обидва над орла й над лева.

O women of Israel, weep for Saul, for he dressed you in luxurious scarlet clothing, in garments decorated with gold.

Ой Ізрайлеві дочки, плачте по Саулї! Він у пурпур одягав вас, в радощі рядив вас; за його на вас золото блищало.

Oh, how the mighty heroes have fallen in battle! Jonathan lies dead on the hills.

Ой як упали потужні у бою! Убитий Йонатан на висотах твоїх.

How I weep for you, my brother Jonathan! Oh, how much I loved you! And your love for me was deep, deeper than the love of women!

Тяжко сумую по тобі, Йонатане, побратиме; ти був менї найдорожший; ти менї ба й над жіноче серце був любіщий!

Oh, how the mighty heroes have fallen! Stripped of their weapons, they lie dead.

Як се впали такі сильні, як погибла збруя воєнна?

« 31 глава 2 глава »