1 да Цімахвея 1 глава

Першае Пасланьне Паўлы да Цімахвея
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Переклад Хоменка

Паўла, Апостал Ісуса Хрыста па загаду Бога, Збавіцеля нашага і Госпада Ісуса Хрыста, надзе́і нашае, —

Павло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії,

Цімахве́ю, праўдзіваму сыну ў ве́ры: ласка, міласьць, мір ад Бога, Айца нашага, і Хрыста Ісуса, Госпада нашага.

Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.

Адыходзячы ў Македонію, я ўпрасіў цябе́ быць у Эфэсе і загадаць некаторым, каб яны ня вучылі іншага

Як я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчання

і не займаліся міфамі ды радаводамі бясконца, якія робяць больш спрэчак, чымся Божага збудаваньня ў ве́ры.

і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру.

Завяршэньне-ж загаду ёсьць любоў ад чыстага сэрца і добрага сумле́ньня ды ве́ры бяз хітрыкаў,

Ціль же того веління — любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри.

ад чаго адступіўшы, некаторыя ўзьбіліся на шлях пустаслоўя,

Деякі від цього відхилились і попали у пустословство:

жадаючы быць вучыцяля́мі закону, ды не разуме́ючы ані таго, аб чым гавораць, ані таго, што сцьвярджаюць.

вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю.

А мы ве́даем, што закон добры, калі хто законна карыстаецца ім,

А ми знаємо, що закон добрий, коли хтось уживає його за законом,

ве́даючы тое, што закон не пакладзены для праведніка, але для беззаконных і непакорных, бязбожных і грэшнікаў, распусных і паганых, для забойцаў бацькоў і матак, для душагубаў,

відаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокірних, безбожних, грішників, нечестивих та нечистих, батьковбивців та матеревбивців, душогубців,

для блуднікаў, мужаложнікаў, грабе́жцаў людзе́й, брахуноў, вераломных і для іншага, што праціўна здаровай навуцы,

розпусників, мужоложців, людокрадів, забріханців, кривоприсяжників і для всіх інших, що противляться здоровому навчанню,

водле Эвангельля славы шчаснага Бога, якое мне́ даве́рана.

згідно з Євангелією слави блаженного Бога, яку мені довірено було.

І дзякую Хрысту Ісусу Госпаду нашаму, Які дае́ мне́ сілу, што Ён прызнаў мяне́ ве́рным, паставіўшы на служэньне,

Дяку складаю тому, хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо він визнав мене вірним, поставивши на службу;

мяне́, які ране́й і зьняважаў, і перасьле́даваў, і крыўдзіў, але памілаваны, бо рабіў гэта праз няве́даньне, у няве́ры.

мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві.

Ласка-ж Госпада нашага памножылася ўва мне́ разам з ве́раю і любоўю ў Хрысьце́ Ісусе.

Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі.

Ве́рнае гэтае слова і ўсякага прыйма́ вартае, што Хрыстос Ісус прыйшоў на сьве́т збавіць грэшнікаў, а каторых я пе́ршы.

Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я — перший.

Але дзеля таго я й памілаваны, каб Ісус Хрысгос у-ва мне́ пе́ршым паказаў усю доўгацярплівасьць, на прыклад тым, што хочуць ве́рыць у Яго дзеля жыцьця ве́чнага.

Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя.

Цару-ж вякоў нятле́ннаму, нявідомаму, адзінаму прамудраму Богу чэсьць і слава на ве́кі вякоў. Амін.

Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь.

Гэты запаве́т выкладаю табе́, сын мой Цімахве́й, водле былых аб табе́ прароцтваў, каб ты ваяваў згодна з імі добрую вайну,

Такий наказ тобі я доручаю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою,

маючы ве́ру і добрае сумле́ньне, адкінуўшы якое некаторыя заняпалі ў ве́ры;

мавши віру й добре сумління, що його деякі відкинувши, відпали від віри;

із якіх Імяней і Аляксандра, якіх я аддаў шатану, каб навучыліся не зьняважа́ць (Бога).

між ними Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.

« 3 глава 2 глава »