1 Івана 1 глава

Перше соборне послання св. апостола Івана
Переклад Хоменка → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, —

Аб тым, што было ад пачатку, што мы чулі, што бачылі сваімі вачыма, што разглядалі і да чаго датыкаліся рукі нашыя, аб Слове жыцьця, —

а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, —

(бо жыцьцё зьявілася, і мы бачылі, і сьве́дчым, і абвяшчаем вам гэтае ве́чнае жыцьцё, якое было ў Айца і зьявілася нам),

що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність — з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.

аб тым, што мы бачылі і чулі, абвяшчаем вам, каб і вы ме́лі лучнасьць з намі; а нашая лучнасьць — з Айцом і Сынам Яго Ісусам Хрыстом.

І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна.

І гэтае пішам вам, каб радасьць ваша была поўная.

А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог — світло, й ніякої у ньому темряви немає.

І вось тое абвяшчэньне, якое мы чулі ад Яго і абвяшчаем вам: Бог ёсьць сьвятло́, і няма ў Ім жаднае це́мры.

Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди.

Калі мы кажам, што маем лучнасьць з Ім, а ходзім у це́мры, дык манім і ня робім па праўдзе;

А коли ходимо у світлі, як він сам — у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.

а калі ходзім у сьвятле́, як Ён у сьвятле́, дык маем лучнасьць між сабою, і кроў Ісуса Хрыста, Сына Ягонага, ачышчае нас ад усякага грэху.

Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає.

Калі кажам, што ня маем грэху, — — ашуківаем самых сябе́, і няма́ ў нас праўды.

Якже ми визнаємо гріхи наші, то він — вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди.

Калі вызнаём грахі нашыя, дык Ён — ве́рны і справядлівы, каб дараваць нам грахі нашыя і ачысьціць нас ад усякае няпраўды.

Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає.

Калі кажам, што мы не саграшылі, дык робім ілжывым Яго, і няма́ ў нас слова Ягонага.