Івана 1 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Хоменка → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.

На пача́тку было Слова, і Слова было ў Бога, і Богам было Слова.

З Богом було воно споконвіку.

Яно было ў Бога спрадве́ку.

Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

Усё праз Яго ста́лася, і без Яго нічога ня было з таго, што ста́лася.

У ньому було життя, і життя було — світло людей.

У Ім жыцьцё было, і жыцьцё было сьвятло́м для людзе́й.

І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.

І сьвятло́ ў це́мры сьве́ціць, і це́мра не агарнула яго.

Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому — Йоан.

Быў чалаве́к, пасла́ны ад Бога; імя яго Іоан.

Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.

Ён прыйшоў дзеля сьве́дчаньня, каб сьве́дчыў аб сьвятле́, каб усе́ мелі ве́ру праз Яго.

Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.

Ня быў ён сьвятлом, але каб сьве́дчыў аб Сьвятле́.

Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.

Было Сьвятло́ праўдзівае, якое прасьвячае ўсякага чалаве́ка прыходзячы ў сьве́т.

Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.

Было Яно на сьве́це, і сьве́т праз Яго стаўся, і сьве́т Яго не пазнаў.

Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.

Да сваіх прыйшло, і свае́ Яго ня прыня́лі.

Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;

А тым, што прыня́лі Яго, ве́руючым у імя Яго, дало Яно ім сілу дзяцьмі Божымі ста́цца, тым, якія ве́руюць у імя Яго,

які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.

тым, што не ад крыві, не ад жаданьня це́ла, не ад жаданьня мужа, але ад Бога нарадзіліся.

І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

І Слова це́лам ста́лася і пасялілася між нас, (і бачылі мы славу Яго, славу, як Адзінароднага ад Айца), поўнае ласкі і праўды.

Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»

Іоан сьве́дчыць аб Ім і го́ласна кажа: Гэта Той, пра Якога я сказаў: Той, што пасьля мяне́ йдзе, Ён напе́радзе мяне́ стаў, бо ране́й за мяне́ быў.

Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.

І ад поўнасьці Яго ўсе́ мы прынялі ласку на ласку;

Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.

бо закон быў да́дзены праз Майсе́я, ласка-ж і праўда сталіся праз Ісуса Хрыста.

Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об'явив.

Бога ня бачыў ніхто ніколі; Адзінародны Сын, што ў улоньні Айца, Той зьявіў.

Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»

І вось сьве́дчаньне Іоана, як Жыды паслалі з Ерузаліму сьвяшчэньнікаў і лявітаў, каб спыталіся ў яго: хто ты?

А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»

Ён сказаў і ня зрокся, і сказаў: я ня Хрыстос.

То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.

І пыталіся ў яго: дык хто-ж? ты Ільля? І сказаў: не́. Прарок? І адказаў: не́.

Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»

Дык сказалі яму: хто-ж ты? каб нам даць адказ тым, што нас паслалі: што́ ты кажаш аб самым сабе́?

Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»

І сказаў: я голас гука́ючага ў пустыні: Прастуйце шлях Госпаду, як сказаў прарок Ісая (Ісая 40:3).

Були ж посланці з фарисеїв.

А пасланыя былі ад фарысэяў.

Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»

І спыталіся ў яго: Дык што-ж ты хрысьціш, калі ты ня Хрыстос, ані Ільля, ані прарок?

Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;

Іоан сказаў ім у адказ: я хрышчу вадой, але паўстаў сярод вас, Каго вы ня ве́даеце;

він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»

гэта Той, што йдзе́ за мною, але напе́радзе мяне́ быў, Якому я ня варты разьвязаць раме́нь абуцьця Яго.

Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.

Ста́лася гэта ў Віфавары, за Іорданам, дзе хрысьціў Іоан.

Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.

На другі дзе́нь бачыць Іоан Ісуса ідучы да яго і кажа: вось Ягня Божае, што бярэ на Сябе́ грахі ўсяго сьве́ту.

Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.

Гэта Той, аб Якім я сказаў: ідзе́ за мною Муж, Які стаў напе́радзе мяне́, бо ране́й за мяне́ быў;

І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»

і я ня ве́даў Яго; але, каб зьявіўся Ізраілю, прыйшоў я, хрысьцячы вадой.

Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.

І сьве́дчыў Іоан, кажучы: я бачыў Духа, зыходзячы з не́ба, як галуб, і стаў Ён над Ім.

І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.

І я ня ве́даў Яго; але Той, што паслаў мяне́ хрысьціць вадой, сказаў мне́: на каго угле́дзіш зыхо́дячы Духа, Гэты і ёсьць Той, што Духам Сьвятым хрысьціць.

І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий.»

І я бачыў і засьве́дчыў, што гэты ёсьць Сын Божы.

Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.

На другі дзе́нь ізноў стаяў Іоан і двое з вучняў яго.

Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»

І, угле́дзіўшы, што йдзе Ісус, сказаў: вось Ягня Божае!

Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.

І пачулі двое з вучняў яго, як казаў гэтае, і пайшлі за Ісусам.

Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»

Ісус жа, аглянуўшыся і ўгле́дзіўшы, што йдуць за Ім, кажа ім: чаго шука́еце? Яны адказалі Яму: Равві! (г. е. вучыцель) — дзе́ жыве́ш?

Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.

Кажа ім: пайдзе́це і ўбачыце. Яны пайшлі і ўбачылі, дзе́ Ён жыве́, і астава́ліся ў Яго гэты дзе́нь. Было-ж каля дзесятае гадзіны.

Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.

Адзін з двох, што чулі ад Іоана і пайшлі за Ісусам, быў Андрэй, брат Сымона Пятра.

Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»

Ён пе́ршы знаходзіць брата свайго Сымона і кажа яму: мы знайшлі Мэсію (што азначае Хрыста).

І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).

І прывёў яго да Ісуса. Ісус жа, глянуўшы на яго, сказаў: Ты Сымон, сын Іонін, ты назаве́шся Кіфа, што значыць ка́мень (Пётр).

Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»

На другі дзе́нь Ісус хаце́ў ісьці ў Галіле́ю і знаходзіць Піліпа ды кажа яму: ідзі за Мною.

А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.

Піліп жа быў з Віфсаіды, з ме́ста Андрэя і Пятра.

Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»

Піліп знаходзіць Натанаіла і кажа яму: мы знайшлі Таго, аб Кім пісаў Майсе́й у законе і прарокі: Ісуса, Сына Язэпавага, што з Назарэту.

Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»

Але Натанаіл сказаў яму: ці-ж можа быць што́ добрае з Назарэту? Піліп кажа яму: пайдзі ды паглядзі.

Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»

Ісус, угле́дзіўшы Натанаіла, як ішоў да Яго, кажа аб ім: вось, запраўды, ізраільцянін, у якім няма няшчырасьці.

Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»

Натанаіл кажа Яму: скуль ве́даеш мяне́? Ісус адказаў і сказаў яму: пе́рш, чым Піліп паклікаў цябе́, я бачыў цябе, як ты быў пад смакоўніцаю.

Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»

І кажа Яму Натанаіл: Равві! Ты Сын Божы! Ты — Цар Ізраіляў!

Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»

Ісус у адказ сказаў яму: ве́рыш, бо Я сказаў табе: Я бачыў цябе́ пад смакоўніцаю; убачыш больш за гэтае.

І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»

І кажа яму: запраўды́, запраўды́ кажу вам: адгэтуль будзеце бачыць не́ба адчы́ненае і ангелаў Божых узыходзячы і сходзячы ўніз да Сына Чалаве́чага.

« 24 глава 2 глава »