Івана 1 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Хоменка → Переклад Куліша та Пулюя

Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.

У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.

З Богом було воно споконвіку.

Воно було в починї у Бога.

Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.

У ньому було життя, і життя було — світло людей.

У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.

І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.

І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.

Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому — Йоан.

Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.

Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.

Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.

Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.

Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.

Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.

Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.

Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.

На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.

Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.

У своє прийшов, і свої не прийняли Його.

Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;

Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:

які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.

що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.

І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.

Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»

Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.

Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.

І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.

Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.

Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об'явив.

Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.

Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»

І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?

А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»

І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.

То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.

І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.

Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»

Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?

Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»

Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.

Були ж посланці з фарисеїв.

А послані були з Фарисеїв.

Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»

І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.

Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;

Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:

він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»

се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.

Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.

Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.

Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.

Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.

Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.

Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.

І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»

І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.

Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.

І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.

І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.

І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.

І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий.»

І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.

Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.

Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;

Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»

і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.

Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.

І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.

Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»

І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?

Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.

Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.

Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.

Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.

Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»

Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).

І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).

І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).

Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»

Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.

А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.

Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.

Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»

Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.

Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»

І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!

Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»

Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.

Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»

Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.

Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»

Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.

Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»

Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.

І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»

І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.

« 24 глава 2 глава »