Івана 1 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Огієнка → Переклад Куліша та Пулюя

На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.

У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.

Воно в Бога було на поча́тку.

Воно було в починї у Бога.

Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.

Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.

І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.

У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.

А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.

І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.

Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.

Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.

Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.

Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.

Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.

Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.

Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.

Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.

На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.

До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.

У своє прийшов, і свої не прийняли Його.

А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,

Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:

що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.

що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.

І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.

І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.

Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.

Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.

А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.

І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.

Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.

Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.

Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.

А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“

І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?

І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.

І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.

І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“

І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.

Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“

Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?

Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.

Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.

Посланці ж із фарисеїв були́.

А послані були з Фарисеїв.

І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“

І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.

Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.

Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:

Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.

се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.

Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.

Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.

Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!

Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.

Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.

Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.

І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.

І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.

І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.

І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.

І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.

І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.

І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“

І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.

Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.

Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;

І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“

і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.

І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.

І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.

А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“

І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?

Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.

Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.

А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.

Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.

Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.

Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).

І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.

І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).

Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“

Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.

А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.

Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.

Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.

Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.

І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“.

І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!

Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“

Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.

Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.

Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.

Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“

Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.

Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“

Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.

І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.

І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.

« 24 глава 2 глава »