Івана 1 глава

Євангелія від св. Івана
Українська Біблія. Турконяк → Переклад Куліша та Пулюя

На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог.

У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.

Воно на початку було в Бога.

Воно було в починї у Бога.

Усе через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало.

Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.

У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей.

У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.

І Світло світить у темряві, і темрява Його не огорнула.

І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.

З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іван.

Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.

Він прийшов, аби свідчити, свідчити про Світло, щоб усі повірили через нього.

Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.

Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло.

Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.

То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ.

Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.

У світі Він був, і світ через Нього постав, але світ Його не пізнав.

На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.

До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли.

У своє прийшов, і свої не прийняли Його.

А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім’я.

Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:

Вони не народилися ні від крові, ні через тілесне бажання, ні через бажання чоловіка, але народилися від Бога.

що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.

І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини.

І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.

Іван свідчить про Нього і закликає, промовляючи: Він Той, про Кого я говорив, що Він іде за мною, та Він був переді мною, оскільки був раніше від мене!

Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.

Адже з Його повноти ми всі одержували благодать за благодаттю,

І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.

оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа.

Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, — Він явив Його.

Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.

І це свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левітів, щоб вони запитали його: Хто ти?

І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?

І він визнав, не відмовився, а визнав: Я — не Христос [1].

І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.

І запитали його: То хто ж ти? Ти Ілля? І він відповів: Ні! — Ти пророк? І він відповів: Ні!

І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.

Вони ж сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш?

Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?

Він відповів: Я — голос того, хто кличе в пустелі: Рівняйте дорогу Господу! — як сказав пророк Ісая.

Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.

Були послані й від фарисеїв [2].

А послані були з Фарисеїв.

Тож вони запитали його і сказали йому: Чому ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?

І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.

Іван у відповідь їм сказав: Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте,

Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:

Який іде за мною, [але був ще до мене], — я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті!

се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.

Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив.

Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.

Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!

Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.

Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене.

Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.

Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві!

І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.

І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому.

І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.

Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, — Він Той, Хто хрестить Духом Святим.

І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.

І я побачив, і засвідчив, що Він — Божий Син.

І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.

Наступного дня Іван знову стояв з двома своїми учнями.

Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;

Побачивши Ісуса, Який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий!

і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.

І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом.

І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.

А Ісус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш?

І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?

Він каже їм: Ходіть і подивитеся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишилися в Нього того дня. Було це близько десятої години [3].

Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.

Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за Ним.

Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.

Він спочатку розшукав свого брата Симона, та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос.

Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).

І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син [Йони]; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі означає Петро [4].

І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).

Наступного дня забажав Він піти в Галилею; знайшов там Ісус Филипа, та й каже йому: Іди за Мною!

Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.

Филип же був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра.

Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.

Филип знаходить Натанаїла, та й каже йому: Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа!

Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.

А Натанаїл сказав йому: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Филип: Іди — і подивися.

І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!

Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому немає підступу!

Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.

Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею.

Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.

Відповів Натанаїл [і сказав] Йому: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлю!

Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.

Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш!

Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.

І Він сказав йому: Знову й знову запевняю [5] вас: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!

І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.

« 24 глава 2 глава »