Івана 1 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Хоменка → Українська Біблія. Турконяк

Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.

На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог.

З Богом було воно споконвіку.

Воно на початку було в Бога.

Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

Усе через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало.

У ньому було життя, і життя було — світло людей.

У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей.

І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.

І Світло світить у темряві, і темрява Його не огорнула.

Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому — Йоан.

З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іван.

Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.

Він прийшов, аби свідчити, свідчити про Світло, щоб усі повірили через нього.

Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.

Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло.

Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.

То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ.

Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.

У світі Він був, і світ через Нього постав, але світ Його не пізнав.

Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.

До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли.

Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;

А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім’я.

які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.

Вони не народилися ні від крові, ні через тілесне бажання, ні через бажання чоловіка, але народилися від Бога.

І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини.

Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»

Іван свідчить про Нього і закликає, промовляючи: Він Той, про Кого я говорив, що Він іде за мною, та Він був переді мною, оскільки був раніше від мене!

Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.

Адже з Його повноти ми всі одержували благодать за благодаттю,

Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.

оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа.

Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об'явив.

Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, — Він явив Його.

Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»

І це свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левітів, щоб вони запитали його: Хто ти?

А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»

І він визнав, не відмовився, а визнав: Я — не Христос [1].

То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.

І запитали його: То хто ж ти? Ти Ілля? І він відповів: Ні! — Ти пророк? І він відповів: Ні!

Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»

Вони ж сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш?

Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»

Він відповів: Я — голос того, хто кличе в пустелі: Рівняйте дорогу Господу! — як сказав пророк Ісая.

Були ж посланці з фарисеїв.

Були послані й від фарисеїв [2].

Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»

Тож вони запитали його і сказали йому: Чому ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?

Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;

Іван у відповідь їм сказав: Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте,

він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»

Який іде за мною, [але був ще до мене], — я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті!

Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.

Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив.

Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.

Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!

Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.

Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене.

І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»

Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві!

Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.

І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому.

І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.

Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, — Він Той, Хто хрестить Духом Святим.

І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий.»

І я побачив, і засвідчив, що Він — Божий Син.

Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.

Наступного дня Іван знову стояв з двома своїми учнями.

Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»

Побачивши Ісуса, Який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий!

Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.

І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом.

Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»

А Ісус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш?

Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.

Він каже їм: Ходіть і подивитеся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишилися в Нього того дня. Було це близько десятої години [3].

Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.

Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за Ним.

Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»

Він спочатку розшукав свого брата Симона, та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос.

І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).

І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син [Йони]; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі означає Петро [4].

Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»

Наступного дня забажав Він піти в Галилею; знайшов там Ісус Филипа, та й каже йому: Іди за Мною!

А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.

Филип же був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра.

Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»

Филип знаходить Натанаїла, та й каже йому: Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа!

Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»

А Натанаїл сказав йому: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Филип: Іди — і подивися.

Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»

Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому немає підступу!

Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»

Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею.

Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»

Відповів Натанаїл [і сказав] Йому: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлю!

Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»

Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш!

І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»

І Він сказав йому: Знову й знову запевняю [5] вас: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!

« 24 глава 2 глава »