Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Переклад Хоменка → Українська Біблія. Турконяк

Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, які в розсіянні: Вітаю! [2] [1]

Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.

Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування,

Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,

знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість.

за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.

Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано.

Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.

Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри.

Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —

Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа,

людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.

адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах.

Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,

Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем,

а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.

а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин:

Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.

зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне.

Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.

Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його.

Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;

Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого.

кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.

Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює.

А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.

Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.

Не піддавайтеся обманові, любі мої брати!

Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.

Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.

Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.

Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,

Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів.

бо гнів людини не чинить справедливости Божої.

Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості.

Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.

Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі.

Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.

Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.

Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:

Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:

ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.

тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він.

Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.

А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.

Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.

Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.

Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.

« 28 глава 2 глава »