1 Івана 1 глава

Перше соборне послання св. апостола Івана
Переклад Хоменка → Українська Біблія. Турконяк

Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, —

Про те, що було від початку, що ми почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки, — про Слово життя;

а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, —

і життя з’явилося, і ми побачили, і свідчимо, і сповіщаємо вам вічне життя, яке було в Отця і з’явилося нам.

що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність — з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.

Те, що ми побачили й почули, сповіщаємо й вам, щоб і ви мали спільність з нами. А наша спільність — з Отцем і з Його Сином — Ісусом Христом.

І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна.

І пишемо вам про це, щоб наша радість була повною.

А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог — світло, й ніякої у ньому темряви немає.

Ось звістка, яку ми почули від Нього й сповіщаємо вам: Бог є світло, і в Ньому немає жодної темряви!

Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди.

Коли скажемо, що маємо спільність з Ним, а ходимо в темряві, то говоримо неправду і правди не робимо.

А коли ходимо у світлі, як він сам — у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.

Коли ж ходимо у світлі, як Сам Він є у світлі, то маємо спільність одне з одним, і кров Ісуса [Христа], Його Сина, очищає нас від усякого гріха.

Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає.

Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди.

Якже ми визнаємо гріхи наші, то він — вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди.

Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності.

Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає.

А коли скажемо, що ми не згрішили, то робимо Його неправдомовним, і Його слово в нас не перебуває.