1 Иоанна 1 глава

Первое послание апостола Иоанна
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Мы пишем вам о Слове Жизни, Которое было от самого начала. Мы сами слышали Его, видели своими собственными глазами, да, мы видели Его и прикасались к Нему руками своими.1

Про те, що було від початку, що ми почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки, — про Слово життя;

Явной Жизнь эта стала, мы увидели ее и вот свидетельствуем о ней, возвещаем вам Жизнь вечную, Которая вместе с Отцом была в начале всего и наконец открылась нам.

і життя з’явилося, і ми побачили, і свідчимо, і сповіщаємо вам вічне життя, яке було в Отця і з’явилося нам.

О том, что мы видели и слышали, возвещаем вам, чтобы и вы могли разделить общение с нами, а вместе с нами — и с Богом Отцом общение и Сыном Его, Иисусом Христом.

Те, що ми побачили й почули, сповіщаємо й вам, щоб і ви мали спільність з нами. А наша спільність — з Отцем і з Його Сином — Ісусом Христом.

Пишем это, чтобы преисполнились мы все радости.

І пишемо вам про це, щоб наша радість була повною.

И вот весть, которую услышали мы от Сына и теперь возвещаем вам: Бог — это свет, и нет в Нем никакой тьмы.

Ось звістка, яку ми почули від Нього й сповіщаємо вам: Бог є світло, і в Ньому немає жодної темряви!

Если мы говорим, что в общении с Ним, а сами во тьме живем, то лжем и об истине забыли.2

Коли скажемо, що маємо спільність з Ним, а ходимо в темряві, то говоримо неправду і правди не робимо.

Если же во свете живем, подобно Ему, Который во свете, то остаемся в общении друг с другом, и кровь Иисуса, Сына Его, очищает нас от греха, каким бы он ни был.

Коли ж ходимо у світлі, як Сам Він є у світлі, то маємо спільність одне з одним, і кров Ісуса [Христа], Його Сина, очищає нас від усякого гріха.

Когда говорим, что мы без греха, обманываем самих себя, и нет в нас истины.

Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди.

Если же мы свои грехи признаём,3 то Бог, верный и праведный, прощает нам их и очищает нас от всякого нечестия.

Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності.

Говоря, что никогда не грешили, мы Его Самого лжецом представляем, и нет в нас слова Его.

А коли скажемо, що ми не згрішили, то робимо Його неправдомовним, і Його слово в нас не перебуває.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: (о том), что было от начала, что мы слышали, что видели своими глазами, что мы созерцали и руки наши осязали, о Слове Жизни (пишем).

6 [2] — Букв.: и не поступаем по истине.

9 [3] — Или: сознаём/исповедуем.

« 3 глава 2 глава »