От Иоанна 1 глава

Евангелие от Иоанна святое благовествование
В переводе Лутковского → Українська Біблія. Турконяк

В начале было Слово, и Слово было с Богом, и Слово было Бог.1

На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог.

Оно в начале было с Богом.

Воно на початку було в Бога.

Все сущее Бог создал Словом, и без Него, и вне Его,2 — ничто из сущего не существует.

Усе через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало.

В Нём был и есть3 источник жизни, и жизнь есть свет для всех людей.

У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей.

И светит этот свет во тьме, но тьма его не поглощает.

І Світло світить у темряві, і темрява Його не огорнула.

Был человек, по имени Иоанн, которого Бог послал,

З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іван.

чтобы он свидетельствовал о Свете и чтобы все поверили свидетельству его.

Він прийшов, аби свідчити, свідчити про Світло, щоб усі повірили через нього.

Он не был Светом, но пришёл, чтобы только свидетельствовать о Свете.

Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло.

Есть Свет, Свет истинный, Который просвещает людей, пришедших в этот мир.

То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ.

И вот, Он в мир пришёл, но мир, что был Им создан, так и не смог узнать Его.

У світі Він був, і світ через Нього постав, але світ Його не пізнав.

В Свой дом пришёл Он, но и дома свои не приняли Его.

До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли.

А те, что приняли Его, те, что поверили в Него, по благодати, данной Им, все стали Божьими детьми,

А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім’я.

которые не кровью, плотью и не желанием отца, но Богом были рождены.

Вони не народилися ні від крові, ні через тілесне бажання, ні через бажання чоловіка, але народилися від Бога.

И Слово стало плотью и пребывало с нами, и благодать, и истина Его переполняли. И видели мы славу, ту славу, что была в Нём — единородном Сыне у Своего Отца.

І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини.

Это о Нём свидетельствовал Иоанн, восклицая: вот Он, о Котором я говорил: Тот, Кто пришёл после меня, превзойдет меня, потому что Он был прежде меня.

Іван свідчить про Нього і закликає, промовляючи: Він Той, про Кого я говорив, що Він іде за мною, та Він був переді мною, оскільки був раніше від мене!

От полноты Его мы принимали за благодатью благодать;

Адже з Його повноти ми всі одержували благодать за благодаттю,

закон был дан нам Моисеем, а Иисус Христос Собою явил нам истину и благодать.

оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа.

Никто нигде не видел Бога, но Сын Его единородный, (от века) сущий в лоне Отчем, в Себе открыл Его для нас.

Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, — Він явив Його.

Вот свидетельство Иоанна. Когда иудеи из Иерусалима прислали к нему священников и левитов, чтобы спросить у него, кто он такой,

І це свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левітів, щоб вони запитали його: Хто ти?

он не отказался отвечать, но признался, что он — не Христос.

І він визнав, не відмовився, а визнав: Я — не Христос [1].

Тогда они спросили у него: кто же ты? Илия? Он сказал: нет, не он. Пророк? Он ответил: нет.

І запитали його: То хто ж ти? Ти Ілля? І він відповів: Ні! — Ти пророк? І він відповів: Ні!

И спросили у него: так кто же ты? Скажи нам, кем ты считаешь себя самого, чтобы мы могли дать ответ тем, кто послал нас.

Вони ж сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш?

И он ответил: я — глас вопиющего в пустыне: выровняйте дорогу для Господа, как сказал пророк Исайя. (Ис 40:3)

Він відповів: Я — голос того, хто кличе в пустелі: Рівняйте дорогу Господу! — як сказав пророк Ісая.

Среди посланных были фарисеи,

Були послані й від фарисеїв [2].

и они спросили у него: почему же ты крестишь, если ты не Христос, не Илия, не пророк?

Тож вони запитали його і сказали йому: Чому ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?

Иоанн сказал им в ответ: я крещу в воде, но посреди вас стоит Тот, Кто ещё неизвестен вам;

Іван у відповідь їм сказав: Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте,

Он Тот, Кто, придя после меня, превзойдет меня; я недостоин развязать ремни на сандалиях Его.

Який іде за мною, [але був ще до мене], — я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті!

Происходило же это у Вифавара, на берегу Иордана, где пребывал Иоанн Креститель.

Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив.

На следующий день, увидев идущего к Нему Иисуса, Иоанн сказал: вот Агнец Божий, Который возьмет (на Себя) грехи мира.

Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!

Это о Нём я говорил: после меня придет Тот, Кто превзойдет Меня, потому что Он был прежде меня.

Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене.

Я не знал Его; но для того и пришёл я крестить в воде, чтобы Он стал известен Израилю.

Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві!

И свидетельствовал Иоанн: я видел, как Дух в образе голубки сошел с небес и опустился на Него.

І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому.

Я не знал Его; но Тот, Кто послал меня крестить в воде, сказал мне: ты увидишь, как сойдет Дух (с небес); на Кого Он опустится — Тот и будет крестить Духом Святым.

Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, — Він Той, Хто хрестить Духом Святим.

И я увидел и засвидетельствовал, что Он — Сын Божий.

І я побачив, і засвідчив, що Він — Божий Син.

На следующий день Иоанн вновь стоял (на берегу) с двумя учениками своими.

Наступного дня Іван знову стояв з двома своїми учнями.

Заметив проходящего Иисуса, он сказал им: вот Агнец Божий.

Побачивши Ісуса, Який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий!

Услышав эти слова, оба ученика его последовали за Иисусом.

І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом.

Оглянувшись и увидев, что они идут следом, Иисус спросил их: что вам надобно? Они же спросили у Него: Равви, — что означает Учитель, — где Ты остановился?

А Ісус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш?

И Он ответил им: пойдите и посмотрите. Они пошли и, узнав, где Он остановился, в тот день остались у Него. А было тогда около шести часов вечера.

Він каже їм: Ходіть і подивитеся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишилися в Нього того дня. Було це близько десятої години [3].

Один же из этих двоих, которые после слов Иоанна (об Иисусе) последовали за Ним, был Андрей, брат Симона Петра.

Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за Ним.

Прежде всего он разыскал своего брата Симона и говорит ему: мы нашли Мессию — Христа;

Він спочатку розшукав свого брата Симона, та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос.

и привел его к Иисусу. Взглянув на него, Иисус сказал: ты — Симон, сын Ионы; отныне твоё имя: Кифа; что означает: камень (Петр).

І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син [Йони]; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі означає Петро [4].

На следующий день Иисус решил пойти в Галилею и, повстречав в пути Филиппа, сказал ему: следуй за Мною.

Наступного дня забажав Він піти в Галилею; знайшов там Ісус Филипа, та й каже йому: Іди за Мною!

Филипп же был из Вифсаиды, города, в котором жили Андрей и Петр.

Филип же був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра.

И вот Филипп разыскал Нафанаила и говорит ему: мы нашли Того, о Котором писали Моисей в (книге) законов и пророки, — Иисуса, сына Иосифа из Назарета.

Филип знаходить Натанаїла, та й каже йому: Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа!

А Нафанаил спросил его: что хорошего может быть из Назарета? Филипп же ответил ему: пойди и посмотри.

А Натанаїл сказав йому: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Филип: Іди — і подивися.

Увидев идущего к Нему Нафанаила, Иисус сказал, указывая на него: вот воистину израильтянин, в котором нет лукавства.

Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому немає підступу!

Нафанаил спросил Его: откуда Ты знаешь меня? Иисус же сказал в ответ: прежде чем Филипп позвал тебя, когда ты был под смоковницею, Я видел тебя.

Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею.

Нафанаил отвечал Ему: Равви, Ты — Сын Божий, Царь Израиля.

Відповів Натанаїл [і сказав] Йому: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлю!

В ответ Иисус сказал ему: не потому ли ты уверовал, что Я сказал: видел тебя сидящим под смоковницей? Увидишь больше этого.

Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш!

И говорит, обращаясь к нему: уверяю вас: отныне вы будете видеть небо отверстым и ангелов Божьих, восходящих и нисходящих к Сыну Человеческому. (Быт 28:12)

І Він сказав йому: Знову й знову запевняю [5] вас: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!

Примечания:

В переводе Лутковского

[1.1] Исследователи полагают, что так называемый «пролог» — это один из гимнов малоазийских церквей, составленный «по Иоанну». (Возможно, автором его был сам евангелист.)

[1.2] «и без Него, и вне Его» — предлог «хорис» переводится как «без», так и «вне», поэтому переводчик, дабы не ограничивать смысл сказанного, оставил в тексте сразу два значения этого слова.

[1.3] «в Нем был и есть» — в подлиннике глагол прошедшего времени, однако имеющий продолжение в настоящем; в русском языке «был» — ограничивается только прошедшим временем.

« 24 глава 2 глава »