От Иоанна 1 глава

Евангелие от Иоанна святое благовествование
В переводе Лутковского → Сучасний переклад

В начале было Слово, и Слово было с Богом, и Слово было Бог.1

Ще до існування світу було Слово,[1] і Слово було з Богом, і Слово було Бог.

Оно в начале было с Богом.

Той, Хто був Словом, був з Богом споконвіку.

Все сущее Бог создал Словом, и без Него, и вне Его,2 — ничто из сущего не существует.

Все було створене через Нього, і ніщо не було створене без Нього.

В Нём был и есть3 источник жизни, и жизнь есть свет для всех людей.

В Ньому було життя, і воно було Світлом [2] для людей.

И светит этот свет во тьме, но тьма его не поглощает.

Світло сяє в пітьмі, й темрява не здолала [3] світла.

Был человек, по имени Иоанн, которого Бог послал,

Був coбі чоловік, посланець Божий, на ймення Іоан.

чтобы он свидетельствовал о Свете и чтобы все поверили свидетельству его.

Він прийшов свідчити про Світло, щоб через нього всі змогли почути й повірити у Нього.

Он не был Светом, но пришёл, чтобы только свидетельствовать о Свете.

Сам він не був Світлом, а прийшов, щоб свідчити про Нього,

Есть Свет, Свет истинный, Который просвещает людей, пришедших в этот мир.

про справжнє Світло, Яке приходить у світ і світить кожній людині.

И вот, Он в мир пришёл, но мир, что был Им создан, так и не смог узнать Его.

Слово вже було в світі, і світ через Нього почався, та світ не впізнав Його.

В Свой дом пришёл Он, но и дома свои не приняли Его.

Він прийшов у світ, що належав Йому, та Його власний народ не прийняв Його.

А те, что приняли Его, те, что поверили в Него, по благодати, данной Им, все стали Божьими детьми,

Але всім тим, хто прийняв Його й повірив у Нього, Він дав право стати дітьми Божими.

которые не кровью, плотью и не желанием отца, но Богом были рождены.

Вони не народжуються, як немовлята, за бажанням чи волею батьків їхніх. Вони народжуються від Бога.

И Слово стало плотью и пребывало с нами, и благодать, и истина Его переполняли. И видели мы славу, ту славу, что была в Нём — единородном Сыне у Своего Отца.

І Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений благодаті і правди.

Это о Нём свидетельствовал Иоанн, восклицая: вот Он, о Котором я говорил: Тот, Кто пришёл после меня, превзойдет меня, потому что Он был прежде меня.

Іоан свідчить про Нього, проголошуючи: «Це саме Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде за мною — величніший за мене, бо Він був і до мене”.

От полноты Его мы принимали за благодатью благодать;

16-17 Від повноти Його правди й благодаті ми приймали одну благодать за іншою, бо Закон був нам даний через Мойсея, але благодать і правда прийшли через Христа.

закон был дан нам Моисеем, а Иисус Христос Собою явил нам истину и благодать.

Никто нигде не видел Бога, но Сын Его единородный, (от века) сущий в лоне Отчем, в Себе открыл Его для нас.

Ніхто й ніколи не бачив Бога, лише Єдиний Син, Який і є Богом, Tой, Xто найближчий до Отця, Він показав нам, який Бог є».[4]

Вот свидетельство Иоанна. Когда иудеи из Иерусалима прислали к нему священников и левитов, чтобы спросить у него, кто он такой,

19-20 Коли юдеїські лідери з Єрусалиму послали священиків і левитів запитати: «Хто ти такий?» Іоан признався щиро, не уникаючи відповіді: «Я не Христос».

он не отказался отвечать, но признался, что он — не Христос.

Тогда они спросили у него: кто же ты? Илия? Он сказал: нет, не он. Пророк? Он ответил: нет.

«То хто ж ти такий? — спитали вони, — Ілля?» «Ні», — відповів він. «Може, пророк [5]?» Він знову відповів: «Ні».

И спросили у него: так кто же ты? Скажи нам, кем ты считаешь себя самого, чтобы мы могли дать ответ тем, кто послал нас.

Тоді вони мовили до нього: «Скажи нам, хто ти, щоб ми могли розповісти тим, хто нас послав сюди. Що ти скажеш про себе?»

И он ответил: я — глас вопиющего в пустыне: выровняйте дорогу для Господа, как сказал пророк Исайя. (Ис 40:3)

Іоан сказав словами пророка Ісаї: «Я голос Того, хто гукає в пустелі: „Зробіть прямим шлях для Господа”».

Среди посланных были фарисеи,

Цих людей, які розпитували Іоана, послали фарисеї.

и они спросили у него: почему же ты крестишь, если ты не Христос, не Илия, не пророк?

Тож вони знову запитали його: «Якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк, то чому ти хрестиш людей?»

Иоанн сказал им в ответ: я крещу в воде, но посреди вас стоит Тот, Кто ещё неизвестен вам;

26-27 У відповідь він сказав: «Я хрещу людей водою, та серед вас є Той, Невідомий вам, Хто прийде після мене. Я ж не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій».

Он Тот, Кто, придя после меня, превзойдет меня; я недостоин развязать ремни на сандалиях Его.

Происходило же это у Вифавара, на берегу Иордана, где пребывал Иоанн Креститель.

Все це сталося у Віфанії, по той бік ріки Йордан, де Іоан хрестив людей.

На следующий день, увидев идущего к Нему Иисуса, Иоанн сказал: вот Агнец Божий, Который возьмет (на Себя) грехи мира.

Наступного дня, побачивши, що до нього йде Ісус, Іоан промовив: «Он гляньте, це Ягня Боже, Яке забирає на себе гріх світу.

Это о Нём я говорил: после меня придет Тот, Кто превзойдет Меня, потому что Он был прежде меня.

Це Він, про Кого я казав: „За мною йде Той, Хто величніший за мене, бо Він був і до мене.

Я не знал Его; но для того и пришёл я крестить в воде, чтобы Он стал известен Израилю.

Навіть я не знав Його, але я прийшов хрестити людей водою, щоб народ ізраїльський знав, що Він — Христос”».

И свидетельствовал Иоанн: я видел, как Дух в образе голубки сошел с небес и опустился на Него.

І ось іще що сказав Іоан: «Я бачив Духа, що сходив до Нього з неба в подобі голуба і залишався на Ньому.

Я не знал Его; но Тот, Кто послал меня крестить в воде, сказал мне: ты увидишь, как сойдет Дух (с небес); на Кого Он опустится — Тот и будет крестить Духом Святым.

Навіть я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити людей водою, сказав мені: „Ти побачиш Духа, що зійде і залишиться з Чоловіком. Він і є Той, Хто хреститиме Духом Святим”.

И я увидел и засвидетельствовал, что Он — Сын Божий.

Я це бачив і свідчу, що Він і є Син Божий[6]».

На следующий день Иоанн вновь стоял (на берегу) с двумя учениками своими.

Наступного дня Іоан знову був там з двома своїми учнями.

Заметив проходящего Иисуса, он сказал им: вот Агнец Божий.

Побачивши Ісуса, Який проходив повз них, він сказав: «Погляньте, ось Ягня Боже».

Услышав эти слова, оба ученика его последовали за Иисусом.

Двоє його учнів почули це й послідували за Ісусом.

Оглянувшись и увидев, что они идут следом, Иисус спросил их: что вам надобно? Они же спросили у Него: Равви, — что означает Учитель, — где Ты остановился?

Ісус обернувся і, побачивши, що вони йдуть за Ним, запитав: «Чого вам треба?» А ті відповіли: «Равві! Де Ти живеш?» («Равви» означає «Вчитель»).

И Он ответил им: пойдите и посмотрите. Они пошли и, узнав, где Он остановился, в тот день остались у Него. А было тогда около шести часов вечера.

«Ходімо, побачите», — відповів Ісус. Тож вони пішли й побачили, де Він живе, і залишилися в Нього аж до вечора. І було то близько четвертої години.

Один же из этих двоих, которые после слов Иоанна (об Иисусе) последовали за Ним, был Андрей, брат Симона Петра.

Почувши те, що сказав Іоан про Нього, вони пішли за Ісусом. Одного з тих двох, звали Андрієм, і був він братом Симона, якого ще звали Петром.

Прежде всего он разыскал своего брата Симона и говорит ему: мы нашли Мессию — Христа;

Насамперед він знайшов свого брата Симона і сказав йому: «Ми знайшли Месію». (Це слово означає «Христос»).

и привел его к Иисусу. Взглянув на него, Иисус сказал: ты — Симон, сын Ионы; отныне твоё имя: Кифа; что означает: камень (Петр).

Тоді Андрій привів Симона до Ісуса, та подивившись на нього, Він мовив: «Ти, Симон, син Йони, зватимешся Кифою[7]».

На следующий день Иисус решил пойти в Галилею и, повстречав в пути Филиппа, сказал ему: следуй за Мною.

Наступного дня Ісус вирішив іти до Ґалилеї. Зустрівши Пилипа, Ісус звернувся до нього: «Йди за Мною».

Филипп же был из Вифсаиды, города, в котором жили Андрей и Петр.

Пилип був родом із Вефсаїди, того ж самого міста, що і Андрій та Петро.

И вот Филипп разыскал Нафанаила и говорит ему: мы нашли Того, о Котором писали Моисей в (книге) законов и пророки, — Иисуса, сына Иосифа из Назарета.

Коли Пилип зустрів Нафанаїла,[8] то сказав йому: «Ми знайшли Того, про Кого Мойсей писав у Законі і про Кого писали пророки. Це Ісус із Назарета, Йосипів Син».

А Нафанаил спросил его: что хорошего может быть из Назарета? Филипп же ответил ему: пойди и посмотри.

Нафанаїл запитав Пилипа: «Чи може щось добре прийти з Назарета?» А Пилип відповів: «Ходімо, сам переконаєшся».

Увидев идущего к Нему Нафанаила, Иисус сказал, указывая на него: вот воистину израильтянин, в котором нет лукавства.

Побачивши, що Нафанаїл іде до Нього, Ісус сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, який зовсім не має лукавства[9]».

Нафанаил спросил Его: откуда Ты знаешь меня? Иисус же сказал в ответ: прежде чем Филипп позвал тебя, когда ты был под смоковницею, Я видел тебя.

«Звідки Ти знаєш мене?» — спитав Нафанаїл. Ісус відповів: «Перш ніж тебе покликав Пилип, Я бачив тебе, коли ти сидів під фіґовим деревом».

Нафанаил отвечал Ему: Равви, Ты — Сын Божий, Царь Израиля.

«Равві, Ти — Син Божий, Цар Ізраїлю», — сказав Нафанаїл. Ісус же відповів йому на те:

В ответ Иисус сказал ему: не потому ли ты уверовал, что Я сказал: видел тебя сидящим под смоковницей? Увидишь больше этого.

«Ти повірив у Мене, бо Я сказав, що бачив тебе під фіґовим деревом? Та ти побачиш іще більші дива».

И говорит, обращаясь к нему: уверяю вас: отныне вы будете видеть небо отверстым и ангелов Божьих, восходящих и нисходящих к Сыну Человеческому. (Быт 28:12)

І додав: «Істинно кажу тобі: побачиш ти, як небо розкриється і Ангели Господні підійматимуться та спускатимуться на Сина Людського».

Примечания:

В переводе Лутковского

[1.1] Исследователи полагают, что так называемый «пролог» — это один из гимнов малоазийских церквей, составленный «по Иоанну». (Возможно, автором его был сам евангелист.)

[1.2] «и без Него, и вне Его» — предлог «хорис» переводится как «без», так и «вне», поэтому переводчик, дабы не ограничивать смысл сказанного, оставил в тексте сразу два значения этого слова.

[1.3] «в Нем был и есть» — в подлиннике глагол прошедшего времени, однако имеющий продолжение в настоящем; в русском языке «был» — ограничивается только прошедшим временем.

« 24 глава 2 глава »