От Иоанна 1 глава

От Иоанна
Слово Жизни → Сучасний переклад

В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Богом.

Ще до існування світу було Слово,[1] і Слово було з Богом, і Слово було Бог.

Оно было в начале у Бога.

Той, Хто був Словом, був з Богом споконвіку.

Все, что существует, было сотворено через Него, и без Него ничего из того, что есть, не начало существовать.

Все було створене через Нього, і ніщо не було створене без Нього.

В Нем заключена жизнь, и эта жизнь — свет человечеству.

В Ньому було життя, і воно було Світлом [2] для людей.

Свет светит во тьме, и тьма не поглотила его.

Світло сяє в пітьмі, й темрява не здолала [3] світла.

Богом был послан человек, по имени Иоанн.

Був coбі чоловік, посланець Божий, на ймення Іоан.

Он пришел как свидетель, свидетельствовать о свете, чтобы благодаря ему все поверили в этот свет.

Він прийшов свідчити про Світло, щоб через нього всі змогли почути й повірити у Нього.

Сам он не был светом, а пришел, чтобы свидетельствовать о свете.

Сам він не був Світлом, а прийшов, щоб свідчити про Нього,

Был истинный свет, который просвещает каждого человека, приходящего в мир.

про справжнє Світло, Яке приходить у світ і світить кожній людині.

Он был в мире, который через Него был создан, но мир не узнал Его.

Слово вже було в світі, і світ через Нього почався, та світ не впізнав Його.

Он пришел к своим, но свои не приняли Его.

Він прийшов у світ, що належав Йому, та Його власний народ не прийняв Його.

Но всем тем, кто Его принял и кто поверил в Его имя, Он дал власть стать детьми Божьими.

Але всім тим, хто прийняв Його й повірив у Нього, Він дав право стати дітьми Божими.

Детьми, рожденными не обычным путем, не от желания человека, а рожденными от Бога.

Вони не народжуються, як немовлята, за бажанням чи волею батьків їхніх. Вони народжуються від Бога.

Слово стало человеком и жило среди нас. Мы видели Его славу, славу, которой наделен Единственный Сын Отца, полный милости и истины.

І Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений благодаті і правди.

Иоанн свидетельствовал о Нем, провозглашая: — Это тот, о ком я говорил: "Идущий за мной стоит выше меня, потому что Он существовал еще до меня".

Іоан свідчить про Нього, проголошуючи: «Це саме Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде за мною — величніший за мене, бо Він був і до мене”.

По Его безграничной милости мы получаем одно благословение за другим.

16-17 Від повноти Його правди й благодаті ми приймали одну благодать за іншою, бо Закон був нам даний через Мойсея, але благодать і правда прийшли через Христа.

Ведь через Моисея был дан закон, а милость и истина пришли через Иисуса Христа.

Бога никто никогда не видел, Его явил нам Его единственный Сын, который всегда пребывает с Отцом и который сам — Бог.

Ніхто й ніколи не бачив Бога, лише Єдиний Син, Який і є Богом, Tой, Xто найближчий до Отця, Він показав нам, який Бог є».[4]

Жители Иерусалима послали к Иоанну священников и левитов, чтобы спросить его, кто он такой.

19-20 Коли юдеїські лідери з Єрусалиму послали священиків і левитів запитати: «Хто ти такий?» Іоан признався щиро, не уникаючи відповіді: «Я не Христос».

Иоанн сказал им: — Я не Мессия. Он говорил об этом прямо, не скрывая.

Они спросили его: — Тогда кто же ты? Илия? Он ответил: — Нет. — Так ты пророк? — Нет, — отвечал Иоанн.

«То хто ж ти такий? — спитали вони, — Ілля?» «Ні», — відповів він. «Може, пророк [5]?» Він знову відповів: «Ні».

— Кто же ты? — спросили они тогда. — Скажи, чтобы мы смогли передать твой ответ тем, кто нас послал. Что ты сам скажешь о себе?

Тоді вони мовили до нього: «Скажи нам, хто ти, щоб ми могли розповісти тим, хто нас послав сюди. Що ти скажеш про себе?»

Иоанн ответил им словами пророка Исайи: — "Я голос, взывающий в пустыне: выпрямите путь для Господа".

Іоан сказав словами пророка Ісаї: «Я голос Того, хто гукає в пустелі: „Зробіть прямим шлях для Господа”».

А посланные были фарисеями.

Цих людей, які розпитували Іоана, послали фарисеї.

Они допытывались: — Если ты не Мессия, не Илия и не пророк, то почему ты крестишь?

Тож вони знову запитали його: «Якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк, то чому ти хрестиш людей?»

Иоанн ответил: — Я крещу водой. Но среди вас стоит тот, кого вы не знаете.

26-27 У відповідь він сказав: «Я хрещу людей водою, та серед вас є Той, Невідомий вам, Хто прийде після мене. Я ж не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій».

Он придет после меня, и я не достоин даже развязать ремни Его сандалий.

Это происходило в Вифании, на берегу Иордана, там, где крестил Иоанн.

Все це сталося у Віфанії, по той бік ріки Йордан, де Іоан хрестив людей.

На следующий день Иоанн увидел идущего к нему Иисуса и сказал: — Вот Агнец Божий, который берет на себя грех мира!

Наступного дня, побачивши, що до нього йде Ісус, Іоан промовив: «Он гляньте, це Ягня Боже, Яке забирає на себе гріх світу.

Это о Нем я говорил: "Идущий за мной стоит выше меня, потому что Он существовал еще задолго до меня".

Це Він, про Кого я казав: „За мною йде Той, Хто величніший за мене, бо Він був і до мене.

Я сам не знал Его, но я крещу водой для того, чтобы Его узнал Израиль.

Навіть я не знав Його, але я прийшов хрестити людей водою, щоб народ ізраїльський знав, що Він — Христос”».

И Иоанн подтвердил свои слова: — Я видел, как Дух Святой спускался на Него с небес в виде голубя и как Он остался на Нем.

І ось іще що сказав Іоан: «Я бачив Духа, що сходив до Нього з неба в подобі голуба і залишався на Ньому.

Я бы не узнал Его, если бы пославший меня крестить водой не сказал мне: "На кого опустится и на ком останется Дух, тот и будет крестить людей Святым Духом".

Навіть я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити людей водою, сказав мені: „Ти побачиш Духа, що зійде і залишиться з Чоловіком. Він і є Той, Хто хреститиме Духом Святим”.

Я видел это и свидетельствую, что Он — Божий Сын!

Я це бачив і свідчу, що Він і є Син Божий[6]».

На следующий день Иоанн опять стоял с двумя своими учениками.

Наступного дня Іоан знову був там з двома своїми учнями.

Увидев идущего Иисуса, он сказал: — Вот Агнец Божий!

Побачивши Ісуса, Який проходив повз них, він сказав: «Погляньте, ось Ягня Боже».

Двое из учеников слышали эти слова и последовали за Иисусом.

Двоє його учнів почули це й послідували за Ісусом.

Иисус обернулся и увидел, что они идут за Ним. — Что вы хотите? — спросил Он. — Учитель, скажи, где Ты живешь? — спросили они.

Ісус обернувся і, побачивши, що вони йдуть за Ним, запитав: «Чого вам треба?» А ті відповіли: «Равві! Де Ти живеш?» («Равви» означає «Вчитель»).

— Идите за Мной, и вы сами увидите, — сказал Иисус. Они пошли, увидели, где Он живет, и пробыли у Него до четырех часов вечера.

«Ходімо, побачите», — відповів Ісус. Тож вони пішли й побачили, де Він живе, і залишилися в Нього аж до вечора. І було то близько четвертої години.

Одним из двух, слышавших слова Иоанна об Иисусе и пошедших за Ним, был брат Симона Петра, Aндрей.

Почувши те, що сказав Іоан про Нього, вони пішли за Ісусом. Одного з тих двох, звали Андрієм, і був він братом Симона, якого ще звали Петром.

Он разыскал своего брата Симона и сказал: — Мы нашли Мессию! — (что означает "Помазанник").

Насамперед він знайшов свого брата Симона і сказав йому: «Ми знайшли Месію». (Це слово означає «Христос»).

И привел его к Иисусу. Иисус посмотрел на Симона и сказал: — Симон, сын Иоанна, тебя будут звать Кифа, — (что значит "камень", а по-гречески "Петр").

Тоді Андрій привів Симона до Ісуса, та подивившись на нього, Він мовив: «Ти, Симон, син Йони, зватимешся Кифою[7]».

На следующий день Иисус решил идти в Галилею. Он нашел Филиппа и сказал ему: — Пойдем со Мной!

Наступного дня Ісус вирішив іти до Ґалилеї. Зустрівши Пилипа, Ісус звернувся до нього: «Йди за Мною».

Филипп был из Вифсаиды, из того же города, что и Aндрей с Петром.

Пилип був родом із Вефсаїди, того ж самого міста, що і Андрій та Петро.

Он нашел Нафанаила и сказал ему: — Мы встретили того, о ком написано в законе Моисея и о котором писали пророки. Это Иисус, сын Иосифа из Назарета.

Коли Пилип зустрів Нафанаїла,[8] то сказав йому: «Ми знайшли Того, про Кого Мойсей писав у Законі і про Кого писали пророки. Це Ісус із Назарета, Йосипів Син».

Нафанаил ответил: — Разве из Назарета может быть что-нибудь доброе? — Пойди и посмотри, — сказал Филипп.

Нафанаїл запитав Пилипа: «Чи може щось добре прийти з Назарета?» А Пилип відповів: «Ходімо, сам переконаєшся».

Когда Иисус увидел идущего к Нему Нафанаила, Он сказал: — Вот истинный израильтянин, в котором нет ни тени притворства.

Побачивши, що Нафанаїл іде до Нього, Ісус сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, який зовсім не має лукавства[9]».

— Откуда Ты меня знаешь? — удивился Нафанаил. Иисус ответил: — Еще до того, как Филипп позвал тебя, Я видел тебя под смоковницей.

«Звідки Ти знаєш мене?» — спитав Нафанаїл. Ісус відповів: «Перш ніж тебе покликав Пилип, Я бачив тебе, коли ти сидів під фіґовим деревом».

Тогда Нафанаил сказал: — Учитель, Ты действительно Сын Божий, Ты царь Израиля!

«Равві, Ти — Син Божий, Цар Ізраїлю», — сказав Нафанаїл. Ісус же відповів йому на те:

Иисус сказал: — Ты говоришь это потому, что Я сказал, что видел тебя под смоковницей. Ты увидишь еще больше этого.

«Ти повірив у Мене, бо Я сказав, що бачив тебе під фіґовим деревом? Та ти побачиш іще більші дива».

И добавил: — Говорю вам истину, вы увидите открытые небеса и ангелов Божьих, спускающихся и поднимающихся к Сыну Человеческому.

І додав: «Істинно кажу тобі: побачиш ти, як небо розкриється і Ангели Господні підійматимуться та спускатимуться на Сина Людського».

« 24 глава 2 глава »