От Иоанна 8 глава

От Иоанна
Слово Жизни → Сучасний переклад

а Иисус пошел на Масличную гору.

Ісус вирушив на Оливну гору.

Рано утром Он опять был в храме. Вокруг Него собралось много людей, и Он сел и стал их учить.

Рано-вранці наступного дня Він знову пішов у Храм. Коли усі люди посходилися до Нього, Він сів і почав навчати.

Учителя закона и фарисеи привели женщину, уличенную в супружеской измене. Они поставили ее перед народом

3-4 Книжники й фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу, поставили її перед людьми й сказали Йому: «Вчителю, цю жінку якраз застали, коли вона чинила перелюб.

и сказали Иисусу: — Учитель, мы поймали эту женщину на месте преступления, она изменила мужу!

Моисей повелевает в законе побивать таких камнями. А Ты что скажешь?

Закон Мойсеїв наказує нам закидати таких жінок камінням. А що Ти на це скажеш?»

Они спросили это, чтобы найти повод уловить Иисуса в чем-либо и обвинить Его. Иисус склонился и писал пальцем на земле.

Вони говорили так, щоб випробувати Ісуса й використати Його відповідь проти Нього Самого. Ісус же нахилився й почав писати щось пальцем на землі.

Они упрямо продолжали Его спрашивать. Тогда Иисус выпрямился и сказал: — Кто из вас без греха, пусть первым бросит в нее камень.

А вони не переставали питати. Тоді Він устав і мовив до них: «Той серед вас, хто без гріха, нехай перший кине в неї камінь».

И Он опять, склонившись, продолжал писать на земле.

Знову, нахилившись, Він почав писати по землі.

Тогда они начали по одному уходить, начиная с самых старших. В конце концов остался один Иисус и женщина.

Почувши ці слова, всі почали розходитися: спочатку старші, а за ними й молодші. Зосталися лише Ісус та жінка, яка стояла перед Ним.

Иисус поднял голову и спросил: — Женщина, где твои обвинители? Разве никто не осудил тебя?

Підвівшись, Ісус мовив до неї: «Жінко, де ж усі, хто обвинувачували тебе? Чи жоден із них не визнав тебе винною?»

— Никто, Господин, — ответила она. — И Я тебя не осуждаю, — сказал Иисус. — Иди и больше не греши.

«Жоден, Добродію», — відповіла вона. «То й Я не виню тебе, — сказав Ісус, — Іди собі й більше не гріши!» [32]

Когда Иисус вновь заговорил с народом, Он сказал: — Я свет миру. Тот, кто идет за Мной, не будет ходить во тьме, но будет иметь свет жизни.

Пізніше Ісус знову розмовляв з людьми. Він так їм казав: «Я — Світло світу. Той, хто слідом іде за Мною, ніколи не йтиме у темряві, бо Світло, що несе життя, завжди буде з ним».

Фарисеи тогда сказали: — Но ведь Ты сам свидетельствуешь о себе, значит, Твое свидетельство недействительно.

І сказали Йому фарисеї: «Ти свідчиш Сам про Себе, і тому ці свідчення не істинні».

Иисус ответил: — Даже если Я и сам свидетельствую о себе, Мое свидетельство истинно, потому что Я знаю, откуда Я пришел и куда Я иду. Вы же не имеете никакого понятия ни о том, откуда Я пришел, ни о том, куда Я иду.

Ісус відповів їм: «Якщо Я свідчу Сам про Себе, Мої свідчення істинні, бо Я знаю, звідки прийшов, і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я прийшов чи куди Я іду.

Вы судите по человеческим меркам, Я же не сужу никого.

Ви, люди, судите Мене так, як судите будь-яку іншу людину. Я ж не суджу нікого.

Но если Я и сужу, Мой суд справедлив, потому что Я не сам, со Мной тот, кто послал Меня.

Та якщо Я судитиму, то Мій суд буде істинний, оскільки, коли Я суджу, Я не один, а Отець, Який послав Мене, зі Мною і судитимемо Ми разом.

В вашем же законе написано, что когда свидетельствуют двое, то их свидетельство имеет силу.

Адже написано в Законі вашому, що коли двоє свідчать одне й те саме, то їхні свідчення — істинні.

О себе свидетельствую Я сам и Мой Отец, который послал Меня.

Я свідчу Сам про Себе, та Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене».

Они тогда спросили: — Где же Твой Отец? Иисус ответил: — Вы не знаете ни Меня, ни Моего Отца. Если бы вы знали Меня, вы бы знали и Моего Отца.

Тоді Його спитали: «Де ж Твій Отець?» Ісус відповів: «Ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого. Якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого».

Он сказал это, когда учил в храме, там, где собирали пожертвования. Никто, однако, не схватил Его, потому что Его время еще не настало.

Промовляв Він ці слова, коли навчав у Храмі, стоячи біля скарбниці. Й ніхто Його не схопив, бо час Його тоді ще не прийшов.

Иисус сказал им еще раз: — Я ухожу, и вы будете искать Меня, и умрете в своих грехах. Туда, куда Я иду, вы не сможете прийти.

І знову Ісус промовив до них: «Я залишу вас, і ви будете шукати Мене, але помрете в гріху своєму, і не зможете прийти туди, куди Я йду».

Иудеи стали тогда спрашивать: — Он что, собирается покончить с собой? Может, это Он имеет в виду, когда говорит: "Туда, куда Я иду, вы не сможете прийти"?

Тоді юдеї почали питати один одного: «Ви думаєте, Він уб’є Себе? Бо сказав Він: „Ви не можете прийти туди, куди Я йду”».

Иисус продолжал: — Вы отсюда, с земли, а Я пришел свыше. Вы принадлежите этому миру, а Я этому миру не принадлежу.

І тоді Ісус мовив: «Ви всі народилися на землі, та Я — посланий Небом. Ви належите цьому світові, а Я — ні.

Поэтому Я сказал вам, что вы умрете в ваших грехах. Если вы не поверите, что Я тот, за кого Я себя выдаю, вы действительно умрете в ваших грехах.

І тому Я кажу, що ви всі помрете грішні. Так, ви помрете з гріхами своїми, якщо не повірите, що Я — Сущий[33]».

— Кто же Ты такой? — спросили они. — Я вам уже давно говорю, кто Я такой, — ответил Иисус.

Люди запитали Його: «Хто ж Ти є?» Ісус відповів: «Я є Той, про Кого Я говорив вам з самого початку.

— У Меня есть много чего сказать о вас и много в чем обвинить вас. Тот, кто послал Меня, говорит истину, и то, что Я слышал от Него, Я говорю миру.

Я міг би багато чого сказати, щоб осудити вас, але Я кажу людям лише те, що чув від Того, Хто послав Мене. Та Він говорить тільки істину».

Они не поняли, что Он говорил им об Отце.

Люди не знали, що Ісус говорить про Отця Свого.

Иисус сказал: — Когда вы возвысите Сына Человеческого, тогда и узнаете, что Я тот, за кого Я себя выдаю, и что от себя Я не делаю ничего, а говорю то, чему Отец научил Меня.

Та Він продовжував: «Коли вознесете [34] Сина Людського, тоді пізнаєте, що Я — Сущий. Я нічого не роблю від Себе Самого, Своєю волею, а кажу лише те, чого Отець навчив Мене.

Пославший Меня со Мной, Он Меня одного не оставляет, потому что Я делаю то, что угодно Ему.

Той, Хто послав Мене, — зі Мною. Він Мене не покинув, бо Я завжди виконую Його волю».

После этих слов многие поверили Иисусу.

Почувши ці слова, багато людей повірили в Нього.

Иисус сказал иудеям, поверившим в Него: — Если вы будете верны Моему учению, то вы действительно Мои ученики.

Тоді Ісус почав говорити тим юдеям, які повірили в Нього: «Якщо ви будете дотримуватися Мого вчення, то насправді станете учнями Моїми.

Вы тогда узнаете истину, и истина сделает вас свободными.

Ви пізнаєте істину, й вона принесе вам визволення».

Они ответили: — Мы потомки Aвраама и никогда не были никому рабами. Как это мы можем "стать свободными"?

І сказали Йому юдеї: «Ми — Авраамові нащадки. Ми ніколи не були нічиїми рабами! То що Ти маєш на увазі, коли говориш, що ми будемо вільні?»

Иисус ответил: — Говорю вам истину, каждый, кто грешит, является рабом греха.

Ісус відповів: «Істинно кажу вам: кожен, хто грішить — раб гріха.

Раб, в отличие от сына, не является членом семьи.

Раб не житиме вічно в родині господаря, але Син завжди залишатиметься з сім’єю.

Поэтому если Сын вас освобождает, вы будете действительно свободными.

Тож якщо Син звільнить вас, ви будете справді вільні.

Я знаю, что вы потомки Aвраама, но вы готовы убить Меня потому, что не можете вместить Мое слово.

Я знаю, що ви Авраамові нащадки, але ви прагнете вбити Мене, оскільки не можете прийняти Моє вчення.

Я говорю вам о том, что Я видел у Отца, а вы делаете то, что вы услышали от вашего отца.

Я розповідаю вам про те, що бачив в Отця Свого, ви ж робите те, чого навчилися від свого батька».

— Наш отец Aвраам, — ответили они. — Если бы вы были детьми Aвраама, — ответил Иисус, — вы бы делали дела Aвраама,

І відповіли Йому юдеї: «Наш батько — Авраам!» А Ісус їм на те: «Якби ви були Авраамові діти, то чинили б так, як Авраам робив.

но вы стремитесь убить Меня, человека, говорящего вам истину — истину, которую Я слышал от Бога. Aвраам так не делал.

Ви ж хочете вбити Мене. Ви хочете вбити Чоловіка, Який повідав вам істину, почуту від Бога. Авраам не робив так.

Вы делаете то, что делал ваш отец. — Мы не какие-нибудь незаконнорожденные, — говорили они, — у нас один Отец — сам Бог.

Ви ж робите так, як ваш батько». «Ми не незаконнонароджені, — мовили вони, — у нас один батько — це Бог!»

Иисус сказал им: — Если бы Бог был вашим Отцом, то вы любили бы Меня, потому что Я пришел от Бога. Я пришел не сам от себя, Меня послал Он.

На те Ісус відповів: «Якби Бог був вашим батьком, то ви б любили Мене, бо Я прийшов від Бога, і ось Я тут. Я не прийшов зі Своєї волі, та Господь послав Мене.

Как это вы не понимаете, о чем Я вам говорю? Вы не можете даже слышать, что Я вам говорю.

Ви не розумієте того, що Я кажу через те, що неспроможні прийняти вчення Моє.

Вы принадлежите вашему отцу, дьяволу, и хотите исполнить желания вашего отца. Он от начала был убийцей и не признавал истины, потому что в нем нет никакой истины. Когда он лжет, то делает то, что ему свойственно, потому что он лжец и отец лжи.

Диявол вам батько, тож ви прагнете виконувати його волю. Він був убивцею з самого початку і ніколи не був на боці істини, бо немає її в нього. Коли він каже неправду, то це природно для нього, бо він сам брехун і породжує брехню.

Но Я говорю вам истину, и потому вы Мне не верите!

А ви не бажаєте вірити Мені тому, що Я кажу правду.

Может ли кто-либо из вас уличить Меня во грехе? Если же Я говорю истину, то почему вы Мне не верите?

Хто з вас може засвідчити, що Я винен у гріхах? Ніхто. То чому ж ви не вірите Мені, коли Я кажу правду?

Тот, кто принадлежит Богу, слышит, что Бог говорит. Вы не слышите Меня потому, что вы не принадлежите Богу.

Той, Хто від Бога — слухає слова Божі. Ви ж їх не слухаєте, тому що ви не від Бога».

Иудеи стали говорить Иисусу: — Ну разве мы не правы, когда говорим, что Ты самарянин и притом сошел с ума!

Юдеї Йому відповіли на те: «Хіба ж ми не праві, коли кажемо, що Ти самаритянин, і що біс змусив Тебе втратити глузд?»

— Я не сошел с ума, — ответил Иисус, — Я чту Моего Отца, а вы бесчестите Меня.

Ісус мовив: «Не навіжений Я, але шаную Отця Мого, та ви намагаєтеся ганьбити Мене.

Я не ищу славы себе, но есть тот, кто ищет и судит.

Я не шукаю слави для Себе. Є Той, Хто прагне прославити Мене. Він же є і Суддею.

Говорю вам истину: кто исполняет то, что Я говорю, тот никогда не увидит смерти.

Істинно кажу вам: хто дотримуватиметься вчення Мого, той ніколи не спізнає смерті».

Тогда иудеи закричали: — Теперь мы точно знаем, что Ты сошел с ума! Aвраам умер, и все пророки умерли, а Ты говоришь, что кто исполняет Твои слова, тот никогда не умрет.

Юдеї мовили до Ісуса: «Тепер ми точно знаємо, що Ти навіжений. Навіть Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що той, хто прийме вчення Твоє ніколи не спізнає смерті.

Неужели Ты больше нашего отца Aвраама, который умер? И пророки умерли. А Ты кто такой, по Твоему мнению?

Чи, може, Ти вважаєш Себе величнішим за нашого батька Авраама? Але ж він помер, і пророки теж. То ким же Ти Себе вважаєш?»

Иисус ответил: — Если Я ищу славы самому себе, то слава эта ничего не значит. Меня прославляет Мой Отец, которого вы называете своим Богом,

Ісус мовив: «Якби Я Сам славив Себе, то це нічого не означало б. Той же, Хто прославляє Мене — це Мій Отець, Кого ви називаєте своїм Богом.

хотя вы Его не знаете. Но Я Его знаю, и если бы Я сказал, что не знаю Его, то был бы таким же лжецом, как и вы. Но Я знаю Его и исполняю то, что Он говорит.

Ви Його ніколи не знали, а Я знаю. Якби Я сказав, що не знаю Його, то був би таким же брехуном, як і ви, але Я знаю Бога й виконую волю Його.

Ваш отец Aвраам радовался при мысли, что он увидит Мой день, и он его увидел и был счастлив.

Батько ваш Авраам був радий, що міг побачити день, коли Я прийшов. І, побачивши це, він сповнився щастям».

— Да Тебе нет и пятидесяти лет, — говорили Ему иудеи, — и Ты видел Aвраама?

Юдейські правителі сказали: «Тобі ще й п’ятдесяти років немає, а ти кажеш, що бачив Авраама».

Иисус сказал: — Говорю вам истину, еще до того, как Aвраам родился, Я уже был!

І мовив Ісус до них: «Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я — Сущий».

Тогда они схватили камни, чтобы бросить в Него, но Иисус скрылся и вышел из храма.

Почувши це, вони схопили каміння, щоб закидати Його. Та Ісус сховався, а потім вийшов із Храму.

« 7 глава 9 глава »