Івана 1 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Хоменка → King James Bible

Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.

In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.

З Богом було воно споконвіку.

The same was in the beginning with God.

Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

All things were made by him; and without him was not any thing made that was made.

У ньому було життя, і життя було — світло людей.

In him was life; and the life was the light of men.

І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.

And the light shineth in darkness; and the darkness comprehended it not.

Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому — Йоан.

There was a man sent from God, whose name was John.

Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.

The same came for a witness, to bear witness of the Light, that all men through him might believe.

Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.

He was not that Light, but was sent to bear witness of that Light.

Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.

That was the true Light, which lighteth every man that cometh into the world.

Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.

He was in the world, and the world was made by him, and the world knew him not.

Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.

He came unto his own, and his own received him not.

Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;

But as many as received him, to them gave he power to become the sons of God, even to them that believe on his name:

які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.

Which were born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.

І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

And the Word was made flesh, and dwelt among us, (and we beheld his glory, the glory as of the only begotten of the Father,) full of grace and truth.

Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»

John bare witness of him, and cried, saying, This was he of whom I spake, He that cometh after me is preferred before me: for he was before me.

Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.

And of his fulness have all we received, and grace for grace.

Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.

For the law was given by Moses, but grace and truth came by Jesus Christ.

Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об'явив.

No man hath seen God at any time; the only begotten Son, which is in the bosom of the Father, he hath declared him.

Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»

And this is the record of John, when the Jews sent priests and Levites from Jerusalem to ask him, Who art thou?

А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»

And he confessed, and denied not; but confessed, I am not the Christ.

То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.

And they asked him, What then? Art thou Elias? And he saith, I am not. Art thou that prophet? And he answered, No.

Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»

Then said they unto him, Who art thou? that we may give an answer to them that sent us. What sayest thou of thyself?

Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»

He said, I am the voice of one crying in the wilderness, Make straight the way of the Lord, as said the prophet Esaias.

Були ж посланці з фарисеїв.

And they which were sent were of the Pharisees.

Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»

And they asked him, and said unto him, Why baptizest thou then, if thou be not that Christ, nor Elias, neither that prophet?

Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;

John answered them, saying, I baptize with water: but there standeth one among you, whom ye know not;

він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»

He it is, who coming after me is preferred before me, whose shoe's latchet I am not worthy to unloose.

Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.

These things were done in Bethabara beyond Jordan, where John was baptizing.

Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.

The next day John seeth Jesus coming unto him, and saith, Behold the Lamb of God, which taketh away the sin of the world.

Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.

This is he of whom I said, After me cometh a man which is preferred before me: for he was before me.

І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»

And I knew him not: but that he should be made manifest to Israel, therefore am I come baptizing with water.

Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.

And John bare record, saying, I saw the Spirit descending from heaven like a dove, and it abode upon him.

І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.

And I knew him not: but he that sent me to baptize with water, the same said unto me, Upon whom thou shalt see the Spirit descending, and remaining on him, the same is he which baptizeth with the Holy Ghost.

І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий.»

And I saw, and bare record that this is the Son of God.

Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.

Again the next day after John stood, and two of his disciples;

Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»

And looking upon Jesus as he walked, he saith, Behold the Lamb of God!

Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.

And the two disciples heard him speak, and they followed Jesus.

Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»

Then Jesus turned, and saw them following, and saith unto them, What seek ye? They said unto him, Rabbi, (which is to say, being interpreted, Master,) where dwellest thou?

Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.

He saith unto them, Come and see. They came and saw where he dwelt, and abode with him that day: for it was about the tenth hour.

Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.

One of the two which heard John speak, and followed him, was Andrew, Simon Peter's brother.

Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»

He first findeth his own brother Simon, and saith unto him, We have found the Messias, which is, being interpreted, the Christ.

І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).

And he brought him to Jesus. And when Jesus beheld him, he said, Thou art Simon the son of Jona: thou shalt be called Cephas, which is by interpretation, A stone.

Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»

The day following Jesus would go forth into Galilee, and findeth Philip, and saith unto him, Follow me.

А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.

Now Philip was of Bethsaida, the city of Andrew and Peter.

Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»

Philip findeth Nathanael, and saith unto him, We have found him, of whom Moses in the law, and the prophets, did write, Jesus of Nazareth, the son of Joseph.

Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»

And Nathanael said unto him, Can there any good thing come out of Nazareth? Philip saith unto him, Come and see.

Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»

Jesus saw Nathanael coming to him, and saith of him, Behold an Israelite indeed, in whom is no guile!

Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»

Nathanael saith unto him, Whence knowest thou me? Jesus answered and said unto him, Before that Philip called thee, when thou wast under the fig tree, I saw thee.

Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»

Nathanael answered and saith unto him, Rabbi, thou art the Son of God; thou art the King of Israel.

Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»

Jesus answered and said unto him, Because I said unto thee, I saw thee under the fig tree, believest thou? thou shalt see greater things than these.

І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»

And he saith unto him, Verily, verily, I say unto you, Hereafter ye shall see heaven open, and the angels of God ascending and descending upon the Son of man.

« 24 глава 2 глава »