Євреїв 1 глава

Послання до євреїв
Переклад Хоменка → King James Bible

Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.

God, who at sundry times and in divers manners spake in time past unto the fathers by the prophets,

За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.

Hath in these last days spoken unto us by his Son, whom he hath appointed heir of all things, by whom also he made the worlds;

Він — відблиск його слави, образ його істоти, — підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,

Who being the brightness of his glory, and the express image of his person, and upholding all things by the word of his power, when he had by himself purged our sins, sat down on the right hand of the Majesty on high;

ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я.

Being made so much better than the angels, as he hath by inheritance obtained a more excellent name than they.

Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?»

For unto which of the angels said he at any time, Thou art my Son, this day have I begotten thee? And again, I will be to him a Father, and he shall be to me a Son?

Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.»

And again, when he bringeth in the firstbegotten into the world, he saith, And let all the angels of God worship him.

А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне — слугами своїми.»

And of the angels he saith, Who maketh his angels spirits, and his ministers a flame of fire.

А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти — берло твого царства.

But unto the Son he saith, Thy throne, O God, is for ever and ever: a sceptre of righteousness is the sceptre of thy kingdom.

Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.»

Thou hast loved righteousness, and hated iniquity; therefore God, even thy God, hath anointed thee with the oil of gladness above thy fellows.

І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса — діло рук твоїх.

And, Thou, Lord, in the beginning hast laid the foundation of the earth; and the heavens are the works of thine hands:

Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються.

They shall perish; but thou remainest; and they all shall wax old as doth a garment;

Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж — той самий, і літа твої не скінчаться.»

And as a vesture shalt thou fold them up, and they shall be changed: but thou art the same, and thy years shall not fail.

До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?»

But to which of the angels said he at any time, Sit on my right hand, until I make thine enemies thy footstool?

Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?

Are they not all ministering spirits, sent forth to minister for them who shall be heirs of salvation?

« 1 глава 2 глава »