Івана 1 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Хоменка → Переклад Огієнка

Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.

На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.

З Богом було воно споконвіку.

Воно в Бога було на поча́тку.

Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.

У ньому було життя, і життя було — світло людей.

І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.

І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.

А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.

Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому — Йоан.

Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.

Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.

Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.

Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.

Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.

Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.

Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.

Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.

Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.

До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.

Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;

А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,

які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.

що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.

І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.

Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»

Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.

Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.

А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.

Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.

Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.

Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об'явив.

Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.

Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»

А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“

А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»

І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.

То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.

І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“

Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»

Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“

Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»

Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.

Були ж посланці з фарисеїв.

Посланці ж із фарисеїв були́.

Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»

І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“

Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;

Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.

він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»

Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.

Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.

Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.

Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.

Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!

Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.

Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.

І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»

І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.

Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.

І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.

І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.

І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.

І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий.»

І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“

Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.

Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.

Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»

І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“

Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.

І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.

Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»

А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“

Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.

Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.

Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.

А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.

Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»

Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.

І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).

І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.

Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»

Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“

А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.

А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.

Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»

Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.

Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»

І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“.

Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»

Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“

Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»

Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.

Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»

Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“

Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»

Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“

І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»

І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.

« 24 глава 2 глава »