Галатів 1 глава

Послання св. апостола Павла до галатів
Переклад Хоменка → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

Павло, апостол — не від людей і не через посередництво чоловіка, а через Ісуса Христа і Бога Отця, що воскресив його із мертвих,

Паўла Апостал, (выбраны не́ людзьмі і не́ праз чалаве́ка, але праз Ісуса Хрыста і Бога Айца, што ўскрасіў Яго з мертвых,)

і всі брати, що зо мною, Церквам Галати.

і ўсе́ браты, што са мною, — цэрквам галятыйскім:

Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

ласка вам і мір ад Бога Айца і ад Госпада нашага Ісуса Хрыста,

що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого,

Які аддаў сябе́ за грахі нашыя, каб выбавіць нас ад сучаснага ве́ку крывадушнасьці, па волі Бога і Айца нашага,

якому слава на віки вічні! Амінь.

Якому слава на ве́кі вякоў. Амін.

Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу євангелію;

Дзіўлюся, што вы гэтак хутка адвярнуліся ад паклікаўшага вас ласкай Хрыстовай да іншага дабраве́шчаньня,

не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову.

якое ня ёсьць іншае, а толькі ёсьць такія, што вас трывожаць і хочуць перавярнуць Эвангельле Хрыстовае.

Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!

Але, калі-б навет мы або Ангел з не́ба пачаў дабраве́сьціць па-над тое, што мы абвяшчалі вам, няхай будзе ана́тэма!

Як ми казали перше, так і нині повторяю: Коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, — нехай буде анатема!

Як ране́й мы сказалі, і цяпе́р ізноў кажу: хто дабраве́сьціць вам па-над тое, што вы прынялі, няхай будзе анатэма!

Хіба я отим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я ще й людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.

Бо ці-ж я людзе́й шукаю, ці Бога? ці людзям дагаджаць стараюся? Бо калі-б я яшчэ людзям дагаджаў, дык ня быў бы слугою Хрыстовым.

Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою;

Апавяшчаю-ж вас, браты, што Эвангельле, якое я абвяшчаў, ня ёсьць чалаве́чае;

бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише — через об'явлення Ісуса Христа.

бо я ані прыняў яго ад чалаве́ка, ані навучыўся, але праз адкрыцьце Ісуса Хрыста.

Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її.

Бо вы чулі аб маім ране́йшым жыцьці ў Юдэйстве, што я бяз ме́ры перасьле́даваў Божую Царкву і пустошыў яе́,

Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків.

і апераджаў у юдэйстве многіх раве́сьнікаў у родзе маім, будучы найбольш руплівым аб бацькаўскія пераказы мае́.

Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю,

Калі-ж Богу ўгодна было, выбраўшы мяне ад чэрава маткі мае́й і паклікаўшы ласкай свае́й,

зволив об'явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись,

адкрыць у-ва мне́ Сына Свайго, каб я дабраве́сьціў Яго сярод паганаў, — дык я не пачаў зараз-жа ра́дзіцца з це́лам і крывёю

ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск.

і не пайшоў у Ерузалім да Апосталаў, што былі да́ мяне́, а пайшоў у Арабію ды йзноў вярнуўся ў Дамаск.

По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п'ятнадцять день.

Пасьля, цераз тры гады, хадзіў я ў Ерузалім бачыцца з Пётрай і прабыў у Яго пятнаццаць дзён.

А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

Другога-ж з Апосталаў я ня бачыў нікога, апрача Якуба, брата Го́спадавага.

Те, що пишу вам, то ось перед Богом, що не обманюю.

А што пішу вам, дык вось перад Богам, што не маню.

Потім пішов у сторони сирійські та кілікійські;

Пасьля пайшоў я ў староны Сірыі і Кілікіі.

на обличчя ж мене не знали Церкви Юдеї, що у Христі.

Абліччам жа быў я няве́дамы цэрквам Юдэі, што ў Хрысьце́,

Вони лиш чули, що той, хто колись гонив нас, тепер проповідує ту віру, яку колись руйнував,

а толькі чулі яны, што той, хто калісь перасьле́даваў нас, цяпе́р добраве́сьціць ве́ру, якую ране́й нішчыў;

і прославляли заради мене Бога.

і славілі за мяне́ Бога.

« 13 глава 2 глава »