Євреїв 1 глава

Послання до євреїв
Українська Біблія. Турконяк → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

Багато разів і багатьма способами колись через пророків говорив Бог до [наших] батьків.

Бог, які многакротна і рознымі спосабамі прамаўляў здаўна да айцоў праз прарокаў,

А цими останніми днями заговорив до нас через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього і через Якого створив віки.

у апошнія гэтыя дні прамовіў да нас праз Сына, Якога наставіў за насьле́дніка ўсяго, праз Якога й вякі стварыў.

Він, будучи сяйвом слави та образом Його сутності, утримуючи все словом Своєї сили, здійснивши [Собою] очищення [наших] гріхів, сів праворуч Величності на висотах.

Той, будучы зьяньнем славы і ўзорам пастаці Яго, усё словам сілы Свае́й носячы, учыніўшы цераз Сябе́ ачышчэньне грахоў нашых, се́ў праваруч ве́лічы на вышынях,

Він настільки кращий за ангелів, наскільки преславніше від них Його Ім’я, яке Він успадкував.

дасканальшы за Ангелаў нагэтулькі, наколькі слаўне́йшае за іх дастаў у спадчыне імя.

Бо кому з ангелів і коли мовилося: Ти є Мій Син, Я нині породив Тебе? Або: Я буду Йому за Отця, а Він буде Мені за Сина?

Бо каму із Ангелаў сказаў Ён калі: Ты — Сын Мой, сягоньня Я цябе́ спарадзіў, — і яшчэ: Я буду Яму Айцом, і Ён будзе Мне́ Сынам? (Псальм 2:7; 2 Царств 7:14.)

І коли знову вводить Первородного у світ, то каже: І хай поклоняться Йому всі Божі ангели!

Калі-ж ізноў уводзіць Першароднага ў сусьве́т, кажа: І няхай паклоняцца Яму ўсе́ Ангелы Божыя (Псальм 96:7).

А щодо ангелів каже: Ти робиш духів Своїми ангелами, а палючий вогонь — Своїми слугами.

Да Ангелаў жа кажа: Ты Ангеламі Сваімі духаў робіш і служкамі Сваімі — полымя агнявое (Псальм 103:4).

А до Сина: Боже, Твій престол навіки-віків, і скіпетр Твого Царства — це скіпетр справедливості.

А аб Сыне: Пасад Твой, Божа, па ве́к ве́чны; па́ліца пра́васьці — па́ліца царства Твайго.

Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Твій Бог олією радості — більше, ніж друзів Твоїх.

Ты праўду палюбіў і зьненавідзіў беззаконьне; дзеля гэтага памазаў Цябе́, Божа, Твой Бог але́ем радасьці бале́й за супольнікаў Тваіх (Псальм 44:7−8).

І ще: Ти, Господи, на початку заснував землю, і небеса — діло Твоїх рук.

І: напачатку заснаваў Ты, Госпадзе, зямлю, і нябёсы — дзе́ла рук Тваіх;

Вони загинуть, а Ти стоятимеш; і всі, мов одяг, постаріють.

яны пагібнуць, а Ты трываеш; і ўсе́, быццам вопратка, пастарэюць,

Наче накидку, згорнеш їх, — і як одяг, вони будуть замінені. А Ти — Той Самий, і рокам Твоїм не буде кінця.

і, як вопратку, скруціш іх, і пераме́няцца; але Ты — Той Самы, і гады́ Твае́ ня скончацца (Псальм 101:26−28).

Кому з ангелів і коли Він сказав: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів підніжком для Твоїх ніг?

Каму із Ангелаў сказаў Ён калі: Сядзь праваруч Мяне́, дакуль пакладу ворагаў Тваіх за падножжа ног Тваіх? (Псальм 109:2.)

Хіба не всі вони є духами служіння, які посилаються на служіння задля тих, хто має успадкувати спасіння?

Ці ня ўсе́ яны — служэбныя духі, пасланыя на служэньне дзеля тых, што маюць збаўле́ньне ўнасьле́даваць?

« 1 глава 2 глава »