1 Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
2 Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.
3 Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
4 Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
5 А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.
6 Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.
7 Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
8 Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
9 Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
10 І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
11 І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
12 Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
13 Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
14 Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
15 Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
16 Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
17 Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
18 Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
19 І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
20 Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
21 щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
22 І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.
23 Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
24 Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
25 Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
26 І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Євангелія від св. Івана, 17 глава. Переклад Куліша та Пулюя.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.