1 І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2 Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3 Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
4 Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5 Бо й брати Його не вірували в Него.
6 Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7 Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
8 Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9 Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10 Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11 Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12 І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
13 Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14 Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15 І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16 Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17 Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
18 Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19 Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20 Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21 Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
22 Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24 Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
25 Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26 І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
27 Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
28 Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29 Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30 Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31 Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32 Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33 Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34 Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35 Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36 Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37 В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38 Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39 Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40 Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
41 инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42 Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43 Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
44 Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
45 Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46 Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47 Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48 Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49 А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50 Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51 Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52 Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53 І пійшов кожен до дому свого.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Євангелія від св. Івана, 7 глава. Переклад Куліша та Пулюя.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

ПОДДЕРЖАТЬ СЛУЖЕНИЕ

Івана 7 глава в переводах:
Івана 7 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Жана Кальвина
  7. Комментарии Джона Райла
  8. Толкования Августина
  9. Толкование Иоанна Златоуста
  10. Толкование Феофилакта Болгарского
  11. Новый Библейский Комментарий
  12. Лингвистический. Роджерс
  13. Комментарии Давида Стерна
  14. Библия говорит сегодня
  15. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.