1 Після сього було сьвято Жидівське; і прийшов Ісус у Єрусалим.
2 У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейськи Ветезда, з пятьма ходниками.
3 В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
4 Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
5 Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї.
6 Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
7 Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
8 Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи!
9 І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
10 І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
11 Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи.
12 Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи?
13 Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місцї тому.
14 Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
15 Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
16 За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
17 Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю.
18 За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
19 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нїчого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
20 Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому дїла, щоб ви дивувались.
21 Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
22 Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
23 щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
24 Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має життє вічнє, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
25 Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
26 Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
27 і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
28 Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
29 і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
30 Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
31 Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
32 Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
33 Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правдї.
34 Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
35 Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотїли повеселитись на часину сьвітлом його.
36 Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті дїла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
37 І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
38 і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
39 Прослїдїть писання; бо ви думаєте в них життє вічнє мати; й ті сьвідкують про мене.
40 Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
41 Чести від людей не приймаю.
42 Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
43 Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
44 Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а слави, що від одного Бога, не шукаєте?
45 Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
46 Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
47 Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Євангелія від св. Івана, 5 глава. Переклад Куліша та Пулюя.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

ПОДДЕРЖАТЬ ДЕНЬГАМИ

Івана 5 глава в переводах:
Івана 5 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Жана Кальвина
  7. Комментарии Джона Райла
  8. Толкования Августина
  9. Толкование Иоанна Златоуста
  10. Толкование Феофилакта Болгарского
  11. Новый Библейский Комментарий
  12. Лингвистический. Роджерс
  13. Комментарии Давида Стерна
  14. Библия говорит сегодня
  15. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.