1 Скінчивши Свою розповідь, Ісус покинув Ґалилею і попрямував до земелі юдейської по той бік Йордану.
2 Та великий натовп ішов слідом за Ним, і Він зціляв усіх недужих.
3 Підійшли до Ісуса кілька фарисеїв і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною своєю байдуже з якої причини?»
4 4-5 Ісус відповів: «Хіба не читали ви у Святому Писанні, що від самого початку створення світу Господь „створив людей чоловіком і жінкою”». І мовив Господь: «Чоловік покине батька й матір своїх, з’єднається з дружиною своєю, і стануть вони єдиною людиною.
5
6 Отже, більше не буде їх двоє, а буде одна плоть, і нехай ніхто не роз’єднає тих, кого Бог з’єднав разом».
7 Вони запитали: «Чому ж тоді Мойсей заповів, що чоловік може розлучитися з жінкою, давши їй розвідного листа [59]?»
8 Ісус на те відповів: «Мойсей дозволив вам розлучатися з жінкою через упертість сердець ваших, а спочатку цього не було.
9 Кажу вам, що якщо чоловік розлучається зі своєю дружиною не через її розпусту й одружується з іншою жінкою, то він чинить перелюб».
10 Тоді Його учні мовили до Нього: «Якщо такі справи, то й зовсім не варто одружуватися».
11 На те Ісус відповів: «Не кожен може сприйняти це вчення, а лише ті, кому було Богом дано.
12 Бувають такі чоловіки, які народилися скопцями,[60] а ще бувають такі, яких люди зробили скопцями, та є ще й такі, котрі вирішіли не одружуватися заради Царства Божого. Той, хто може сприйняти це вчення, нехай сприймає його!»
13 Тоді люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх і помолився за них. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм.
14 Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Небесне належить таким, як вони».
15 Ісус поклав на дітей руки, і благословивши їх, пішов звідти.
16 Один чоловік підійшов до Ісуса і запитав Його: «Вчителю, що доброго мушу я зробити, аби успадкувати вічне життя?»
17 На те Ісус мовив: «Чому ти Мене питаєш, що є добре? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. Але, якщо хочеш мати вічне життя, виконуй заповіді».
18 18-19 Тоді чоловік спитав: «Які заповіді?» На те Ісус відповів: «Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, шануй батька й матір своїх, люби ближнього [61] свого, як себе самого».
19
20 І мовив чоловік до Нього: «Я завжди виконував усі ці заповіді. Чого мені ще бракує?»
21 Тоді Ісус мовив: «Якщо хочеш бути досконалим, іди й продай все, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним, й матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною».
22 Та коли чоловік це почув, то глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.
23 Ісус звернувся до Своїх учнів: «Істинно кажу вам: тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже!
24 Ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
25 Почувши це, учні Ісуса дуже здивувалися й запитали Його: «То хто ж тоді може бути спасенний?»
26 Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого».
27 Тоді Петро промовив до Нього: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою! То що ми с того матимемо?»
28 Тоді Ісус сказав: «Істинно кажу вам: коли настане новий світ, Син Людський зійде на престол Слави Своєї, і ви, хто за Мною йшли, також сидітимете на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських.
29 Кожний, хто залишив хату свою, братів, сестер, батька, матір, дітей або господарство своє заради імені Мого, одержить у сто разів більше, ніж залишив, а також успадкує вічне життя.
30 Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні — першими».
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Євангелія від св. Матвія, 19 глава. Сучасний переклад.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.