Малахії 1 глава

Книга пророка Малахії
Переклад Куліша та Пулюя → Пераклад Яна Станкевіча

Пророче слово Господнє до Ізраїля через Малахію.

Цяжар слова СПАДАРОВАГА Ізраелю Малахам.

Я полюбив вас, говорить Господь. Ви питаєте: У чому показалась любов твоя до нас? — Хиба ж Езав не брат Яковів? говорить Господь? а однакже я полюбив Якова,

«Я ўлюбіў вас, — кажа СПАДАР, — а вы кажаце: "У чым жа нас улюбіў?" Ці ня Ісаў брат Якава? — агалашае СПАДАР, — Я ўлюбіў Якава.

А Езава я зненавидїв, так що гори його поробив безлюддєм, а наслїддє його — пробутком шакалів.

А Ісава зьненавідзіў і аддаў горы ягоныя на стустошаньне, а спадак ягоны — смокам пустыні».

Коли б Едом сказав: Хоч ми розбурені, та ми повідновлюємо розбурене, то Господь Саваот каже на те: Вони побудують, а я порозвалюю, так що їм приложать прізвище: Країна безбожностї, — нарід, що на його Господь прогнївився по віки.

Калі Едом скажа: «Мы зголены, але зьвернемся й адбудуем спустошаньні», дык гэтак кажа СПАДАР войскаў: «Яны адбудуюць, але Я абуру, і назавуць іх граніцаю нягоднасьці й людам, на каторы СПАДАР абурыўся на векі».

Своїми очима ви се побачите та й скажете: Звеличив себе Господь над Ізрайлевим займищем!

І абачаць вочы вашы, і вы скажаце: «Узьвялічыцца СПАДАР над граніцаю Ізраеля».

Син шанує батька, а раб — пана свого; коли ж я батько, так де ж та почесть, що менї подобає? й коли я пан, де ж те поважаннє для мене? говорить Господь Саваот до вас, сьвященники, що зневажаєте ймя моє? Ви питаєте: Чим же ми зневажаємо ймя твоє?

«"Сын сьціць айца і слуга — спадара свайго; дык калі Я Айцец, ідзе чэсьць Імне? і калі Я Спадар, ідзе боязьнь Мяне?" — кажа СПАДАР войскаў вам, сьвятарове, што ўлегцы маеце імя Маё, а вы кажаце: "Чым мы ўлегцы маем імя Твае?"

Ось, ви приносите нечистий хлїб на мій жертівник, та ще й питаєте: Як ми зневажаємо тебе? От тим, що говорите: Трапезу Господню нїщо поважати.

Абракаеце на аброчнік Мой сплюгаўлены хлеб і кажаце: "Чым мы сплюгавілі Цябе?" — тым, што кажаце: "Стол СПАДАРОЎ грэбаваны".

І як ви приносите на жертву слїпе, чи те в вас не погане? або як приносите кульгаве чи хворе, чи ж і се не погане? Ось, принеси се твойму князеві, чи буде воно йому приємне, чи прийме він тебе ласкаво? говорить Господь Саваот.

І як бліжыце сьляпое абракаць, ці ня блага гэта? і як абракаеце кульгавае а хворае, ці ня блага гэта? Прынясі гэта свайму вайводзе, ці ўпадабае ён цябе альбо прыйме цябе? — кажа СПАДАР войскаў. —

Оце ж благайте Бога, щоб вас помилував; бо коли таке буде виходити з рук ваших, так чи ж може він вас ласкаво приймати? говорить Господь сил небесних.

Дык цяпер, прашу, маліце ж від Божы, каб Ён быў ласкавым да вас; з рук вашых было гэта, ці можа прыняць від каторага з вас? — кажа СПАДАР войскаў. —

Лучше зачини которий храмові двері, щоб на мойму жертівнику не палити марно огню. Нема в мене ласкавостї до вас, говорить Господь сил небесних, і не вгодні менї приноси з ваших рук.

Валей хто-колечы з вас замкнуў бы дзьверы, і дарма не палілі б на аброчніку Маім. Ня маю прыемнасьці з вас, — кажа СПАДАР войскаў, — ані прыйму аброку з рукі вашае;

Від ісходу бо та й до заходу сонця буде ймя моє величатись проміж народами, й всюди приносити муть іменї мойму кадило й жертву чисту; велике буде ймя моє проміж народами, говорить Господь Саваот.

Бо ад усходу сонца аж да заходу яго вялікае будзе імя Маё меж народаў, і на кажным месцу кадзіла будуць кадзіць імені Майму, ды будзе чысты аброк, бо вялікае будзе імя Маё меж народаў, — кажа СПАДАР войскаў. —

Ви ж його зневажаєте, мовляючи: Столові Господньому не належиться пошана, й те, що нам із неї впадає, невартне.

Але вы будзеніце яго тым, што кажаце: "Стол СПАДАРОЎ — сплюгаўлены, і прыбытак ізь яго, ежа яго вартая грэбаваньня".

До того ще й мовляєте: Скілько ж то працї! та й маловажите все, говорить Господь сил, і приносите крадене й кульгаве й недуже, а такі самі й хлїбові дари ваші. Чи менї ж та приймати таке залюбки з рук ваших? говорить Господь.

Ды казалі: "Во, якая стома!" хоць бы зьдзьмухнуць яго маглі, — кажа СПАДАР войскаў, — і прыносілі разарванае а кульгавае а хворае, — гэтак вы прыносілі аброк: ці мог Я прыняць гэта з рукі вашае? — кажа СПАДАР. —

Нї, проклят зрадливий, що, мавши в чередї своїй здорового самця й обрікши себе обітом, приносить Господеві миршаве; я бо царь великий, говорить Господь сил небесних, а моє імя страшне проміж народами.

Але пракляты ашуканец, што мае ў чарадзе самца і абяцае абятніцу, абракае, адылі, СПАДАРУ папсаванае; бо Я Кароль вялікі, — кажа СПАДАР войскаў, — і імя Маё страшнае памеж народаў».

« 14 глава 2 глава »