1 На закінчення. Про тих, які будуть змінені. Псалом Давида.
2 Спаси мене, Боже, бо води досягли вже моєї душі.
3 Я загруз у глибокому болоті — нема на чому стати. Я потрапив на морську глибочінь, і сильна буря налетіла на мене.
4 Я втомився від крику, мій голос охрип, у моїх очах потемніло, а я все надіявся на мого Бога.
5 Тих, які невідомо за що ненавидять мене, стало більше, ніж волосин на моїй голові. Набралися сили мої вороги, які безпідставно мене переслідують. Тоді я платив за те, чого не брав.
6 Боже, Ти знаєш мою безумність, мої провини не приховані від Тебе.
7 Хай через мене не будуть засоромлені ті, які з нетерпінням очікують Тебе, Господи, Господи сил! Хай через мене не вкриються ганьбою ті, котрі Тебе шукають, Боже Ізраїля!
8 Адже за Тебе я переніс зневагу, соромом покрилося моє обличчя.
9 Чужим я став для моїх братів, — чужинцем для синів моєї матері.
10 Адже ревність до Твого дому з’їдає мене, на мене впали зневаги тих, які Тебе зневажають.
11 Упокорив я свою душу постом, — та й це поставили мені в докір.
12 Вдягаю мішковину замість одягу, — я став притчею для них.
13 На мене наговорювали ті, які сидять при брамі, і ті, котрі п’ють вино, співали про мене.
14 Але я зі своєю молитвою — до Тебе, Господи. Це слушний час, Боже! У великому Твоєму милосерді, у правді Твого спасіння вислухай мене.
15 Спаси мене з трясовини, щоб я не загруз, аби визволитися мені від тих, які ненавидять мене, — від глибоких вод.
16 Хай не накриє мене буря водою, не поглине мене глибінь, і хай не стулить наді мною своєї пащі безодня.
17 Вислухай мене, Господи, бо Твоє милосердя добре. У багатстві Своїх щедрот зглянься наді мною.
18 Не відверни Свого обличчя від Свого слуги, бо я в журбі; невідкладно вислухай мене.
19 Зверни увагу на мою душу й визволи її; з огляду на моїх ворогів, врятуй мене.
20 Адже Ти знаєш мою зневагу, сором мій і мою ганьбу. Перед Тобою всі ті, які завдають мені болю.
21 Душа моя розраховувала на зневагу та страждання, тож я з нетерпінням чекав співчутливого, та не було, шукав утішителя — і не знайшов.
22 Дали мені в їжу жовч, і в моїй спразі мене напоїли оцтом.
23 Нехай їхня їжа, що перед ними, стане для них пасткою, відплатою і спокусою.
24 Хай їм в очах потемніє, щоб не бачили, а їхню спину назавжди зігни.
25 Вилий на них Свій гнів, нехай їх охопить обурення Твого гніву.
26 Нехай стане їхнє житло пусткою, і в їхніх оселях хай не буде мешканця,
27 бо вони переслідували того, кого Ти уразив, і біль моїх ран побільшили.
28 Додай беззаконня до їхнього беззаконня, — хай не ввійдуть у Твою праведність.
29 Хай будуть викреслені з книги живих, хай не будуть записані разом з праведними.
30 Я — нещасний і страждаю, та спасіння Твого обличчя, Боже, мені допомогло.
31 Прославлятиму Ім’я Боже піснею, звеличуватиму Його похвалою.
32 І це буде угодне Богові більше, ніж молоде теля, в якого підростають роги й копита.
33 Нехай убогі побачать і зрадіють. Шукайте Бога — і житиме ваша душа,
34 бо Господь почув нужденних і не погордив в’язнями Своїми.
35 Хай величають Його небеса, земля, море і все, що живе в них.
36 Адже Бог врятує Сіон, і міста Юди будуть відбудовані; там оселяться й отримають їх у спадок.
37 Нащадки Його рабів одержать це в спадщину, — ті, які люблять Його Ім’я, оселяться там.