1 Пісня при підході до храму. Господи, згадай Давида і всю його сумирність;
2 як він поклявся Господу, помолився Богові Якова:
3 Не ввійду в спальню свого дому, не ляжу на постіль свого ліжка,
4 не дам заснути своїм очам, задрімати своїм повікам і відпочити своїм скроням,
5 доки не знайду місця Господу — оселі для Бога Якова.
6 Ось ми це почули в Ефраті, — знайшли на лісових галявинах.
7 Увійдемо до Його осель, поклонимося на місці, де стояли Його ноги.
8 Підіймися, Господи, для Свого спочинку, — Ти й ковчег Твоєї святості.
9 Твої священики одягнуться в праведність, а Твої праведні радітимуть.
10 Задля Давида, Твого раба, не відверни обличчя від Свого помазанця.
11 Господь поклявся Давидові правдою — і не відречеться від неї: З нащадків твого лона поставлю на твоєму престолі.
12 Якщо твої сини збережуть Мій завіт та оці Мої свідчення, яких Я навчу, то їхні сини довіку сидітимуть на твоєму престолі!
13 Адже Господь обрав Сіон, вибрав його Собі за оселю:
14 Це — Мій спочинок навіки-віків; тут поселюся, бо Я його забажав.
15 Щедро поблагословлю [1] впольоване ним, його бідних нагодую хлібом,
16 його священиків одягну в спасіння, — і його праведні сповняться радістю [2].
17 Там Я виплекаю силу Давида, — Я приготовив світильник Моєму помазанцю.
18 Його ворогів Я вкрию ганьбою, а на ньому розквітне Моя святість.