Малахіі 1 глава

Кніга прарока Малахіі
Пераклад Васіля Сёмухі → Українська Біблія. Турконяк

Прарочае слова Госпада Ізраілю праз Малахію.

Тягар Господнього слова на Ізраїлі рукою Його ангела. Покладіть же на ваші серця.

Я палюбіў вас, кажа Гасподзь. А вы кажаце: «у чым явіў Ты любоў да нас?» — Ці ж Ісаў ня брат Якаву? кажа Гасподзь; і аднак жа Я палюбіў Якава,

Я вас полюбив, — говорить Господь, — а ви сказали: У чому Ти нас полюбив? Хіба Ісав не був братом Якова? Говорить Господь: Тож Я полюбив Якова,

а Ісава зьненавідзеў і аддаў горы ягоныя на спусташэньне, і валоданьні ягоныя — шакалам пустыні.

а Ісава Я зненавидів, і Я поставив його границі на знищення і його спадок на дари пустелі.

Калі Эдом скажа: мы спляжаны, але мы адновім разбуранае, дык Гасподзь Саваоф кажа: яны пабудуюць, а Я разбуру, і назавуць іх вобласьцю бязбожнаю, народам, на які Гасподзь угневаўся назаўсёды.

Тому що скаже Ідумея: Знищено, тож повернемося і заселимо спустошене! Так говорить Господь Вседержитель: Вони будуватимуть, а Я знищу. І вони будуть прозвані границями беззаконня, і народ, якому Господь протистоятиме аж до віку.

І ўбачаць гэта вочы вашыя, і вы скажаце: узьвялічыўся Гасподзь над межамі Ізраіля!

І ваші очі побачать, і ви скажете: Господь звеличився над границями Ізраїля.

Сын шануе бацьку і раб — гаспадара свайго; калі Я — бацька, дык дзе пашана да Мяне? і калі Я — Гасподзь, дык дзе багавейнасьць перад Мною? кажа Гасподзь Саваоф вам, сьвятары, якія няславіце імя Маё. Вы кажаце: чым мы няславім імя Тваё?

Син прославить батька і раб свого пана. Та якщо Я — Батько, де є Моя слава? І якщо Я — Господь, де є Мій страх? Говорить Господь Вседержитель: До вас, священики, що безчестите Моє Ім’я! А ви сказали: У чому безчестимо Твоє Ім’я?

Вы прыносіце на ахвярнік Мой нячысты хлеб, а кажаце: чым мы няславім Цябе? — тым, што кажаце: трапеза Гасподняя ня вартая павагі.

Приносячи до Мого жертовника осквернені хліби! І ви сказали: Чим ми їх осквернили? Тим, що ви говорили: Стіл Господній зневажений і поставлена їжа зневажена.

І калі прыносіце ў ахвяру сьляпое, ці ж ня блага гэта? альбо калі прыносіце кульгавае і хворае, ці ж ня блага гэта? Паднясі гэта твайму князю; ці будзе ён задаволены табою і ці ласкава прыме цябе? кажа Гасподзь Саваоф.

Тому що, коли ви приводите для жертви сліпе, то хіба це не зло? І коли ви приводите кульгаве чи хворе, то хіба це не зло? Приведи ж його твоєму володареві, чи він тебе прийме, або чи прийме твоє обличчя, — говорить Господь Вседержитель!

Дык вось, малецеся Богу, каб зьлітаваўся з нас; а калі такое зыходзіць з рук вашых, дык ці ж можа Ён ласкава прымаць вас? кажа Гасподзь Саваоф.

А тепер молитеся до обличчя вашого Бога і Його благаєте. Це було у ваших руках. Чи прийму від вас ваші обличчя? Говорить Господь Вседержитель:

Лепей хто-небудзь з вас замкнуў бы дзьверы, каб дарма ня трымалі агню на ахвярніку Маім. Няма Майго ўпадабаньня да вас, кажа Гасподзь Саваоф, і прынашэньні з рук вашых не да спадобы Мне.

Тому що і у вас замкнуться двері, і не запалите Мій жертовник надаремне. Немає у вас Мого бажання, — говорить Господь Вседержитель, — і Я не прийму жертву з ваших рук!

Бо ад усходу сонца да заходу вялікае будзе імя Маё сярод народаў, і на ўсякім месцы будуць прыносіць фіміям імю Майму, чыстую ахвяру; вялікае будзе імя Маё сярод народаў, кажа Гасподзь Саваоф.

Адже від сходу сонця аж до заходу Моє Ім’я прославлене в народах, і в усякому місці приноситься жертва Моєму Імені й чиста жертва, тому що Моє Ім’я велике в народах, — говорить Господь Вседержитель.

А вы ганіце яго тым, што кажаце: трапеза Гасподняя ня вартая павагі, і прыбытак ад яе — ежа нікчэмная.

Ви ж його опоганюєте, коли ви кажете: Господній стіл осквернений, і та Його їжа, що ставиться, зневажена.

Пры гэтым кажаце: вось колькі працы! і заняхайваеце яе, кажа Гасподзь Саваоф, і прыносіце крадзенае, кульгавае і хворае, і гэтакай самай якасьці прыносіце хлебны дарунак: ці ж магу з упадабаньнем прымаць гэта з рук вашых? кажа Гасподзь.

І ви сказали: Це через страждання, і ви їх відкинули, — говорить Господь Вседержитель. І ви приносили награбоване, кульгаве і хворе. І коли ви приносите жертву, то хіба Я їх прийму з ваших рук? — говорить Господь Вседержитель.

Пракляты ілжывец, у якога ў статку ёсьць несапсаваны самец, і ён даў абяцаньні, а прыносіць у ахвяру Госпаду пашкоджанае: бо Я цар вялікі, і імя Маё страшнае ў народаў.

І проклятий, хто мав спроможність, і в його стаді була худоба чоловічої статі, і його молитовна обіцянка на ньому, він жертвує пошкоджене Господу. Тому що Я — Великий цар, — говорить Господь Вседержитель, і Моє Ім’я славне в народах!

« 14 глава 2 глава »