Міхея 1 глава

Кніга прарока Міхея
Пераклад Васіля Сёмухі → Українська Біблія. Турконяк

Слова Гасподняе, якое было Міхею Марастыціну ў дні Ёатама, Ахаза і Эзэкіі, цароў Юдэйскіх, і якое адкрыта яму ў Самарыі і Ерусаліме.

І Господнє слово було до Міхея, сина Морастія, у дні Йоатама, Ахаза і Езекії, царів Юди, про те, що він побачив про Самарію і про Єрусалим.

Слухайце ўсе народы, уважай, зямля і ўсё, што напаўняе яе! Хай будзе Гасподзь Бог сьведка супроць вас, Госпадзе зь сьвятога храма Свайго!

Послухайте, народи, слова, і нехай сприйме земля і всі, що на ній, і Господь буде між вами на свідчення, Господь з Його святого дому.

Бо вось, Гасподзь выходзіць зь месца Свайго, сыдзе і наступіць на вышыні зямлі,

Тому що ось Господь виходить зі Свого місця і зійде, і піде на висоту землі,

і горы растануць пад Ім, даліны распадуцца, як воск ад агню, як воды, што льюцца з урвішча.

і під Ним захитаються гори, і долини розтануть, неначе віск перед обличчям вогню, і як вода, що проноситься по схилі.

Усё гэта — за грэшнасьць Якава, за грэх дому Ізраілевага. Ад каго грэшнасьць Якава? ці не ад Самарыі? Хто зладзіў вышыні ў Юдэі? ці не Ерусалім?

Через безбожність Якова це все і через гріх дому Ізраїля. Яка безбожність Якова? Чи не Самарія? І який гріх дому Юди? Чи не Єрусалим?

За што зраблю Самарыю грудай руінаў у полі, месцам пад разьвядзеньне вінаграду; скіну ў даліну каменьне яе і агалю асновы яе.

І поставлю Самарію на склад овочів поля й на садження винограду, і розтягну до замішання її каміння, і відкрию її основи.

Усе балваны яе будуць разьбіты і ўсе любадзейныя дары яе спалены будуць агнём, і ўсіх ідалаў яе аддам на разбурэньне, бо зь любадзейных дароў яна рабіла іх; на любадзейныя дары яны і будуць абернуты.

І вони знищать усі її божища, і все її найняте спалять у вогні, і Я поставлю всіх її ідолів на знищення. Тому що вона зібрала з найму розпусти і нагромадила з найму розпусти.

За гэта я буду плакаць і галасіць, буду хадзіць як абрабаваны і аголены, выць, як шакалы, і плакаць, як страўсы,

Через це вона заплаче і заридає, піде без взуття і оголеною, зчинить голосіння, наче зміїв, і плач, наче дочок сирен.

бо балючае паражэньне яе, дайшло да Юды, дасягнула нават да брамы народу майго, да Ерусаліма.

Бо її рана стала сильною, тому що прийшла аж до Юди і доторкнулася аж до брам мого народу, до Єрусалима.

Не абвяшчайце пра гэта ў Гэце, ня плачце там уголас; а ў селішчы Офра пакрый сябе попелам.

Ті, що в Ґеті, не величайтеся. Ви, що в Акімі, не будуйте з дому те, що на висміювання, землю накладайте замість вашого насміхання.

Перасяляйцеся, жыхаркі Шафіра, сорамна аголеныя; не ўцячэ і тая, што жыве ў Цаане; плач у селішчы Эцаль ня дасьць вам спыніцца ў ім.

Та, що гарно замешкує свої міста, не вийшла, — та, що замешкує Сеннаан, щоб оплакувати дім, який поблизу неї, вона отримає від вас рану болю.

Бядуе па сваім дабры жыхарка Мароты, бо сышло бедства ад Госпада да брамы Ерусаліма.

Хто почав на добро для тієї, що живе в болях? Адже зло зійшло від Господа на брами Єрусалима,

Запрагай у калясьніцу борздых, жыхарка Лахіса; ты — пачатак грэху дачкі Сіёнавай, бо ў цябе паявіліся злачынствы Ізраіля.

шум колісниць і кінноти. Та, що живе в Лахісі, вона є володарем гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено безчестя Ізраїля.

Таму ты пасылаць будзеш дары ў Марэшэт-Гэт; але селішчы Ахзіва будуць падманам царам Ізраілевым.

Через це даси висланих аж до спадку Ґета, до безумних домів. Марнотою було для царів Ізраїля.

Яшчэ нашчадка прывядуць да цябе, жыхарка Марэша; ён пройдзе да Адалама, славы Ізраіля.

Аж доки не приведу спадкоємців тобі, що замешкуєш Лахіс, спадок, аж до Одоллама прийде слава дочки Ізраїля.

Здымі зь сябе валасы, астрыжыся, смуткуючы па пяшчотналюбасных сынах тваіх; пашыры дзеля іх лысіну, як у лінялага арла, бо яны пераселены будуць ад цябе.

Щоб оголити і остригти твоїх тендітних дітей, пошир твоє вдівство як орел, бо від тебе вони забрані в полон.

« 4 глава 2 глава »