Адкрыцьцё 14 глава

Адкрыцьцё Яана Багаслова
Пераклад Сабілы і Малахава → Перевод Еп. Кассиана

 
 

І глянуў (я), і вось Ягняк, Які стаіць на гары Сыёне, і зь Ім сто сорак чатыры тысячы, якія маюць Імя Бацькі Ягонага, напісанае на ілбах іхніх.
 
И я увидел, и вот Агнец стоит на горе Сионе, и с Ним сто сорок четыре тысячи, у которых имя Его и имя Отца Его написаны на челах их.

І я пачуў голас зь неба, як шум водаў многіх, і як грымота грому моцнага; і я пачуў гучаньне гарпістаў граючы на гарпах сваіх.
 
И я услышал голос с неба, словно голос вод многих и словно голос грома великого; и голос, который я услышал, словно играющих на гуслях, сопровождающих гуслями пение свое.

І яны пяюць быццам песьню новую перад Пасадам і перад чатырма жывёламі і старэйшынамі; і ніхто ня мог вывучыць гэтую песьню, акрамя ста сарака чатырох тысячаў адку́пленых ад зямлі.
 
И поют они песнь новую пред престолом и перед четырьмя животными и старцами: и никто не мог научиться этой песне, кроме этих ста сорока четырех тысяч, искупленных от земли.

Гэта тыя, якія ня былі занячышчаны з жанчынамі, таму што яны нявіньнікі; яны ёсьць тыя, што ідуць усьлед за Ягняком, куды б Ён ні пайшоў. Яны адкуплены з людзей, пачатак (першакі) Богу і Ягняку.
 
Это те, которые не осквернились с женщинами: ибо они девственники. Это те, которые следуют за Агнцем, куда бы Он ни шел. Они были искуплены от людей, как начаток Богу и Агнцу,

І ў вуснах іхніх ня было знойдзена няшчырасьці, таму што яны бяздакорныя перад Пасадам Бога.
 
и в устах их не было найдено лжи: они непорочны.

І ўбачыў я другога Ангела, які ляцеў пасярод неба, маючы Эвангельле вечнае, (каб) дабравесьціць жыхара́м зямлі і ўсякаму племяні і роду, і мове, і народу,
 
И я увидел другого ангела, летящего высоко в небе, имеющего Евангелие вечное, чтобы благовестить сидящим на земле и всякому племени, и колену, и языку и народу.

гаворачы голасам моцным: пабойцеся Бога і аддайце Яму славу, таму што наступіла гадзíна суду Ягонага, і пакланіцеся Стварыцелю неба і зямлі, і мора, і вытокаў водаў.
 
И говорил он голосом великим: убойтесь Бога и воздайте Ему славу, потому что пришел час суда Его, и поклонитесь Сотворившему небо, и землю, и море и источники вод.

І іншы Ангел пайшоў (за ім), кажучы: упала, упала Бабілёнія, мясьціна (у сэнсе: места, горад) вялікая, таму што юрным віном блудадзеяньня свайго напаіла ўсе народы.
 
И другой ангел, второй, последовал, говоря: пал, пал Вавилон великий, который напоил все народы от вина ярости и блуда своего.

І трэйці Ангел пайшоў за імі, кажучы голасам моцным: калі хто пакланяецца зьверу і абразу ягонаму і прыймае кляймо на лоб свой ці на руку́ сваю,
 
И еще один ангел, третий, последовал за ними, говоря голосом великим: если кто поклоняется зверю и образу его и принимает клеймо на лоб свой или на руку свою, —

ён будзе піць віно гневу Бога прыгатаванае, няразбаўленае із чары гневу Ягонага, і будзе мучымы ў агні і серцы перад сьвятымі Ангеламі і перад Ягняком.
 
он будет пить от вина ярости Божией, вина цельного, приправленного в чаше гнева Его, и будет мучим в огне и сере перед ангелами святыми и пред Агнцем;

І дым мукі іхнай будзе ўзыходзіць у вяках вякоў, і ня будуць мець спакою ні ўдзень, ні ўночы тыя, што пакланяюцца зьверу і абразу ягонаму, і калі хто прыймае кляймо ягонага імя.
 
и дым мучения их поднимается во веки веков; и не имеют покоя день и ночь поклоняющиеся зверю и образу его, и всякий, кто принимает клеймо имени его.

Тут стойкасьць сьвятых; тут тыя, хто выконвае прыказаньні Бога і веру Ісуса.
 
Здесь терпение святых: они соблюдают заповеди Божии и веру в Иисуса.

І пачуў я голас зь неба, гаворачы мне: напішы: шчасьлівыя мёртвыя, што адгэтуль паміраюць у Госпадзе; так; — гаворыць Дух, — каб яны адпачылі ад цяжа́раў сваіх; а ўчынкі іхныя ідуць сьледам за імі.
 
И я услышал голос с неба, говорящий: напиши: «отныне блаженны мёртвые, в Господе умирающие. Да, говорит Дух: пусть они успокоятся от трудов своих; ибо дела их следуют за ними».

І глянуў я, і вось воблака сьветлае, а на воблаку Сядзяшчы, падобны Сыну Чалавечаму, маючы на Галаве Сваёй залаты вянок, і ў Руцэ Сваёй серп востры.
 
И я увидел, и вот облако белое, и на облаке Сидящий, Подобный сыну человека, имеющий на голове Своей венец золотой и в руке Своей острый серп.

І другі Ангел выйшаў са Сьвятыні, гукнуўшы моцным голасам Сядзяшчаму на воблаку: пашлі серп Твой і пажні, таму што прыйшоў для Цябе час пажа́ць, таму што сасьпела жніво зямлі.
 
И другой ангел вышел из храма, взывая голосом великим к Сидящему на облаке: пошли серп Твой и пожни, потому что пришел час жатвы, потому что созрела жатва на земле.

І кінуў Сядзяшчы на воблаку серп Свой на зямлю, і была пажата зямля.
 
И поверг Сидящий на облаке серп Свой на землю и земля была пожата.

І другі Ангел выйшаў са Сьвятыні, што на небе, сам маючы таксама серп востры.
 
И другой ангел вышел из храма, который на небе, и у него тоже серп острый.

І другі Ангел выйшаў ад ахвярніку, маючы ўладу над агнём, і ўсклікнуў крыкам моцным да маючага серп востры, кажучы: пашлі твой серп востры і зрэж вінаградныя гронкі зямлі, таму што сасьпелі вінаградныя гронкі яе.
 
И другой ангел вышел от жертвенника, имеющий власть над огнем, и возгласил он голосом великим к имеющему серп острый, говоря: пошли острый серп твой и собери гроздья на лозе земной, потому что поспели ягоды её.

І кінуў Ангел серп свой на зямлю, і зрэзаў вінаград зямлі, і кінуў (яго) у вялікую чавільню гневу Бога.
 
И поверг ангел серп свой на землю и собрал с лозы земной и бросил в великое точило ярости Божией.

І патаптана была чавільня вонках места, і пацякла кроў із чавільні аж да аброцяў коняў на тысячу шасьцьсот стадыяў.
 
И истоптано было точило за городом, и вышла кровь из точила даже до узд конских на тысячу шестьсот стадий.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.