1 Царств 6 глава

Первая книга Царств
Под редакцией Кулаковых → Переклад Куліша та Пулюя

Ковчег ГОСПОДЕНЬ находился на филистимской равнине семь месяцев.

І перебула так скриня Господня у Филистійському займищі сїм місяців (і наповнилась земля їх мишами).

Филистимляне призвали жрецов и гадателей и спросили: «Что нам делать с ковчегом ГОСПОДНИМ? Расскажите, как нам вернуть его на место!»

Тодї поскликали Филистії жерців та ворожбитів та й промовили: Що нам чинити з ковчегом Господнїм? Навчіте нас, яким робом вернути нам його на його місце.

Те ответили: «Если вы хотите отослать ковчег Бога Израилева, то не отсылайте его просто так, а принесите Богу1 жертву за провинность.2 Тогда вы исцелитесь и узнаете, за что Он наказывает вас».

І відказали ті: Коли хочете відослати скриню Ізрайлевого Бога, так нехай не вертається впорожнї, а дайте їй те, що повинні у жертву за гріх; тодї одужаєте й знати мете, чому рука його не відступає од вас.

Они спросили: «Какую жертву за провинность принести Ему?» Те ответили: «По числу ваших областей3 — пять золотых изображений нарывов и пять золотых крыс,4 ведь всех вас и правителей ваших постигла одна и та же беда.

А ті сказали: Що ж то за спокутню жертву маємо принести йому? Вони відказують: Поглядом на лїчбу князїв Филистійських — пять золотих ґуль і пять золотих мишей, бо кара одна мучить вас, як і ваших князїв.

Поэтому сделайте изображения нарывов и крыс, которые опустошают вашу страну. Воздайте славу Богу Израилеву — может быть, тогда Он перестанет карать вас,5 ваших богов и вашу страну.

Оце ж зробіть подобини ваших ґуль і подобини ваших мишей, що пустошять землю, та й ушануйте Бога Ізрайлевого; може він тодї не вагонїте ме рукою своєю на вас і над вашими богами і над вашою землею.

К чему вам упрямствовать, как упрямствовали египтяне и фараон? Ведь они вынуждены были отпустить израильтян, когда Господь6 посрамил их. И израильтяне ушли.

Про що вам показувати себе запеклими, як показали себе запеклими Египтїї та Фараон? Адже ж, як він покарав їх, то вони таки відпустили їх?

Так что снарядите новую повозку и двух дойных коров, прежде не ходивших под ярмом: коров запрягите в повозку, а телят их отведите обратно в загон.

Оце ж возьміть та й зробіть новий віз, і возьміть дві дійні корови, що не ходили ще в ярмі, позапрягайте корови до воза, а телята їх вернїте від них додому;

Возьмите ковчег ГОСПОДЕНЬ и поставьте на повозку, а рядом с ним — ящик с золотыми предметами, которые вы принесете Ему как жертву за провинность. Потом отпустите повозку, куда повезут ее коровы,

Тодї возьміте скриню Господню та й поставте на віз; золоті ж ті річи, що зробите яко покутну жертву, положіть в прискринок з боку її, та й нехай собі йде;

а сами наблюдайте: если ковчег отправится в свою страну, к Бет-Шемешу, то эту великую беду наслал на нас Бог, а если нет, то мы будем знать, что не Его рука поразила нас и что беда эта постигла нас случайно».

А вважайте: коли вона простувати ме 'д своїй граници на Бетсаміс, так се певно він зробив нам сю велику халепу; коли ж нї, так знати мемо, що не його рука побила нас, а сталось воно случаєм.

Так и поступили эти люди: взяли двух дойных коров и запрягли в повозку, а телят их оставили в загоне.

Так і зробили люде; узяли дві дійні корови та й запрягли в воза, телята ж їх задержали дома.

Поставили на повозку ковчег ГОСПОДЕНЬ и ящик с золотыми крысами и изображениями нарывов.

І поставили скриню Господню на возї і ящик з золотими мишми й подобинами своїх ґуль.

Коровы пошли по дороге, прямо ведущей к Бет-Шемешу: шли они, не сворачивая ни вправо, ни влево, и мычали, а филистимские правители шли следом за ними до самого Бет-Шемеша.

Корови ж побігли просто дорогою на Бетсаміс; вони йшли все одним шляхом, ревучи, але не звертали нї праворуч нї лїворуч. Князї ж Филистійські йшли за ними аж до Бетсаміського займища.

В полях Бет-Шемеша в то время жали пшеницу, и когда жнецы подняли глаза свои, то увидели ковчег и возликовали.

Бетсаміські ж люде жали саме пшеницю в долинї, а споглянувши, побачили ковчега, і зрадїли, що його узріли.

Повозка доехала до участка Иисуса из Бет-Шемеша и остановилась там, где был огромный камень. Люди Бет-Шемеша порубили повозку на дрова и принесли коров во всесожжение ГОСПОДУ.

Віз же дойшов до поля Йозуї, Бетсамія, і там зупинив ся. А був там величезний камінь. І порубали вони воза на дрова, а корови принесли Господеві на всепаленнє.

Затем ковчег ГОСПОДЕНЬ и ящик, в котором были золотые предметы, левиты сняли и поставили на тот огромный камень, а жители Бет-Шемеша принесли в этот день ГОСПОДУ всесожжения и прочие жертвы.

Левії ж здоймили скриню Господню і прискринок із золотими річами в йому, та й поставили на великому каменї. А Бетсаміські люде приносили всепалення і заколювали в той день Господеві жертви.

Увидев это, пять филистимских правителей в тот же день вернулись в Экрон.

І бачили се всї пятеро князїв Филистійських, та й вернулись того ж дня в Аккарон.

Золотых изображений нарывов, что филистимляне принесли в жертву ГОСПОДУ за провинность, было пять, по одному за каждый город: одно за Ашдод, одно за Газу, одно за Ашкелон, одно за Гат и одно за Экрон.

Ось які були болячкові ґулї з золота, що вистачили Филистії Господеві на спокутню жертву: за Азот одна, за Газу одна, за Аскалон одна, за Гет одна, за Аккарон одна:

А золотых крыс было по числу филистимских крепостей вместе с их предместьями в пяти областях.7 (Огромный камень, на который поставили ковчег ГОСПОДЕНЬ, и по сей день стоит на поле Иисуса из Бет-Шемеша.)

До того й золоті миши по лїчбі всїх міст Филистійських, що під пятьма князями, від міст утверджених аж до відкритих сїл, та до величезного каменя, що на йому поставили скриню Господню, та що і по сей день на полї Йозуї, Бетсамія.

Тем временем люди Бет-Шемеша стали заглядывать в ковчег ГОСПОДЕНЬ, и за это поразил ГОСПОДЬ семьдесят человек [из пятидесяти тысяч].8 В скорбь повергло народ жестокое поражение от ГОСПОДА.

Ехоніенкам же склалась біда між людьми Бетсаміськими, що вони розглядували ковчега Господнього. Убив бо він з них пятьдесять тисяч і сїмдесять чоловіка. І заплакав народ, що Господь учинив між людом таку погубу.

Люди Бет-Шемеша стали говорить: «Кто сможет устоять перед ГОСПОДОМ, этим святым Богом? Хоть бы кто-нибудь взял да унес от нас этот ковчег! »9

І промовляли Бетсамії: Хто встоїть поблизу Господа, сього сьвятого Бога? До кого він тепер пійде від нас?

Отправили они гонцов к жителям Кирьят-Еарима со словами: «Филистимляне возвратили ковчег ГОСПОДЕНЬ — придите и заберите его».

І послали до осадників Киріятяриму і звелїли сказати: Филистії вернули назад скриню Господню. Прибувайте та возьміте її до себе.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Букв.: Ему.

3 [2] — Или: жертву признания вины; то же в ст. 4, 8 и 17. См. Лев 5:15,16; Лев 7:1−10.

4 [3] — Букв.: правителей.

4 [4] — Или: мышей.

5 [5] — Или: отведет от вас Свою (карающую) руку.

6 [6] — Букв.: Он.

18 [7] — Или: от укрепленного города до неогороженного поселка.

19 [8] — Букв.: семьдесят человек (и) пятьдесят тысяч; в некот. рукописях: пятьдесят человек.

20 [9] — Или: к кому (должен) перейти (ковчег) от нас?

« 5 глава 7 глава »