1 Царств 6 глава

Первая книга Царств
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Ковчег ГОСПОДЕНЬ находился на филистимской равнине семь месяцев.

І був Божий ковче́г у филисти́мській землі сім місяців.

Филистимляне призвали жрецов и гадателей и спросили: «Что нам делать с ковчегом ГОСПОДНИМ? Расскажите, как нам вернуть его на место!»

І покликали филисти́мляни жерці́в та ворожби́тів, говорячи: „Що́ робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце? “

Те ответили: «Если вы хотите отослать ковчег Бога Израилева, то не отсылайте его просто так, а принесите Богу1 жертву за провинность.2 Тогда вы исцелитесь и узнаете, за что Он наказывает вас».

А ті сказали: „Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його по́рожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, — тоді будете ви́лікувані, і ви пізнаєте, чому́ не відступає Його рука від вас“.

Они спросили: «Какую жертву за провинность принести Ему?» Те ответили: «По числу ваших областей3 — пять золотых изображений нарывов и пять золотых крыс,4 ведь всех вас и правителей ваших постигла одна и та же беда.

І ті спитали: „Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо́ Йому?“ А ті відказали: „За числом филисти́мських воло́дарів — п'ять золотих боля́чок та п'ять золотих мишей. Бо одна пора́за для всіх вас та для ваших володарів.

Поэтому сделайте изображения нарывов и крыс, которые опустошают вашу страну. Воздайте славу Богу Израилеву — может быть, тогда Он перестанет карать вас,5 ваших богов и вашу страну.

І зробі́ть подоби ваших боля́чок та подоби ваших мише́й, що вигу́блюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, — може Він поле́гчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого кра́ю.

К чему вам упрямствовать, как упрямствовали египтяне и фараон? Ведь они вынуждены были отпустить израильтян, когда Господь6 посрамил их. И израильтяне ушли.

І чого́ ви будете робити запеклими свої серця́, як робили запеклим серце своє Єгипет та фарао́н? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?

Так что снарядите новую повозку и двух дойных коров, прежде не ходивших под ярмом: коров запрягите в повозку, а телят их отведите обратно в загон.

А тепер візьміть, і зробіть одно́го ново́го воза, і візьміть дві дійні́ коро́ві, що на них не накладалося ярма́, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.

Возьмите ковчег ГОСПОДЕНЬ и поставьте на повозку, а рядом с ним — ящик с золотыми предметами, которые вы принесете Ему как жертву за провинность. Потом отпустите повозку, куда повезут ее коровы,

І ві́зьмете Господнього ковче́га, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесе́те Йому жертвою за провину, покладете в скри́ні збо́ку її. І відпустите його, і він пі́де.

а сами наблюдайте: если ковчег отправится в свою страну, к Бет-Шемешу, то эту великую беду наслал на нас Бог, а если нет, то мы будем знать, что не Его рука поразила нас и что беда эта постигла нас случайно».

І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, — він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, — випа́док то був нам“.

Так и поступили эти люди: взяли двух дойных коров и запрягли в повозку, а телят их оставили в загоне.

І зробили ті люди так. І взяли́ вони дві дійні́ коро́ві, і запрягли́ їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.

Поставили на повозку ковчег ГОСПОДЕНЬ и ящик с золотыми крысами и изображениями нарывов.

І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скри́ню, і золоті миші, і подоби їхніх боля́чок.

Коровы пошли по дороге, прямо ведущей к Бет-Шемешу: шли они, не сворачивая ни вправо, ни влево, и мычали, а филистимские правители шли следом за ними до самого Бет-Шемеша.

І коро́ви пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією би́тою дорогою та все ревли́, і не відхиля́лися ні право́руч, ні ліво́руч. А филисти́мські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.

В полях Бет-Шемеша в то время жали пшеницу, и когда жнецы подняли глаза свои, то увидели ковчег и возликовали.

А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели́ вони очі свої та й побачили ковчега, — і зраділи, що побачили!

Повозка доехала до участка Иисуса из Бет-Шемеша и остановилась там, где был огромный камень. Люди Бет-Шемеша порубили повозку на дрова и принесли коров во всесожжение ГОСПОДУ.

А віз увійшов на поле бет-шемеша́нина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів прине́сли цілопа́ленням для Господа.

Затем ковчег ГОСПОДЕНЬ и ящик, в котором были золотые предметы, левиты сняли и поставили на тот огромный камень, а жители Бет-Шемеша принесли в этот день ГОСПОДУ всесожжения и прочие жертвы.

А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була́ з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому ка́мені. А люди Бет-Шемешу прине́сли цілопа́лення, і прино́сили того дня жертви для Господа.

Увидев это, пять филистимских правителей в тот же день вернулись в Экрон.

А п'ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.

Золотых изображений нарывов, что филистимляне принесли в жертву ГОСПОДУ за провинность, было пять, по одному за каждый город: одно за Ашдод, одно за Газу, одно за Ашкелон, одно за Гат и одно за Экрон.

А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господе́ві жертвою за провину: одна за Ашдо́д, одна за Га́зу, одна за Ашкело́н, одна за Ґат, одна за Екро́н.

А золотых крыс было по числу филистимских крепостей вместе с их предместьями в пяти областях.7 (Огромный камень, на который поставили ковчег ГОСПОДЕНЬ, и по сей день стоит на поле Иисуса из Бет-Шемеша.)

А золоті миші були́ за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста тверди́нного й аж до безмурного села́, і аж до великого ка́меня, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знахо́диться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.

Тем временем люди Бет-Шемеша стали заглядывать в ковчег ГОСПОДЕНЬ, и за это поразил ГОСПОДЬ семьдесят человек [из пятидесяти тысяч].8 В скорбь повергло народ жестокое поражение от ГОСПОДА.

І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між наро́дом п'ятдеся́т тисяч чоловіка та сімдеся́т чоловіка. І був народ у жало́бі, бо Господь ударив народ великою пора́зкою.

Люди Бет-Шемеша стали говорить: «Кто сможет устоять перед ГОСПОДОМ, этим святым Богом? Хоть бы кто-нибудь взял да унес от нас этот ковчег! »9

І сказали люди Бет-Шемешу: „Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він пі́де від нас?“

Отправили они гонцов к жителям Кирьят-Еарима со словами: «Филистимляне возвратили ковчег ГОСПОДЕНЬ — придите и заберите его».

І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: „Филисти́мляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть його до се́бе“.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Букв.: Ему.

3 [2] — Или: жертву признания вины; то же в ст. 4, 8 и 17. См. Лев 5:15,16; Лев 7:1−10.

4 [3] — Букв.: правителей.

4 [4] — Или: мышей.

5 [5] — Или: отведет от вас Свою (карающую) руку.

6 [6] — Букв.: Он.

18 [7] — Или: от укрепленного города до неогороженного поселка.

19 [8] — Букв.: семьдесят человек (и) пятьдесят тысяч; в некот. рукописях: пятьдесят человек.

20 [9] — Или: к кому (должен) перейти (ковчег) от нас?

« 5 глава 7 глава »