1 Царств 16 глава

Первая книга Царств
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

ГОСПОДЬ спросил Самуила: «Долго еще ты будешь скорбеть о Сауле? Я отверг его, отрешил от царства Израильского! Наполни рог елеем и иди, куда Я тебя пошлю, — к Иессею из Вифлеема. Я присмотрел себе царя среди его сыновей».

І сказав Господь до Самуїла: „Аж доки ти сумува́тимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Напо́вни рога свого оливою, та й іди, — пошлю тебе до віфлеє́млянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його“.

«Как же я пойду? — спросил Самуил. — Услышит об этом Саул и убьет меня». ГОСПОДЬ ответил: «Возьми с собой молодую корову из стада и скажи: „Я пришел принести жертву ГОСПОДУ“.

І сказав Самуїл: „Як я піду́? А почує Саул, то вб'є мене“. А Господь сказав: „Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб прине́сти жертву для Господа.

Пригласи Иессея на жертвоприношение, а Я дам тебе знать, что делать. Так ты помажешь того, на кого Я тебе укажу».

І закличеш Єссе́я на жертву, а Я тобі дам знати, що́ маєш робити, і пома́жеш Мені того, кого скажу́ тобі“.

Самуил поступил, как велел ГОСПОДЬ. Пришел он в Вифлеем, и при входе в город встретили его встревоженные старейшины и спросили: «С миром ли ты пришел?»

І зробив Самуїл, що́ Господь говорив. І прийшов він до Віфлеєму, а старші́ міста вийшли йому назустріч із тремтінням. І сказали вони: „Чи твій при́хід — то мир?“

Он ответил: «С миром — я пришел принести жертву ГОСПОДУ. Совершите обряд освящения — и вместе пойдем на жертвоприношение». Затем он совершил обряд освящения над Иессеем и его сыновьями, пригласив и их на жертвоприношение.

А він відказав: „Мир! Я прийшов, щоб прине́сти жертву Господе́ві. Освятіться, і при́йдете зо мною до жертви“. І освятив він Єссе́я та синів його, і покликав їх на жертву.

Когда они пришли, он увидел старшего сына Иессея Элиава и подумал: «Вот он, помазанник пред ГОСПОДОМ!»

І сталося, як вони поприхо́дили, то побачив він Еліява, та й сказав: „Справді — перед Господом пома́занець Його!“

Но ГОСПОДЬ сказал Самуилу: «Не смотри на его красоту и высокий рост, не его Я избрал.1 Ведь Я смотрю не так, как смотрит человек: люди смотрят на внешность,2 а ГОСПОДЬ взирает на сердце».

Та Господь сказав Самуїлові: „Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить люди́на: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце“.

Иессей позвал Авинадава и провел его перед Самуилом, но тот сказал: «Не этого избрал ГОСПОДЬ».

І покликав Єссе́й Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: „Також цього не вибрав Господь!“

Иессей провел Шамму, но Самуил сказал: «И не этого избрал ГОСПОДЬ».

І привів Єссе́й Шамму, та Самуїл сказав: „Також цього не вибрав Господь“.

Семерых сыновей провел Иессей перед Самуилом, но тот сказал Иессею, что нет среди них избранника ГОСПОДНЯ.

І привів Єссей сімох своїх синів перед Самуїла. І сказав Самуїл до Єссея: „Цих не вибрав Господь“.

Самуил спросил у Иессея: «Это все твои сыновья?» Тот ответил: «Есть еще младший, он пасет овец». Самуил сказал Иессею: «Пошли за ним, приведи его, мы не сядем, пока он не придет».

І сказав Самуїл до Єссея: „Чи то всі твої діти?“ А той відказав: „Ще позостався найменший, — він пасе отару“. І сказав Самуїл до Єссея: „Пошли ж приве́сти його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не при́йде сюди“.

Иессей послал за ним, его привели, он оказался румяным,3 миловидным, с красивыми глазами. ГОСПОДЬ сказал: «Не медли совершить4 помазание над ним — это он!»

І послав він, і привів його, а він — рум'яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові: „Устань, пома́ж його, — бо це він!“

Самуил взял рог с елеем и помазал его среди братьев его; Дух ГОСПОДЕНЬ сошел на Давида и с того дня пребывал на нем. Самуил же возвратился в Раму.

І взяв Самуїл рога оливи, та й пома́зав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньо́му від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами́.

А Саула Дух ГОСПОДЕНЬ покинул, и стал его мучить злой дух, посланный ГОСПОДОМ.5

І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, по́сланий від Господа.

Слуги Саула говорили ему: «Теперь тебя мучит злой дух, посланный Богом.

І сказали раби Саула до нього: „Оце злий дух від Бога нападає на тебе.

Пусть наш господин только прикажет своим слугам, что пред тобой, разыскать человека, умеющего играть на лире. И когда на тебя нападет злой дух, посланный Богом, этот человек будет играть, и тебе станет легче».

Нехай скаже пан наш, — раби твої пошукають тобі кого, хто вміє грати на гу́слах. І станеться, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, — і буде тобі добре“.

Саул повелел своим слугам: «Найдите и приведите ко мне человека, искусного музыканта».

І сказав Саул до рабів своїх: „Нагляньте мені кого, хто добре грає, і приведіть до ме́не“.

Один из слуг сказал: «Я видел у Иессея из Вифлеема сына, который хорошо играет на лире. Он достойный человек и воин, рассудителен и красив, и ГОСПОДЬ пребывает с ним».

I відповів один із слуг, і сказав: „Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссе́я, що вміє грати, — ли́цар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої поста́ви. І Господь із ним“.

Саул отправил гонцов к Иессею с приказом: «Пришли ко мне сына своего Давида, который пасет у тебя стадо».

І послав Саул послів до Єссе́я й сказав: „Пошли до мене Давида, сина свого, що при отарі“.

Иессей нагрузил на осла мешок зерна,6 мех вина, добавил одного козленка и отослал всё это с сыном своим Давидом к Саулу.

І взяв Єссе́й осла, наладованого хлібом, та бурдюка́ вина, та одне козля, і послав через сина свого Давида до Саула.

Давид прибыл к Саулу, стал служить ему, и тот его очень полюбил и сделал своим оруженосцем.

І прийшов Давид до Саула, та й став перед ним. І той сильно полюбив його, і він став йому зброєно́шею.

Вскоре Саул передал Иессею через гонцов: «Пусть Давид служит мне, он снискал мое благоволение».

І послав Саул до Єссея, говорячи: „Нехай остається Давид при мені, бо він знайшов ласку в оча́х моїх“.

И когда дух, посылаемый Богом, нападал на Саула, Давид брал лиру и играл, и Саулу становилось легче, он успокаивался — злой дух отступал от него.

І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Дави́д брав гу́сла, та й грав своєю рукою. І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступа́в від нього той злий дух.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

7 [1] — Букв.: Я отверг его.

7 [2] — Или: глаза.

12 [3] — Или: рыжеволосым.

12 [4] — Букв.: встань и соверши.

14 [5] — Букв.: от Господа. Для древних израильтян было характерно такое понимание Бога, в основе которого лежит идея теоцентризма: представление о том, что Бог ответствен за всё, что происходит в мире: и худое, и доброе; ср. 18:10; 2Цар 24:1 и последующие стихи. Выражаясь современным языком, это было допущено Богом. См. также Иак 1:13.

20 [6] — Или: приготовил хомер зерна.

« 15 глава 17 глава »