2 Паралипоменон 1 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Соломон, сын Давида, утвердился в своем царстве. И ГОСПОДЬ, Бог его, пребывал с ним и более всех возвеличил его.

І зміцнився Соломо́н, син Давидів, над царством своїм, а Господь, Бог його, був із ним та ви́соко звели́чив його.

Соломон призвал к себе весь Израиль: глав тысяч и сотен, судей, всех вождей Израиля и всех глав родов.

І сказав Соломон до всього Ізраїля, до тисячників та сотників, і до су́ддів, і до всіх начальників, до всього Ізраїля, до голі́в ба́тьківських родів.

И отправился Соломон вместе со всем этим собранием1 народа к святилищу2 в Гивоне. Там находился Божий Шатер Откровения, который сделал в пустыне Моисей, слуга ГОСПОДА.

І пішли Соломон та ввесь збір із ним до па́гірка, що в Ґів'оні, бо там була скинія Божого заповіту, яку зробив Мойсей, раб Господній, у пустині.

Ковчег Божий Давид уже перенес из Кирьят-Еарима в приготовленное им3 место, поставив4 для ковчега Шатер в Иерусалиме.

Але Божого ковчега Давид переніс із Кір'ят-Єаріму туди, де пригото́вив йому місце Давид, бо він поставив йому скинію в Єрусалимі.

Но медный жертвенник, сделанный Бецалелом, сыном Урии, внуком Гура, еще оставался в Гивоне,5 перед Скинией ГОСПОДА, поэтому Соломон и всё собрание там воззвали к Богу.6

А мідяно́го же́ртівника, що зробив був Веселії́л, син Урії, сина Хурового, він поставив перед скинією Господньою. І звертався до нього Соломон та збір.

Взошел Соломон пред лицом ГОСПОДА к медному жертвеннику, что находился перед Шатром Откровения, и принес тысячу всесожжений.

І зійшов Соломон туди перед Господнє лице на мідяний же́ртівник, що належав до скинії заповіту, і приніс на ньому тисячу цілопа́лень.

В ту же ночь явился Бог Соломону и сказал ему: «Проси чего хочешь, и Я дам тебе».

Тієї ночі явився Бог Соломонові та й сказав йому: „Зажадай, чого дати тобі!“

И Соломон попросил Бога: «Ты был верен в Своей великой и неизменной любви к отцу моему Давиду! И меня Ты поставил царем после него.

І сказав Соломон до Бога: „Ти зробив був велику милість з батьком моїм Давидом, і настановив царем мене замість ньо́го.

Да исполнится, о ГОСПОДИ Боже, обещание, данное Тобою отцу моему Давиду. Ты поставил меня царем над народом, неисчислимым как песок,

Тепер, Господи, Боже, нехай буде ви́повнене слово Твоє до батька мого Давида, бо Ти настанови́в мене царем над народом числе́нним, як порох землі.

дай же мне теперь мудрости и знания, чтобы я мог идти впереди этого народа, вести его за собой и руководить им.7 Ибо кто способен править8 столь великим народом Твоим?!»

Дай тепер мені мудрість та знання́, щоб умів я вихо́дити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій наро́д?“

И ответил Бог Соломону: «За то, что ты этого жаждал в сердце своем и не просил для себя ни богатств, ни других благ земных, ни славы, ни смерти врагов и даже долголетия не просил для себя, но просил лишь мудрости и знания, чтобы править народом Моим, над которым Я поставил тебя царем, —

І сказав Бог до Соломона: „За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків та слави, ані душі ворогів своїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав для себе мудрости та знання́, щоб судити народ Мій, над яким Я настанови́в тебе царем,

за это дарованы будут тебе и мудрость, и знание; а еще дам тебе такие богатства, блага земные и славу, какими ни один царь прежде не обладал и после тебя уже никто обладать не будет».

то дасться тобі мудрість та знання, а багатство, і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було́ між царями перед тобою, і по тобі не бу́де таких!“

Соломон покинул святилище в Гивоне, где был тогда Шатер Откровения, вернулся в Иерусалим и стал править Израилем.

І прийшов Соломон із па́гірка, що в Ґів'оні, до Єрусалиму, від скинії заповіту, і зацарював над Ізраїлем.

Собрал Соломон войско из колесниц и всадников. Было у него тысяча четыреста колесниц и двенадцать тысяч коней. Он распределил их по городам, отведенным для колесничного войска, а часть оставил при себе в Иерусалиме.

І зібрав Соломон колесни́ць та верхівці́в, — і було в нього тисяча й чотири сотні колесни́ць та дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозмі́щував їх по колесни́чних містах та при царі в Єрусалимі.

И стало при Соломоне серебра9 и золота в Иерусалиме что простых камней, а кедра было так много, как сикомор в Шефеле.

І цар зібрав в Єрусалимі срібла та золота, мов камі́ння, а ке́дрів зібрав, щодо числе́нности, як сикомо́р, що в Шефелі.

Кони доставлялись Соломону из Египта и Кве.10 В Кве царские купцы приобретали их за обычную цену.

А ко́ней, що були в Соломона, приво́дили з Єгипту та з Кеве; царські купці́ купували їх з Кеве.

За колесницу, доставленную из Египта, они отдавали шестьсот шекелей,11 за коня — сто пятьдесят.12 Таким же образом купцы снабжали конями и колесницами всех царей хеттских и арамейских.

І ходили вони, і вивозили з Єгипту колесни́цю за шість сотень срібла, а коня — за сотню й п'ятдесят. І так вони виво́зили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царів сирійських.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Или: вместе со всей общиной; то же в ст. 5.

3 [2] — Букв.: на холм; то же в ст. 13.

4 [3] — Букв.: Давидом.

4 [4] — Букв.: потому что Давид поставил.

5 [5] — Букв.: там.

5 [6] — Букв.: взыскали / искали (Бога).

10 [7] — Букв.: выходить и входить перед народом — здесь используется военная терминология, связанная с выступлением военачальника и войска в поход и их возвращением.

10 [8] — Букв.: судить; то же в ст. 11.

15 [9] — Букв.: царь сделал серебро…

16 [10] — Друг. возм. пер.: из Муцура, то есть Кве — область в Киликии, которая, вероятно, здесь названа Кве; то же ниже в этом стихе.

17 [11] — Т. е. ок. 7 кг серебра.

17 [12] — Т. е. ок. 1,7 кг.

« 29 глава 2 глава »