2 Паралипоменон 26 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Тогда вместо Амасии весь народ Иудеи провозгласил царем его шестнадцатилетнего сына Озию.

І взяв увесь Юдин народ Уззійю, — а він був шістнадцяти літ, — і настанови́ли його царем замість батька його Амації.

Он отстроил Элот и вернул его под власть Иудеи — уже после того, как царь Амасия упокоился с праотцами.

Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.

Когда Озия взошел на престол, ему было шестнадцать лет, и он правил в Иерусалиме пятьдесят два года. Имя его матери было Ехолья, она была из Иерусалима.

Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму.

Озия делал то, что в глазах ГОСПОДА было праведно, так же как и отец его Амасия.

І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація.

При жизни Захарии он искал Бога, поскольку пророк наставлял его жить, благоговея пред Богом. И пока царь искал ГОСПОДА, Бог даровал ему успех.

І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх.

Он начал войну против филистимлян и разрушил стены Гата, Явне и Ашдода. Он основал города вокруг Ашдода и в других землях филистимлян.

І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян.

Бог помогал ему воевать против филистимлян, против арабов, обитавших в Гур-Баале, и против меунитян.

І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.

Аммонитяне платили дань Озии, слава о нем достигла Египта, потому что он стал могущественным.

І давали аммоні́тяни дани́ну для Уззійї, а ім'я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся.

В Иерусалиме Озия воздвиг башни над Угловыми воротами, Воротами долины и на углу стены и укрепил ворота.

І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмі́цнював їх.

И в пустыне он построил башни, высек в скалах много колодцев для воды, потому что владел многочисленными стадами скота в предгорьях и на равнине. Земледельцы и садовники были у него на горах и на Кармиле, ведь любил он земледелие.

І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство.

Было у Озии боеспособное войско, готовое к войне, разделенное на отряды определенной численности. Их список был составлен писцом Еиэлем и надзирателем Маасеёй; войском командовал Хананья, один из царских вельмож.

І було́ в Уззійї ві́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників.

Всего глав родов среди воинов было две тысячи шестьсот.

Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякі́в, дві тисячі й шість сотень.

Они командовали войском в триста семь тысяч пятьсот могучих воинов, искусных в войне, готовых прийти на помощь царю.

А при них ві́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога.

Озия снабжал всё это войско щитами, копьями, шлемами, доспехами, луками и камнями для пращи.

І нагото́вив для них Уззійя для всього ві́йська щити́ малі́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камі́ння.

В Иерусалиме искусные мастера изготовили ему орудия для метания стрел и больших камней, и он установил их на башнях и в угловых бойницах стен. Имя его стало известно в далеких странах, потому что он жил под чудесной защитой, пока не утвердился на престоле.

І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрі́лами та великим камінням. І проне́слося ім'я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним.

Но утвердившись, он возгордился и обрек себя на гибель. Неверен был он ГОСПОДУ, Богу своему: сам вошел в Храм ГОСПОДЕНЬ, чтобы сжечь благовония на жертвеннике для воскурений.

А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику.

За ним вошли священник Азарья и восемьдесят священников ГОСПОДА, людей бесстрашных.

А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів.

Встали они перед царем Озией и сказали: «Не ты, Озия, должен воскурять благовония ГОСПОДУ! Это дело священников, потомков Аарона, которые освятились для воскурения благовоний. Выйди из Храма, ты совершил преступление, не будет тебе чести за это пред ГОСПОДОМ».

І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“

Озия, взяв в руки кадильницу для воскурений, разгневался. И как только разгневался Озия на священников, на лице у него проступила проказа. Это произошло на глазах у священников прямо в Храме ГОСПОДНЕМ, возле жертвенника для воскурений.

І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику...

Посмотрели на него первосвященник Азарья и остальные священники и увидели на лице его проказу. Стали они торопить его поскорее выйти из Храма, да он и сам спешил выйти, потому что поразил его ГОСПОДЬ.

І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь!

До самой смерти царь Озия был болен проказой. Он жил в отдельном доме и был отлучен от Храма ГОСПОДНЕГО. Сын его Иофам распоряжался всем во дворце и правил народом страны.

І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю.

Прочие же деяния Озии, от первого до последнего, описаны пророком Исайей, сыном Амоца.

А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.

Озия отошел к праотцам, его похоронили с ними на поле гробниц царских и говорили о нем: «Он был прокаженный!» Вместо него воцарился сын его Иофам.

І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м.

« 25 глава 27 глава »