2 Паралипоменон 26 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Переклад Куліша та Пулюя

Тогда вместо Амасии весь народ Иудеи провозгласил царем его шестнадцатилетнего сына Озию.

І взяв увесь народ Юдейський Озію, що йому було шіснайцять років, і настановили його царем замість батька його Амасії.

Он отстроил Элот и вернул его под власть Иудеи — уже после того, как царь Амасия упокоился с праотцами.

Він забудував Елат і вернув його Юдеї, після того, як спочив царь при батьках своїх.

Когда Озия взошел на престол, ему было шестнадцать лет, и он правил в Иерусалиме пятьдесят два года. Имя его матери было Ехолья, она была из Иерусалима.

Шіснайцять років було Озії, як став він царем, а царював пятьдесять два роки в Ерусалимі: мати його звалась Ехолїя з Ерусалиму.

Озия делал то, что в глазах ГОСПОДА было праведно, так же как и отец его Амасия.

І чинив він угодне в очах Господа, саме так, як чинив Амасія, отець його;

При жизни Захарии он искал Бога, поскольку пророк наставлял его жить, благоговея пред Богом. И пока царь искал ГОСПОДА, Бог даровал ему успех.

І обертався він до Бога, докі жив Захарія, що навчав страху Божому, а в той час, коли він обертавсь до Господа, щастив йому Бог.

Он начал войну против филистимлян и разрушил стены Гата, Явне и Ашдода. Он основал города вокруг Ашдода и в других землях филистимлян.

І вийшов він і воювався з Филистіями, й порозвалював мури Гету й мури Ябнеї та мури Азоту, й побудував міста в краю Азотскому й в Филистіїв.

Бог помогал ему воевать против филистимлян, против арабов, обитавших в Гур-Баале, и против меунитян.

І допомагав йому Бог проти Филистіїв і проти Арабів, що жили в Гур-Баалї, та проти Меунїїв;

Аммонитяне платили дань Озии, слава о нем достигла Египта, потому что он стал могущественным.

І платили Аммонїї Озії данину, й доходила слава його до гряниць Египту, бо він вбивався щораз більше в силу.

В Иерусалиме Озия воздвиг башни над Угловыми воротами, Воротами долины и на углу стены и укрепил ворота.

І збудував Озія башти в Ерусалимі над брамою угловою й над долинною брамою й на углї, та й скріпив їх.

И в пустыне он построил башни, высек в скалах много колодцев для воды, потому что владел многочисленными стадами скота в предгорьях и на равнине. Земледельцы и садовники были у него на горах и на Кармиле, ведь любил он земледелие.

І будував вежі в пустинї, й повикопував багато криниць, бо мав много товару по низинах і по рівнинах, і хлїборобів та виноградарів на горах і на Кармелї, бо любувався в хлїборобстві.

Было у Озии боеспособное войско, готовое к войне, разделенное на отряды определенной численности. Их список был составлен писцом Еиэлем и надзирателем Маасеёй; войском командовал Хананья, один из царских вельмож.

Було в Озії й військо, що виходило на війну загонами, після перелїку в їх списї, зложеному рукою писаря Еєла й врядника Маасеї, під приводом Хананїї, одного з найбільших вельмож царських.

Всего глав родов среди воинов было две тысячи шестьсот.

Усїх голов над поколїннями, хоробрих воінів, було дві тисячі шістьсот.

Они командовали войском в триста семь тысяч пятьсот могучих воинов, искусных в войне, готовых прийти на помощь царю.

А під їх рукою всієї військової сили — триста сїм тисяч пятьсот, що виступали до битви з воєнним завзяттєм на поміч цареві проти ворогів.

Озия снабжал всё это войско щитами, копьями, шлемами, доспехами, луками и камнями для пращи.

І наготував для їх Озія, на усе військо, щити і списи, й шеломи, й панцири, й сагайдаки, й пращі до метання камінцями.

В Иерусалиме искусные мастера изготовили ему орудия для метания стрел и больших камней, и он установил их на башнях и в угловых бойницах стен. Имя его стало известно в далеких странах, потому что он жил под чудесной защитой, пока не утвердился на престоле.

І поробив він в Ерусалимі штучно вигадані машини, щоб стояли на баштах та на углах, на те, щоб випускати стріли та велике каміннє. І понеслось імя його далеко, тим що він навдивовижу захистив себе й скріпився.

Но утвердившись, он возгордился и обрек себя на гибель. Неверен был он ГОСПОДУ, Богу своему: сам вошел в Храм ГОСПОДЕНЬ, чтобы сжечь благовония на жертвеннике для воскурений.

Та як вбився він у силу, то й згордїло серце його на його погибель, і стався він проступником перед Господом, Богом своїм, бо ввійшов в храм Господнїй, щоб палити кадило на вівтарі кадильному.

За ним вошли священник Азарья и восемьдесят священников ГОСПОДА, людей бесстрашных.

І пійшов за ним Азарія сьвященник, а з ним вісїмдесять сьвященників Господнїх, людей поважаних.

Встали они перед царем Озией и сказали: «Не ты, Озия, должен воскурять благовония ГОСПОДУ! Это дело священников, потомков Аарона, которые освятились для воскурения благовоний. Выйди из Храма, ты совершил преступление, не будет тебе чести за это пред ГОСПОДОМ».

І заперечили цареві Озії й сказали йому: Не слїд тобі, Озію, кадити Господеві; се дїло сьвященників, синів Ааронових, на те й посьвячених, щоб кадити; вийди з сьвятинї, бо ти вчинив се проти закону, й не буде тобі за се честь у Господа Бога.

Озия, взяв в руки кадильницу для воскурений, разгневался. И как только разгневался Озия на священников, на лице у него проступила проказа. Это произошло на глазах у священников прямо в Храме ГОСПОДНЕМ, возле жертвенника для воскурений.

І розсердився Озія, — а в його в руцї кадильниця, щоб кадити, — та як тільки він розсердився на сьвященників, появилась на його чолї проказа, перед очима сьвященників, в домі Господньому, коло вівтаря кадильного.

Посмотрели на него первосвященник Азарья и остальные священники и увидели на лице его проказу. Стали они торопить его поскорее выйти из Храма, да он и сам спешил выйти, потому что поразил его ГОСПОДЬ.

І глянув на його первосьвященник Азарія і всї сьвященники, аж оце проказа на чолї його. І силували його, щоб виходив звідтїль, та й сам він квапився вийти, бо спізнав, що Господь його вдарив.

До самой смерти царь Озия был болен проказой. Он жил в отдельном доме и был отлучен от Храма ГОСПОДНЕГО. Сын его Иофам распоряжался всем во дворце и правил народом страны.

І був царь Озія прокаженим по день своєї смертї, й жив в особньому домі, і відлучений був від дому Господнього. А Йоатам, син його, розпоряджав домом царським і правив народом краю.

Прочие же деяния Озии, от первого до последнего, описаны пророком Исайей, сыном Амоца.

Прочі дїї Озіїні, перші й останні, списав пророк Ісаїя, син Амосів.

Озия отошел к праотцам, его похоронили с ними на поле гробниц царских и говорили о нем: «Он был прокаженный!» Вместо него воцарился сын его Иофам.

І спочив Озія з батьками своїми, й поховали його при батьках його на полі коло гробовищ царських, бо казали: Він прокажений. І став царем Йоатам, син його, замість його.

« 25 глава 27 глава »