2 Паралипоменон 32 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Переклад Куліша та Пулюя

После всех совершённых Езекией подвигов веры в Иудею вторгся Синаххериб, царь ассирийский. Он осадил укрепленные города, чтобы захватить их.

Після таких дїл та вірностї, прийшов Сеннахирим, царь Ассирийський, і вступив у Юдею, і облїг утверджені міста, й задумав загарбати їх собі.

Увидел Езекия, что пришел Синаххериб и собирается напасть на Иерусалим.

Як Езекія побачив, що прийшов Сеннахирим, маючи на думцї воювати проти Ерусалиму;

Тогда он предложил на совете вождям и военачальникам засыпать источники воды вокруг города. Те согласились и стали ему помогать.

То постановив з князями своїми та з своїми військовими людьми позасипати водні джерела, що за містом; і ті допомогли йому.

Собрались множество людей, и засыпали они все источники и потоки, бегущие по стране, сказав так: «Пусть ни одна капля нашей воды не достанется царям ассирийским!»

І зібралась сила народу, і засипали всї джерела й потік, що перепливав тую сторону, кажучи: Нехай не знайдуть царі Ассирийські, що поприходили, багато води, (щоб не мали сили).

Езекия действовал мужественно. Он заделал проломы в городской стене и построил на ней башни. Вокруг старой городской стены он воздвиг еще одну. Он укрепил насыпь Милло в Городе Давидовом и заготовил много оружия и щитов.

І поновив він сквапно ввесь мур, що був завалився, та построїв наверху башту, а знадвору поставив другий мур, і укріпив Милло в містї Давидовому, й наготував безлїч зброї та щитів.

Он назначил военачальников, чтобы руководить народом, и, созвав всех на площади, произнес воодушевившую их речь:

І настановив військових начальників над народом, і зібрав їх перед себе на майдан коло міської брами, і промовляв їм до серця, й сказав:

«Будьте мужественны, будьте тверды! Не бойтесь, не страшитесь царя ассирийского со всем его полчищем, потому что с нами сила бóльшая!

Кріпіться й будьте відважні, не бійтесь і не лякайтесь царя Ассирийського і всього множества, що з ним; бо з нами більше нїж з ним:

С ним сила человеческая, а с нами — ГОСПОДЬ, Бог наш, Он поможет нам и Сам будет за нас сражаться». Речь Езекии, царя иудейского, ободрила народ.

З ним рамя тїлесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб помагати нам і битись в битвах наших. І скріпився народ від таких слів Езекії, царя Юдейського.

Некоторое время спустя царь ассирийский Синаххериб осадил Лахиш, там же находилось всё его войско. Вскоре он отправил в Иерусалим послов, чтобы те сказали Езекии, царю Иудеи, и всем иудеям в Иерусалиме:

Після сього послав Сеннахирим, царь Ассирийський, своїх слуг у Ерусалим, — сам він стояв проти Лахиса, і вся сила його з ним, — до Езекії, царя Юдейського, й до всїх Юдеїв, що в Ерусалимі, сказати:

«Так говорит Синаххериб, царь Ассирии! На что вы надеетесь, оставаясь в осажденном Иерусалиме?

Так говорить Сеннахирим, царь Ассирийський: На що ви покладаєте надїю й седите в твердинї в Ерусалимі?

Обманывает вас Езекия, обрекая на смерть от голода и жажды, когда говорит вам: „ГОСПОДЬ, Бог наш, спасет нас от царя ассирийского!“

Чи не зводить вас Езекія, щоб заморити вас на смерть голодом та спрагою, говорячи: Господь, Бог наш, спасе нас від руки царя Ассирийського?

Разве не сам он разрушил капища и жертвенники, потребовав от Иудеи и Иерусалима, чтобы только перед одним жертвенником в Иерусалиме они поклонялись и лишь там приносили жертвы?

Чи ж не сей то Езекія опустошив висоти його й жертовники його, та й сказав Юдеї та Ерусалимові: Перед одним жертовником покланяйтесь і палїть на йому кадило?

Разве не знаете вы, что я и отцы мои делали с народами разных стран? Какие боги каких народов и стран смогли спасти от меня свою землю?

Хиба ж ви не знаєте того, що зробив я й батьки мої з усїма народами країв? Чи змогли ж боги народів тих земель спасти свій край від руки моєї?

Кто из богов всех этих народов, истребленных моими отцами, смог спасти свой народ от моей руки? Неужели Бог ваш спасет вас от меня?

Котрий з усїх богів в народів, вигублених батьками моїми, зміг урятувати свій народ від руки моєї? Як же зможе ваш Бог спасти вас від руки моєї?

Пусть не обманывает вас Езекия, не сбивает с толку, не верьте ему. Ни один бог ни одного народа или царства не смог спасти свой народ от меня и отцов моих, а Бог ваш не спасет вас от меня и подавно!»

І тепер нехай не ошукує вас Езекія й не відхиляє вас на такий спосіб; не йміть йому віри. Коли нї один бог нї в одного народу й царства не мав сили спасти свій народ від моєї руки та від руки батьків моїх, то й ваш Бог не спасе вас від руки моєї.

Слуги Синаххериба еще долго поносили ГОСПОДА Бога и Езекию, слугу Его.

І багато ще говорили слуги його проти Господа Бога та проти Езекії, слуги його.

Отправил Синаххериб и письма, в которых хулил ГОСПОДА, Бога Израилева, и так поносил Его: «Боги земных народов не спасли от меня своих людей, точно так же и Бог Езекии не спасет от меня Своего народа».

І листи писав він, а в них зневажав Господа, Бога Ізрайлевого й говорив проти його такі слова: Як боги народів земних не спасли своїх народів від моєї руки, так і Бог Езекіїн не врятує свого народу від руки моєї.

Послы Синаххериба громко кричали всё это по-еврейски, обращаясь к толпившимся на стенах жителям Иерусалима, желая запугать их и, приведя в ужас, захватить город.

І кричали вони голосним криком мовою Юдейською до народу Ерусалимського, що був на мурі, щоб настрахати його, й злякати його, та взяти місто.

Они говорили о Боге Иерусалимском так же, как о богах земных народов, что изготовлены человеческими руками.

І говорили про Бога Ерусалима, неначе про богів народів землї, — виробів рук людських.

Видя всё это, царь Езекия и пророк Исайя, сын Амоца, стали молиться и взывать к небу о помощи.

І помолився царь Езекія й пророк Ісаїя Амосенко, і взивали до неба.

И послал ГОСПОДЬ Своего ангела, и тот уничтожил войско царя ассирийского: всех его воинов, и главнокомандующего, и военачальников. Опозоренный, царь вернулся в свою страну, и там, когда он вошел в капище своего бога, его закололи мечом его собственные сыновья.

І послав Господь ангела, і вигубив він усїх хоробрих і головного начальника, і начальників в війську царя Ассирийського. І вернувся він засоромлений в свій край; і як прийшов в дім бога свого, то його сини, що вийшли з чересел його, вбили його там мечем.

Так ГОСПОДЬ избавил Езекию и всех жителей Иерусалима от рук Синаххериба, царя Ассирии. От всех врагов сберегал ГОСПОДЬ Езекию и даровал ему покой повсюду.

Так спас Господь Езекію і осадників Ерусалимських від руки Сеннахирима, царя Ассирийського, і від руки всїх; і хоронив їх звідусїль.

После этого множество людей стали приносить дары ГОСПОДУ в Иерусалим и дорогие подарки Езекии, царю Иудеи. И слава о Езекии распространилась среди всех других народов.

Тодї многі приносили дари Господеві в Ерусалим і дорогі речі Езекії, цареві Юдейському. І став він після сього великим в очах усїх народів.

В те дни Езекия смертельно заболел. Стал он молиться ГОСПОДУ, и Он услышал его и явил ему знак.

В той час заслаб Езекія смертельно. І помолився Господеві, і він вислухав його і показав йому чудо.

Но Езекия не возблагодарил Господа за проявленную к нему милость, потому что сердце его возгордилось. Разгневался Бог на Езекию, на Иудею и Иерусалим.

Але не подякував Езекія за послані йому добродїйства; бо згордїло серце його. І був на його гнїв Божий й на Юдею, й на Ерусалим.

И Езекия исполнился смирения и раскаялся в своей гордыне, а вместе с ним раскаялись и жители Иерусалима, и потому гнев ГОСПОДЕНЬ не обрушился на них при жизни Езекии.

Але як впокорився Езекія, через те що згордїло було серце його, сам він і осадники Ерусалимські, то не впав на його гнїв Господнїй за часів Езекії.

Езекия был очень богат и всеми почитаем. Сделал он себе сокровищницы для серебра и золота, для драгоценных камней и благовоний, для щитов и для всякой драгоценной утвари.

І мав Езекія багацтво й славу дуже велику, й зробив собі скарбівню на срібло й золото, й дороге каміннє, та на пахощі, і щити, й на всякий дорогоцїнний посуд,

Кроме того, он построил хранилища для зерна, вина, оливкового масла, стойла для быков и загоны для овец.

І комори на добутки з землї, на хлїб, вино й оливу, і стайнї про всякий скот, і загороди про череди;

Строил он также города. Были у него огромные стада овец и коров, потому что Бог одарил его великим богатством.

І побудував собі міста. А черед овець та товару було в його дуже много, бо Бог дав йому дуже великі маєтки.

Это Езекия заградил выход источника Гихон на вершине и отвел его воды вниз, к западной стороне Города Давидова. За что бы он ни взялся, всё ему удавалось.

Він же, Езекія, загатив верхню течію води Геона й провів її на низ до західнього боку міста Давидового; й щастилось Езекії в кожному дїлї його.

Лишь однажды, когда пришли послы от правителей вавилонских узнать о происшедшем на земле знамении, лишь тогда оставил его Бог, чтобы испытать Езекию и открыть всё, что скрыто у него в сердце.

Тільки при посланцях від князїв Вавилонських, що посилали до його спитати про чудо, бувше на землї, покинув його Бог, щоб вивірити його і виявити все, що в його на серцї.

Остальные события царствования Езекии, его благочестивые дела описаны в видении пророка Исайи, сына Амоца, и в Книге царей Иудеи и Израиля.

Прочі дїї Езекіїні і чесноти його списані в видїннї Ісаїї Амосенка, пророка, і в книзї царів Юдейських та Ізраїлських.

Езекия почил с праотцами своими. Похоронили его в верхней части гробницы сыновей Давидовых. Все иудеи и жители Иерусалима воздали ему на похоронах великие почести. После Езекии царем стал сын его Манассия.

І спочив Езекія при батьках своїх, і поховали його над гробовищем синів Давидових; і віддали йому пошану після його смертї всї Юдеї і осадники Ерусалимські. І став царем Манассія, син його, замість його.

« 31 глава 33 глава »