2 Паралипоменон 32 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

После всех совершённых Езекией подвигов веры в Иудею вторгся Синаххериб, царь ассирийский. Он осадил укрепленные города, чтобы захватить их.

Після цих подій і цих знаків вірности, прийшов асирійський цар Санхериб, і, вступивши в Юдею, обложив укріплені міста й звелів зробити в них проломи, щоб забрати їх.

Увидел Езекия, что пришел Синаххериб и собирается напасть на Иерусалим.

Як побачив Єзекія, що прийшов Санхериб з думкою воюватися проти Єрусалиму,

Тогда он предложил на совете вождям и военачальникам засыпать источники воды вокруг города. Те согласились и стали ему помогать.

то постановив на раді з своєю старшиною та з своїми військовими засипати водяні джерела, що за містом; ті допомогли йому.

Собрались множество людей, и засыпали они все источники и потоки, бегущие по стране, сказав так: «Пусть ни одна капля нашей воды не достанется царям ассирийским!»

Сила народу зібралась і засилала всі джерела й потік, що протікав серединою землі, кажучи: «Чого б то асирійські царі, прийшовши сюди, та мали знайти багато води?"

Езекия действовал мужественно. Он заделал проломы в городской стене и построил на ней башни. Вокруг старой городской стены он воздвиг еще одну. Он укрепил насыпь Милло в Городе Давидовом и заготовил много оружия и щитов.

Він узявся притьмом до роботи, відновив увесь мур, що був завалився, та вивів наверху башти, а знадвору поставив другий мур, укріпив Мілло в Давидгороді й наробив силу зброї та щитів.

Он назначил военачальников, чтобы руководить народом, и, созвав всех на площади, произнес воодушевившую их речь:

Потім настановив військових начальників над народом, зібрав їх до себе на майдан коло міської брами й підбадьорював їх, кажучи:

«Будьте мужественны, будьте тверды! Не бойтесь, не страшитесь царя ассирийского со всем его полчищем, потому что с нами сила бóльшая!

«Кріпіться й будьте відважні, не бійтесь і не лякайтесь асирійського царя й всього мнозства, що з ним, бо з нами більше, ніж з ним.

С ним сила человеческая, а с нами — ГОСПОДЬ, Бог наш, Он поможет нам и Сам будет за нас сражаться». Речь Езекии, царя иудейского, ободрила народ.

З ним рам'я тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам і воювати в наших битвах.» І народ поклався на слова юдейського царя Єзекії.

Некоторое время спустя царь ассирийский Синаххериб осадил Лахиш, там же находилось всё его войско. Вскоре он отправил в Иерусалим послов, чтобы те сказали Езекии, царю Иудеи, и всем иудеям в Иерусалиме:

Після того Санхериб, асирійський цар, коли він з усією своєю потугою стояв перед Лахішем, — послав своїх слуг в Єрусалим, до Єзекії, юдейського царя, й до всіх юдеїв, що були в Єрусалимі, сказати:

«Так говорит Синаххериб, царь Ассирии! На что вы надеетесь, оставаясь в осажденном Иерусалиме?

«Так говорить Санхериб, асирійський цар: На що ви покладаєте надію, що сидите в облозі в Єрусалимі?

Обманывает вас Езекия, обрекая на смерть от голода и жажды, когда говорит вам: „ГОСПОДЬ, Бог наш, спасет нас от царя ассирийского!“

Чи не зводить вас Єзекія, щоб заморити вас на смерть голодом та спрагою, коли каже: Господь, Бог наш, мовляв, визволить нас із руки асирійського царя?

Разве не сам он разрушил капища и жертвенники, потребовав от Иудеи и Иерусалима, чтобы только перед одним жертвенником в Иерусалиме они поклонялись и лишь там приносили жертвы?

Чи то ж не цей самий Єзекія усунув його узвишшя та його жертовники і сказав Юдеї та Єрусалимові: Перед одним лише жертовником, мовляв, поклоняйтесь і на ньому паліть кадило.

Разве не знаете вы, что я и отцы мои делали с народами разных стран? Какие боги каких народов и стран смогли спасти от меня свою землю?

Хіба ж ви не знаєте, що зробив я та мої батьки з усіма народами інших країн? Чи змогли ж боги народів тих країв урятувати свій край від моєї руки?

Кто из богов всех этих народов, истребленных моими отцами, смог спасти свой народ от моей руки? Неужели Бог ваш спасет вас от меня?

Котрий з усіх богів тих народів, що їх вигубили мої батьки, зміг урятувати свій народ? Як же зможе ваш Бог урятувати вас від моєї руки?

Пусть не обманывает вас Езекия, не сбивает с толку, не верьте ему. Ни один бог ни одного народа или царства не смог спасти свой народ от меня и отцов моих, а Бог ваш не спасет вас от меня и подавно!»

Нехай, отже, Єзекія не ошукує вас і нехай вас так не зводить! Не вірте йому, бо коли ні один бог, ні одного народу й ні одного царства, не зміг урятувати свій народ від моєї руки та від руки моїх батьків, то куди вже вашому Богові урятувати вас від моєї руки!»

Слуги Синаххериба еще долго поносили ГОСПОДА Бога и Езекию, слугу Его.

І багато ще говорили його слуги проти Господа Бога й проти його слуги Єзекії.

Отправил Синаххериб и письма, в которых хулил ГОСПОДА, Бога Израилева, и так поносил Его: «Боги земных народов не спасли от меня своих людей, точно так же и Бог Езекии не спасет от меня Своего народа».

Він написав також і лист, а в ньому зневажав Господа, Бога Ізраїля, і говорив проти нього такі слова: «Як боги народів інших країн не врятували своїх народів від моєї руки, так і Бог Єзекії не врятує свого народу від моєї руки.»

Послы Синаххериба громко кричали всё это по-еврейски, обращаясь к толпившимся на стенах жителям Иерусалима, желая запугать их и, приведя в ужас, захватить город.

І кричали голосно по-юдейськи до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настрахати та налякати його й так здобути місто.

Они говорили о Боге Иерусалимском так же, как о богах земных народов, что изготовлены человеческими руками.

І говорили про Бога Єрусалиму, неначе про богів поганських народів на землі, про діло людських рук!

Видя всё это, царь Езекия и пророк Исайя, сын Амоца, стали молиться и взывать к небу о помощи.

Цар Єзекія і пророк Ісая, син Амоса, помолилися з того приводу й візвали до неба.

И послал ГОСПОДЬ Своего ангела, и тот уничтожил войско царя ассирийского: всех его воинов, и главнокомандующего, и военачальников. Опозоренный, царь вернулся в свою страну, и там, когда он вошел в капище своего бога, его закололи мечом его собственные сыновья.

Тоді Господь послав ангела, що вигубив усіх хоробрих вояків, начальників і князів у війську асирійського царя, тож цей повернувся засоромлений у свій край; і як увійшов у дім свого бога, то ті, що вийшли з його нутра, вбили його там мечем.

Так ГОСПОДЬ избавил Езекию и всех жителей Иерусалима от рук Синаххериба, царя Ассирии. От всех врагов сберегал ГОСПОДЬ Езекию и даровал ему покой повсюду.

Так спас Господь Єзекію і мешканців Єрусалиму від руки асирійського царя Санхериба, і від руки всіх їхніх ворогів і дав їм спокій з усіх боків.

После этого множество людей стали приносить дары ГОСПОДУ в Иерусалим и дорогие подарки Езекии, царю Иудеи. И слава о Езекии распространилась среди всех других народов.

Багато було таких, що приносили дари Господеві в Єрусалим і дорогоцінні речі Єзекії, юдейському цареві, тож він став після цього великим в очах усіх народів.

В те дни Езекия смертельно заболел. Стал он молиться ГОСПОДУ, и Он услышал его и явил ему знак.

На той час Єзекія заслаб смертельно, але помолився до Господа, й він вислухав його і зробив для нього чудо.

Но Езекия не возблагодарил Господа за проявленную к нему милость, потому что сердце его возгордилось. Разгневался Бог на Езекию, на Иудею и Иерусалим.

Але Єзекія не повівся згідно з добродійством, якого зазнав, бо загорділо його серце, й гнів Божий був на ньому, на Юдеї та на Єрусалимі.

И Езекия исполнился смирения и раскаялся в своей гордыне, а вместе с ним раскаялись и жители Иерусалима, и потому гнев ГОСПОДЕНЬ не обрушился на них при жизни Езекии.

Однак, Єзекія впокорився у гордощах свого серця, сам він і єрусалимські мешканці, і гнів Божий не впав на них за часів Єзекії.

Езекия был очень богат и всеми почитаем. Сделал он себе сокровищницы для серебра и золота, для драгоценных камней и благовоний, для щитов и для всякой драгоценной утвари.

Єзекія мав багатство й вельми велику славу і зробив собі скарбницю на срібло, золото, дороге каміння, пахощі, щити й на всякий дорогоцінний посуд;

Кроме того, он построил хранилища для зерна, вина, оливкового масла, стойла для быков и загоны для овец.

комори на прибутки хліба, вина, олії: стайні для всякого роду скота й обори для черед;

Строил он также города. Были у него огромные стада овец и коров, потому что Бог одарил его великим богатством.

накупив собі стад і силу дрібного та великорослого скоту, бо Бог дав йому дуже великі маєтки.

Это Езекия заградил выход источника Гихон на вершине и отвел его воды вниз, к западной стороне Города Давидова. За что бы он ни взялся, всё ему удавалось.

Він же, Єзекія загатив русло води Гіхону й пустив її вниз, на захід, до Давидгороду. Єзекії щастило в кожному його ділі.

Лишь однажды, когда пришли послы от правителей вавилонских узнать о происшедшем на земле знамении, лишь тогда оставил его Бог, чтобы испытать Езекию и открыть всё, что скрыто у него в сердце.

Однак, у справі послів від вавилонських князів, що були послані до нього спитати про чудо, яке сталось в краю, Бог його покинув, щоб випробувати його й довідатись про все, що в його серці.

Остальные события царствования Езекии, его благочестивые дела описаны в видении пророка Исайи, сына Амоца, и в Книге царей Иудеи и Израиля.

Решта дій Єзекії та його побожні діла записані в видінні пророка Ісаї, сина Амоса, в книзі юдейських та ізраїльських царів.

Езекия почил с праотцами своими. Похоронили его в верхней части гробницы сыновей Давидовых. Все иудеи и жители Иерусалима воздали ему на похоронах великие почести. После Езекии царем стал сын его Манассия.

І спочив Єзекія при батьках своїх, і поховали його на сході до гробів синів Давида. Увесь Юда й мешканці Єрусалиму віддали йому пошану по його смерті. Замість нього став царем його син Манассія.

« 31 глава 33 глава »