2 Паралипоменон 15 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Сошел Дух Божий на Азарью, сына Одеда,

Тоді зійшов на Азарію, сина Одеда, дух Божий,

и он вышел навстречу Асе и сказал ему: «Выслушай меня, Аса, и да услышат меня все иудеи и все потомки Вениамина! Лишь тогда ГОСПОДЬ с вами, когда вы сами с Ним пребываете. Если будете искать единения с Господом,1 то обретете Его, но если отвергнете Господа,2 то и Он вас отвергнет.

і він вийшов назустріч Асі й сказав до нього: «Слухайте мене, Асо й увесь Юдо й Веніямине! Господь буде з вами, коли ви будете з ним; і коли ви шукатимете його, ви знайдете його; коли ж покинете його, він вас покине.

Израиль давно живет без Бога истинного, без священников-наставников и без Закона!

Багато днів Ізраїль був без правдивого Бога, без священика, що навчав би, й без закону,

Но когда Израиль в беде обращался к ГОСПОДУ, Богу Израилеву, и искал единения с Ним, Господь3 отвечал им.

але коли він у своїй скруті навернувся до Господа, Бога Ізраїля, й шукав його, то він дав їм знайти себе.

Не было в те времена покоя ни входящему, ни выходящему, ибо жители всех стран были охвачены великим смятением.

Того часу не було миру ні для кого: великі заворушення запанували поміж мешканцями різних країв.

Города и народы исчезали с лица земли, уничтожая друг друга,4 потому что Бог подвергал их всевозможным бедствиям.

Народ бився з народом, місто з містом, бо Бог тривожив їх усяким лихом.

А вы крепитесь и не опускайте рук, потому что труды ваши будут вознаграждены!»

Але ви кріпітесь, не опускайте рук, бо за діла ваші буде нагорода.»

Когда Аса услышал эти слова, это предсказание Азарьи, сына Одеда,5 он обрел мужество и уничтожил всякого рода мерзости во всей земле Иуды и Вениамина и во всех городах, которые захватил в нагорье Ефремовом, и обновил жертвенник ГОСПОДУ, что был перед притвором Храма ГОСПОДНЕГО.

Почувши ці слова й пророцтво Азарії, сина Одеда, Аса посмілішав і викинув гидоти з усього краю Юди й Веніямина та з міст, що забрав був у Ефраїм-горах, і відновив жертовник Господній, що був перед притвором Господнім.

Он собрал всех иудеев и вениаминитян и тех людей из колен Ефрема, Манассии и Симеона, что жили среди них как переселенцы, потому что многие израильтяне переходили к Асе, видя, что ГОСПОДЬ, Бог его, с ним пребывает.

Він зібрав усього Юду й Веніямина та всіх, що оселились між ними й що прибули з Ефраїма, Манассії та Симеона, бо багато з Ізраїля перейшло до нього, як побачили, що Господь, Бог його, з ним.

В третий месяц пятнадцатого года правления Асы собрались они в Иерусалиме.

Вони зібралися в Єрусалим третього місяця на п'ятнадцятому році царювання Аси,

В тот день принесли они в жертву ГОСПОДУ часть военной добычи: семьсот быков и семь тысяч овец.

й принесли того дня жертву Господеві з здобичі, що привели, — 700 биків і 7000 овець,

И заключили они Завет, Союз с Господом, дав клятву почитать ГОСПОДА,6 Бога отцов своих, всем сердцем и всей душой

і уклали союз, щоб шукати Господа, Бога батьків своїх, усім своїм серцем і всією душею своєю;

и предавать смерти всякого противящегося и не почитающего ГОСПОДА, Бога Израилева, будь то ребенок или взрослый, мужчина или женщина.

а кожен, хто не шукав би Господа, Бога Ізраїля, повинен був умер ти, чи малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка.

Так поклялись они ГОСПОДУ с громкими криками и восклицаниями, под звуки труб и рогов.

І заприсягнули вони Господеві голосно й з радісними викликами, під звуки сурем та рогів.

И вся Иудея радовалась этой клятве, потому что они клялись всем сердцем своим и жаждали пребывать с Богом. Господь ответил им7 и даровал им мир и со всех сторон защитил их.

Юдеї раділи цією присягою, бо заприсягли з усього серця свого; а що вони шукали його усім серцем, то Господь і дав їм знайти себе й дав їм спокій з усіх боків.

Царь Аса8 даже бабку9 свою Мааху лишил звания царицы за то, что она возвела извание Ашеры. Он снес это изваяние и сжег у потока Кедрон.

Навіть Мааху, матір свою, цар Аса позбавив царської гідности за те, що вона поставила на честь Ашери мерзенну подобу. Аса повалив ту її мерзенну подобу, поторощив її й спалив у Кедрон-долині.

И хотя на холмах в Израиле оставались еще капища, которые не были разрушены, Аса всем сердцем был предан Господу всю жизнь.

Однак, узвишшя не зникли з Ізраїля, хоча серце Аси й було бездоганне по всі дні його.

Он отдал10 в Храм Божий всё, что его отец и он сам посвятили Господу: серебро, золото и храмовую утварь.

Він вніс святі дарунки свого батька й свої власні в дім Божий — срібло, золото й посуд.

И до тридцать пятого года правления Асы не было войны.

Ніякої війни не було до тридцять п'ятого року царювання Аси.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Букв.: искать Его.

2 [2] — Букв.: Его.

4 [3] — Букв.: Он.

6 [4] — Или: народ обрушивался на народ и город на город (превращая в ничто).

8 [5] — Ср. с переводом этого стиха в Пешитте и Вульгате; в масоретском тексте: предсказание пророка Одеда; в LXX: и пророчество пророка Адада.

12 [6] — Или: искать Господа.

15 [7] — Букв.: и Он был найден ими.

16 [8] — Букв.: он.

16 [9] — Букв.: мать.

18 [10] — Или: перенес.

« 14 глава 16 глава »