2 Паралипоменон 15 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

Сошел Дух Божий на Азарью, сына Одеда,
 
Азарыя, сын Адэда, атрымаўшы на сябе Духа Божага,

и он вышел навстречу Асе и сказал ему: «Выслушай меня, Аса, и да услышат меня все иудеи и все потомки Вениамина! Лишь тогда ГОСПОДЬ с вами, когда вы сами с Ним пребываете. Если будете искать единения с Господом,1 то обретете Его, но если отвергнете Господа,2 то и Он вас отвергнет.
 
выйшаў насустрач Асе і сказаў яму: «Слухайце мяне ты, Аса, ды ўся Юдэя і Бэньямін! Госпад з вамі, бо вы былі з Ім. Калі будзеце шукаць Яго, будзе знойдзены вамі; а калі пакінеце Яго, Ён вас пакіне.

Израиль давно живет без Бога истинного, без священников-наставников и без Закона!
 
Многа часу жыў Ізраэль без Бога праўды і без святара, настаўніка ды без закону.

Но когда Израиль в беде обращался к ГОСПОДУ, Богу Израилеву, и искал единения с Ним, Господь3 отвечал им.
 
І калі навернецеся ў горы сваім да Госпада, Бога Ізраэля ды будзеце шукаць Яго, то знойдзеце Яго.

Не было в те времена покоя ни входящему, ни выходящему, ибо жители всех стран были охвачены великим смятением.
 
У тыя часы не было супакою і таму, хто выходзіў, і таму, хто ўваходзіў, але вялікае хваляванне было ва ўсіх жыхарах земляў,

Города и народы исчезали с лица земли, уничтожая друг друга,4 потому что Бог подвергал их всевозможным бедствиям.
 
бо народ змагаўся з народам, і горад — з горадам, бо Госпад мучыў іх усякаю бядою.

А вы крепитесь и не опускайте рук, потому что труды ваши будут вознаграждены!»
 
Вы ж будзьце дужымі ды хай не млеюць рукі вашы; бо будзе ўзнагарода працы вашай».

Когда Аса услышал эти слова, это предсказание Азарьи, сына Одеда,5 он обрел мужество и уничтожил всякого рода мерзости во всей земле Иуды и Вениамина и во всех городах, которые захватил в нагорье Ефремовом, и обновил жертвенник ГОСПОДУ, что был перед притвором Храма ГОСПОДНЕГО.
 
Калі Аса пачуў гэтыя словы і прароцтва, то падбадзёрыўся і выдаліў ідалаў з усёй зямлі Юдэі і Бэньяміна, і з гарадоў, якія здабыў на гары Эфраім, і прысвяціў Госпаду ахвярнік, які знаходзіўся перад прысенкам Госпада.

Он собрал всех иудеев и вениаминитян и тех людей из колен Ефрема, Манассии и Симеона, что жили среди них как переселенцы, потому что многие израильтяне переходили к Асе, видя, что ГОСПОДЬ, Бог его, с ним пребывает.
 
І сабраў увесь народ Юдэі і Бэньяміна, і з імі чужынцаў з Эфраіма, і з Манасы, і з Сімяона; вельмі многія бо да яго ўцяклі з Ізраэля, бачачы, што Госпад, Бог яго, з ім.

В третий месяц пятнадцатого года правления Асы собрались они в Иерусалиме.
 
І калі сышліся ў Ерузалім у трэцім месяцы пятага года царавання Асы,

В тот день принесли они в жертву ГОСПОДУ часть военной добычи: семьсот быков и семь тысяч овец.
 
у той дзень склалі ахвяры Госпаду са здабычы, якую прывялі: семсот валоў і сем тысяч авечак.

И заключили они Завет, Союз с Господом, дав клятву почитать ГОСПОДА,6 Бога отцов своих, всем сердцем и всей душой
 
І ўступілі ў прымірэнне, каб шукаць Госпада, Бога бацькоў сваіх, усім сэрцам ды ўсёю душою сваёю:

и предавать смерти всякого противящегося и не почитающего ГОСПОДА, Бога Израилева, будь то ребенок или взрослый, мужчина или женщина.
 
а кожны, хто не стане шукаць Госпада, Бога Ізраэля, — будзе пакараны смерцю ад малога да старога, ад мужчыны аж да жанчыны.

Так поклялись они ГОСПОДУ с громкими криками и восклицаниями, под звуки труб и рогов.
 
І прысягнулі Госпаду з вялікім і радасным крыкам, і з гудзеннем труб, і з гукам рагоў.

И вся Иудея радовалась этой клятве, потому что они клялись всем сердцем своим и жаждали пребывать с Богом. Господь ответил им7 и даровал им мир и со всех сторон защитил их.
 
Усе, што былі з Юдэі, цешыліся з прысягі; прысягнулі бо ўсім сэрцам сваім і з усёю добраю воляю шукалі Яго, і быў Ён знойдзены імі. І надзяліў іх Госпад супакоем навокал.

Царь Аса8 даже бабку9 свою Мааху лишил звания царицы за то, что она возвела извание Ашеры. Он снес это изваяние и сжег у потока Кедрон.
 
Але і Мааху, маці Асы, цар выдаліў, каб не была валадаркай за тое, што зрабіла ідала Асэры; яго Аса пабіў на кавалкі і спаліў каля ручая Цэдрон.

И хотя на холмах в Израиле оставались еще капища, которые не были разрушены, Аса всем сердцем был предан Господу всю жизнь.
 
А ўзгоркі засталіся ў Ізраэлі; аднак сэрца Асы было дасканалым ва ўсе яго дні.

Он отдал10 в Храм Божий всё, что его отец и он сам посвятили Господу: серебро, золото и храмовую утварь.
 
Тое, што паабяцаў бацька яго і ён сам, — памясціў у доме Божым: срэбра, і золата, і ўсякія пасудзіны.

И до тридцать пятого года правления Асы не было войны.
 
Вайны ж не было аж да трыццаць пятага года царавання Асы.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
2  [1] — Букв.: искать Его.
2  [2] — Букв.: Его.
4  [3] — Букв.: Он.
6  [4] — Или: народ обрушивался на народ и город на город (превращая в ничто).
8  [5] — Ср. с переводом этого стиха в Пешитте и Вульгате; в масоретском тексте: предсказание пророка Одеда; в LXX: и пророчество пророка Адада.
12  [6] — Или: искать Господа.
15  [7] — Букв.: и Он был найден ими.
16  [8] — Букв.: он.
16  [9] — Букв.: мать.
18  [10] — Или: перенес.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.