2 Паралипоменон 15 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Сошел Дух Божий на Азарью, сына Одеда,

Азарія, син Одида, — був на ньому Господній дух,

и он вышел навстречу Асе и сказал ему: «Выслушай меня, Аса, и да услышат меня все иудеи и все потомки Вениамина! Лишь тогда ГОСПОДЬ с вами, когда вы сами с Ним пребываете. Если будете искать единения с Господом,1 то обретете Его, но если отвергнете Господа,2 то и Он вас отвергнет.

і він вийшов назустріч Асі, усьому племені Юди та Веніаміна, і сказав: Послухайте мене, Асо, усе плем’я Юди та Веніаміна! Господь з вами, коли ви є з Ним, і якщо шукатимете Його, Він дасться знайти вам, якщо ж покинете Його, Він залишить вас!

Израиль давно живет без Бога истинного, без священников-наставников и без Закона!

Багато минуло часу в Ізраїлі без правдивого Бога і без священика-наставника, і без закону.

Но когда Израиль в беде обращался к ГОСПОДУ, Богу Израилеву, и искал единения с Ним, Господь3 отвечал им.

Та Він поверне їх до Господа, Бога Ізраїля, і дасться знайти їм.

Не было в те времена покоя ни входящему, ни выходящему, ибо жители всех стран были охвачены великим смятением.

І в той час немає миру тому, хто виходить і входить, бо Господній жах на всіх тих, хто живе в околицях.

Города и народы исчезали с лица земли, уничтожая друг друга,4 потому что Бог подвергал их всевозможным бедствиям.

І народ воюватиме проти народу, і місто проти міста, адже Бог навів на них замішання з усяким смутком.

А вы крепитесь и не опускайте рук, потому что труды ваши будут вознаграждены!»

А ви укріпіться, і хай не слабнуть ваші руки, бо є винагорода вашій праці.

Когда Аса услышал эти слова, это предсказание Азарьи, сына Одеда,5 он обрел мужество и уничтожил всякого рода мерзости во всей земле Иуды и Вениамина и во всех городах, которые захватил в нагорье Ефремовом, и обновил жертвенник ГОСПОДУ, что был перед притвором Храма ГОСПОДНЕГО.

Коли він почув ці слова і пророцтво пророка Адада, то укріпився і викинув огиди з усієї землі Юди, Веніаміна і з міст, які придбав на горі Єфрема, і обновив Господній жертовник, який був перед Господнім храмом.

Он собрал всех иудеев и вениаминитян и тех людей из колен Ефрема, Манассии и Симеона, что жили среди них как переселенцы, потому что многие израильтяне переходили к Асе, видя, что ГОСПОДЬ, Бог его, с ним пребывает.

І зібрав Юду, Веніаміна і прозелітів, які проживали з ним, — з Єфрема, з Манасії й із Симеона, — бо до нього пристали численні з Ізраїля, коли вони побачили, що його Господь Бог є з ним.

В третий месяц пятнадцатого года правления Асы собрались они в Иерусалиме.

І зібралися в Єрусалим на третій місяць п’ятнадцятого року царювання Аси.

В тот день принесли они в жертву ГОСПОДУ часть военной добычи: семьсот быков и семь тысяч овец.

Він приніс у жертву для Господа в той день зі здобичі, яку принесли, сімсот телят і сім тисяч овець.

И заключили они Завет, Союз с Господом, дав клятву почитать ГОСПОДА,6 Бога отцов своих, всем сердцем и всей душой

І склав завіт, щоб шукати Господа, Бога їхніх батьків, з усього серця і з усієї душі.

и предавать смерти всякого противящегося и не почитающего ГОСПОДА, Бога Израилева, будь то ребенок или взрослый, мужчина или женщина.

І кожний, хто лиш не шукатиме Господа, Бога Ізраїля, загине, — від молодого до старого, від чоловіка до жінки.

Так поклялись они ГОСПОДУ с громкими криками и восклицаниями, под звуки труб и рогов.

І вони поклялися в Господі гучним голосом зі звуками труб і рогів.

И вся Иудея радовалась этой клятве, потому что они клялись всем сердцем своим и жаждали пребывать с Богом. Господь ответил им7 и даровал им мир и со всех сторон защитил их.

І все плем’я Юди зраділо за клятву, бо з усієї душі поклялися і всім бажанням шукали Його, і дався знайти їм; і Господь дав їм спокій довкола.

Царь Аса8 даже бабку9 свою Мааху лишил звания царицы за то, что она возвела извание Ашеры. Он снес это изваяние и сжег у потока Кедрон.

Аса усунув Мааху, свою матір, щоб не була на служіння Астарті, а ідола порубав і спалив при потоці Кедрон.

И хотя на холмах в Израиле оставались еще капища, которые не были разрушены, Аса всем сердцем был предан Господу всю жизнь.

Лише не знищили висоти, вони ще були в Ізраїлі. Але серце Аси було досконале всі його дні.

Он отдал10 в Храм Божий всё, что его отец и он сам посвятили Господу: серебро, золото и храмовую утварь.

І він вніс святі речі Давида, свого батька, і святі речі дому Господа Бога: срібло, золото і посуд.

И до тридцать пятого года правления Асы не было войны.

І з ним не було війни аж до тридцять п’ятого року царювання Аси.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Букв.: искать Его.

2 [2] — Букв.: Его.

4 [3] — Букв.: Он.

6 [4] — Или: народ обрушивался на народ и город на город (превращая в ничто).

8 [5] — Ср. с переводом этого стиха в Пешитте и Вульгате; в масоретском тексте: предсказание пророка Одеда; в LXX: и пророчество пророка Адада.

12 [6] — Или: искать Господа.

15 [7] — Букв.: и Он был найден ими.

16 [8] — Букв.: он.

16 [9] — Букв.: мать.

18 [10] — Или: перенес.

« 14 глава 16 глава »