2 Паралипоменон 21 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Иосафат отошел к праотцам и был похоронен в родовой гробнице в Городе Давидовом. После него взошел на престол его сын Иорам.

Йосафат заснув зі своїми батьками і був похований біля своїх батьків у місті Давида, а замість нього зацарював Йорам, його син.

Были у него братья, сыновья Иосафата: Азарья, Ехиэль, Захария, Азарья, Михаил и Шефатья; все они были сыновьями Иосафата, царя Израилева.

А в нього були брати, шість синів Йосафата: Азарія, Іїл, Захарія, Азарія, Михаїл і Сафатія. Усі вони — сини Йосафата, царя Юди.

Отец щедро одарил их серебром, золотом и драгоценностями и дал во владение укрепленные города Иудеи; царство же он отдал своему первенцу Иораму.

Їхній батько дав їм багато дарів, срібло, золото і зброю з укріпленими містами в Юді. А царську владу він передав Йорамові, бо він — первенець.

Когда Иорам взошел на престол отца своего и власть его окрепла, он убил мечом всех своих братьев и некоторых вождей Израилевых.

І піднявся Йорам на своє царювання, укріпився і повбивав мечем усіх своїх братів і декого з володарів Ізраїля.

Когда он взошел на престол, ему было тридцать два года, и восемь лет он правил в Иерусалиме.

Коли Йорам став на своє царство, він мав тридцять два роки і вісім років царював у Єрусалимі.

Он следовал по пути царей израильских, делал то же, что род Ахава, потому что был женат на дочери Ахава. И было то, что он делал, злом в глазах ГОСПОДА.

І він пішов дорогою царів Ізраїля, як і чинив дім Ахава, бо дочка Ахава була його жінкою, тож він робив зло перед Господом.

Но ради Завета, Союза, заключенного с Давидом, Господь решил не губить Иудею, ведь ГОСПОДЬ обещал Давиду, что светильник рода его никогда не угаснет.

Та Господь не захотів вигубити дім Давида через завіт, який склав з Давидом, і через те, що сказав йому, що дасть йому і його синам світильник на всі дні.

При Иораме восстали эдомитяне, отделились от Иудеи и избрали себе собственного царя.

У ті дні Едом відділився від Юди і поставив над собою царя.

Иорам вместе со своими военачальниками и колесничным войском выступил в поход против них. Ночью он отразил нападение эдомитян, окруживших его вместе с колесничным войском.

І пішов Йорам з володарями, а з ним — уся кіннота. І сталося, що він піднявся вночі й побив Едома, і начальників колісниць, які оточили його, а народ втік до своїх поселень.

Так Эдом вышел из-под власти Иудеи, он отделен и поныне. Тогда же против власти Иорама восстали и жители Ливны, потому что Иорам оставил ГОСПОДА, Бога отцов своих:

Та Едом відділився від Юди аж до цього дня. Тоді, у той час Ломна відійшла з його рук, бо він залишив Господа, Бога своїх батьків.

понастроил капищ на горах иудейских, развратил жителей Иерусалима, сбил с пути истинного Иудею.

Адже він збудував високі місця в містах Юди і призвів до розпусти тих, хто жив у Єрусалимі, і звів Юду на манівці.

От пророка Илии пришло Иораму письмо, в котором говорилось: «Так говорит ГОСПОДЬ, Бог праотца твоего Давида. За то, что ты не поступал так же, как отец твой Иосафат и как Аса, царь иудейский,

І до нього надійшов лист від пророка Іллі, який говорив: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида! Тому що ти не пішов дорогою Йосафата, твого батька, і дорогами Аси, царя Юди,

но пошел по пути царей израильских и ввел Иудею и жителей Иерусалима в распутство, как делал всё это род Ахава, за то, что ты убил своих братьев, сыновей отца твоего, которые были лучше тебя, —

а ти пішов дорогами царів Ізраїля і привів до розпусти Юду і тих, хто живе в Єрусалимі, як і чинив розпусту дім Ахава, і ти повбивав своїх братів, синів твого батька, які кращі за тебе,

за это ГОСПОДЬ обрушит тяжкие беды на народ твой, и на жен твоих и сыновей, и на все достояние твое,

то ось Господь уразить тебе сильною карою у твоєму народі, у твоїх синах, у твоїх жінках і в усьому твоєму майні,

а тебя поразит страшной болезнью, которая будет длиться годами, пока внутренности твои не выпадут наружу».

і ти будеш у страшній хворобі, в захворюванні живота, аж доки день за днем не вийде твоя утроба з хворобою.

ГОСПОДЬ возбудил воинственный дух в филистимлянах и арабах, что были под властью кушитов.

І Господь підняв проти Йорама филистимців, аравійців і тих, які граничать з ефіопами.

Они выступили против Иорама и ворвались в Иудею. Захватили они всё имущество царского дворца и сыновей и жен царя. Ни одного сына не осталось у царя, кроме младшего сына Охозии.1

І вони виступили проти Юди, здолали і забрали весь посуд, який знайшли в домі царя, і його синів та його дочок, і не залишилось у нього сина, але тільки Охозія, найменший з його синів.

После этого ГОСПОДЬ поразил внутренности Иорама неисцелимой болезнью.

І після всього цього Господь уразив його черево хворобою, на яку немає ліку.

День за днем она длилась, пока к концу второго года внутренности царя не выпали от болезни, и он умер в страшных муках. Народ не развел костра из благовоний в его память, как это делали в память его предков.2

І було з дня на день, і коли пройшов певний період часу — два роки, то його утроба вийшла з хворобою, і він помер у страшній хворобі. І народ не зробив йому такого похорону, як похорон його батьків.

Было Иораму тридцать два года, когда стал он царем, восемь лет он правил в Иерусалиме. Он умер, никем не оплаканный, похоронили его в Городе Давидовом, но не в царских гробницах.

Був він тридцятидволітнім, коли зацарював, і вісім років царював у Єрусалимі. І не пішов у славі, і був похований у місті Давида, та не в гробницях царів.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

17 [1] — Так в некот. евр. рукописях; масоретский текст: Иоахаза.

19 [2] — Ср. 16:14.

« 20 глава 22 глава »